Щетинський Олександр. Біографія

Щетинський Олександр Степанович (1960, м. Харків) - український композитор, культурно-громадський діяч, теоретик мистецтва.
Від наймолодших років для О. Щетинського музика була невід’ємною часткою його життя.
 Заняття музикою в шкільному віці відбувались у майбутнього композитора не зовсім систематично, але в 6-7 класі він вже сам шукав ноти і книги, пов’язані з сучасною музикою, та пробував творити в такому ж модерному дусі. У 8 клас Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат на теоретичний відділ,  О. Щетинський прийшов уже переконаним авангардистом. Після закінчення школи, навчався композиції (клас Валентина Борисова) у Харківському державному інституті мистецтв (ХДІМ) (тепер Харківський національний університет мистецтв ім. І. Котляревського), який закінчив у 1983 р.

Підвищував свою майстерність на різноманітних курсах, майстер-класах, лекціях (зокрема у Вітольда Лютославського, Богуслава Шеффера, Кшиштофа Пендерецького, Едісона Дєнісова та ін.). У Краківській музичній академії в 1991 р. закінчив курси комп'ютерної музики. Важливу роль у його становленні відіграв композитор Валентин Бібік, з яким митця зв’язувала багаторічна дружба. В 1991 – 1995 рр.  О. Щетинський викладав у ХДІМ на кафедрі композиції, в 1995 р. провадив цикл лекцій у Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського (тепер Національна музична академія України імені П. І. Чайковського), проводив композиторські майстер-класи (Охрид, Македонія, 1999 та 2001 рр.).

В кінці 80-х років ХХ ст. О. Щетинський був одним з організаторів декількох фестивалів сучасної камерної музики в Україні та за кордоном. Лауреат багаточисленних міжнародних конкурсів композиторів, зокрема  ім. К. Сєроцького (Польща, 1990), духовної музики (Фрібург, Швейцарія, 1991), ім. В. Лютославського (Польща, 1995), ім. А. Дютійє (Франція, 1996), ім. Г. Малера (Австрія, 1998) та ін. Лауреат Всеукраїнської премії з музикознавства «PRIMUS INTER PARES-2018» за книгу «Лінії. Перехрестя. Акценти. Композитор Леонід Грабовський». Учасник багатьох міжнародних фестивалів, член Спілки композиторів України.

У творчому доробку О. Щетинського понад 100 композицій різноманітних жанрів та виконавських складів — опери, симфонічні твори, концерти, камерні та сольні композиції, музики до кінофільмів. Їх виконують в більшості європейських країн та Північної Америки всесвітньо відомі колективи.

О. Щетинський – постмодерніст, структураліст, який прагне знайти метастиль, що поєднує стилістичні елементи різних епох - від барокових, класичних і пізньоромантичних алюзій до жорсткого атоналізму і сонористики. Сучасна духовність стала поштовхом для багатьох його вокальних, інструментальних та оперних композицій. Одним з кращих авторських втілень біблійної тематики є фортепіанна п’єса «Моління про чашу», піднесений стиль панує в камерній опері «Благовіщення», в тому ж настрої витриманий твір «Хрещення, спокуса і молитва Господа нашого Ісуса Христа» для соліста-баса та п’ятьох інструментів. Ці твори написані в м’яких тонах та здебільшого тихій звучності, призначені для роздуму, співпереживання слухача. На противагу ним монументальний канонічний опус , «Реквієм» продовжує європейську традицію духовної музики. О. Щетинський теж звертається до поезії та філософії Г. Сковороди, зокрема  в симфонії «Узнай себе» на тексти з філософських творів Григорія Сковороди.

Література:
Кияновська Л. Українська музична культура: навч. посіб. Львів, 2008. С. 294-297.
Minderovic Z. Alexander Shchetynsky // AllMusic. URL: https://www.allmusic.com/artist/alexander-shchetynsky-mn0001652963/biography




Bezborodko Oleg . Biography

Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.

Turkevych’s compositional language is unique.
Although one can hear the technical influence of Schoenberg and can detect certain expressionist tendencies, her music is generally quite lyrical, with occasional folk influence. This is typical of Turkevych’s style: she walks the line between tonality and expressionism—especially in her art songs—occasionally incorporating elements of pointillism and impressionism.
 
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).
У творчому доробку О. Щетинського понад 100 композицій різноманітних жанрів та виконавських складів — опери, симфонічні твори, концерти, камерні та сольні композиції, музики до кінофільмів. Їх виконують в більшості європейських країн та Північної Америки такі всесвітньо відомі колективи.
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).

Listen to music in the App 
Слухати музику в додатку