Anatolyi Kos-Anatolskyі. Biography
Anatoliy Kos-Anatolskyi (b.1909, Kolomyia – d.1983, Lviv)
Composer, pedagogue, pianist, public figure, winner of the Shevchenko National Prize (1980)
Anatoliy Kos-Anatolskyi was born on December 1, 1909 in Kolomyia in the family of a well-respected doctor, Yosyf Kos. In his childhood, he studied music under the guidance of his mother. While studying at the Stanislaviv (now Ivano-Frankivsk) gymnasium, he created a choir and began recording songs.
Composer, pedagogue, pianist, public figure, winner of the Shevchenko National Prize (1980)
Anatoliy Kos-Anatolskyi was born on December 1, 1909 in Kolomyia in the family of a well-respected doctor, Yosyf Kos. In his childhood, he studied music under the guidance of his mother. While studying at the Stanislaviv (now Ivano-Frankivsk) gymnasium, he created a choir and began recording songs.
In 1927, he attended the Faculty of Law, Lviv University and the Lysenko Higher Institute of Music, transferring to the Szymanowski Conservatory to continue piano studies with Taras Shukhevych. He studied music theory and composition under Seweryn Barbag, and also took vocal lessons from Odarka Bandrivska, niece of Solomiya Krushelnytska. In 1931, Kos-Anatolskyi graduated from the Faculty of Law, Lviv University and in 1934, from the Lviv Conservatory.
From 1934 to 1937, he taught music and theory courses at the Stryi branch of the Lysenko Higher Institute of Music. In the 1930s, along with Leonid Yablonskyi, Kos-Anatolskyi formed a band called the Yablonskyi Jazz Combo (Yabtso Jazz), playing a repertoire of jazz, swing and big band music with distinctive Ukrainian overtones and themes. Later, they were joined by talented Bohdan Vesolovskyi (Bondy). From 1938 to1939, Kos-Anatolskyi worked as a lawyer in the town of Zalisky, Lviv Oblast.
Following the occupation of Western Ukraine by the Soviet Union in September 1939, Kos-Anatolskyi worked as an accompanist at the Lviv House of Pioneers, and as a teacher at a music school. He composed music for performances at the Lviv Music and Drama Theatre (1941). Between 1942–1944, he worked at Merry Lviv (Веселий Львів), a revue-theatre of popular city culture.
In 1945, Kos-Anatolskyi joined the Union of Soviet Composers (renamed the Union of Composers of Ukraine in 1957) and from 1951 until the end of his life, he remained chairman of the Union’s Lviv regional branch. From 1952 until his death in 1983, Kos-Anatolskyi was professor at the Lviv State Conservatory (now the Lviv National Music Academy).
Kos-Anatolskyi wrote 500 pieces of music, hundreds of critical publications, and many poems which were set to music by other composers.
His famous art songs include: Oh Girl, so sweet, yet so sour, renowned for its incredibly luxurious melody and sincere mood. Hutsul folklore influences with bright, fiery rhythms and intonations are reflected in the art song, Oh, I’ll go to the mountains and the choral work, Kolomyia My Town. An exciting achievement for Kos-Anatolskyi were his compositions for performances at the Maria Zankovetska Theatre, where the composer managed to convey witty, lively, close-to-the-spoken-language intonations of Lviv city songs of the Thirties. He is the author of ballets, The Jay’s Wing (1956), Dovbush’s Kerchief (1950) and Orysia (1964), two piano concertos, a Harp Concerto (1954), piano preludes, and works based on national and patriotic themes. Some of his works were performed on stage only after the Independence of Ukraine in 1991.
Anatoliy Kos-Anatolskyi died in Lviv on November 30, 1983 and is buried in the historic Lychakiv Cemetery.
Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Following the occupation of Western Ukraine by the Soviet Union in September 1939, Kos-Anatolskyi worked as an accompanist at the Lviv House of Pioneers, and as a teacher at a music school. He composed music for performances at the Lviv Music and Drama Theatre (1941). Between 1942–1944, he worked at Merry Lviv (Веселий Львів), a revue-theatre of popular city culture.
In 1945, Kos-Anatolskyi joined the Union of Soviet Composers (renamed the Union of Composers of Ukraine in 1957) and from 1951 until the end of his life, he remained chairman of the Union’s Lviv regional branch. From 1952 until his death in 1983, Kos-Anatolskyi was professor at the Lviv State Conservatory (now the Lviv National Music Academy).
Kos-Anatolskyi wrote 500 pieces of music, hundreds of critical publications, and many poems which were set to music by other composers.
His famous art songs include: Oh Girl, so sweet, yet so sour, renowned for its incredibly luxurious melody and sincere mood. Hutsul folklore influences with bright, fiery rhythms and intonations are reflected in the art song, Oh, I’ll go to the mountains and the choral work, Kolomyia My Town. An exciting achievement for Kos-Anatolskyi were his compositions for performances at the Maria Zankovetska Theatre, where the composer managed to convey witty, lively, close-to-the-spoken-language intonations of Lviv city songs of the Thirties. He is the author of ballets, The Jay’s Wing (1956), Dovbush’s Kerchief (1950) and Orysia (1964), two piano concertos, a Harp Concerto (1954), piano preludes, and works based on national and patriotic themes. Some of his works were performed on stage only after the Independence of Ukraine in 1991.
Anatoliy Kos-Anatolskyi died in Lviv on November 30, 1983 and is buried in the historic Lychakiv Cemetery.
Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Анатолій Кос-Анатольський. Біографія
Анатолій Йосипович Кос (1909, Коломия – 1983, Львів, псевдонім Кос-Анатольський) – відомий український композитор, педагог, піаніст, громадський діяч, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Походив з інтелігентної родини лікаря з Коломиї. Заняття музикою розпочав в дитинстві під керівництвом матері. Навчаючись у Станіславівській (сьогодні Івано-Франківськ) гімназії, створив хор, почав записувати пісні,
Походив з інтелігентної родини лікаря з Коломиї. Заняття музикою розпочав в дитинстві під керівництвом матері. Навчаючись у Станіславівській (сьогодні Івано-Франківськ) гімназії, створив хор, почав записувати пісні,
В 1927 році вступив паралельно на юридичний факультет Львівського університету і у Вищий музичний інститут ім. Миколи Лисенка (Вищий Музичний Інститут), звідки перейшов у Консерваторію імені Кароля Шимановського услід за своїм учителем фортепіано Тарасом Шухевичем. Теорію музики і композицію вивчав у Северина Барбага, додатково брав уроки співу у Одарки Бандрівської.
Отримав в 1931 році диплом юриста, а в 1933 – диплом вчителя музики, після в 1934-1937 років викладав у Стрийській філії Вищого Музичного Інституту імені Миколи Лисенка музично-теоретичні дисципліни. В 1931 році керував Львівським українським студентським театром малих форм «Веселий Львів», для якого писав пісні. В 30-х роках співпрацював з «Джаз-капелою Яблонського» («Ябцьо-джаз»). У 1938-1939 працював адвокатом у містечку Залізці.
Після приходу радянської влади в 1939 році Анатолій Кос-Анатольський працював концертмейстером львівського Будинку піонерів, викладачем музичної школи, писав музику для вистав Львівського музично-драматичного театру. В часі війни залишався у Львові.
Після повернення радянської влади, в 1945 році вступає в Спілку радянських композиторів України та з 1951 року до кінця життя залишається головою правління Львівського обласного відділення Спілки Композиторів України. Від 1952 - викладач Львівської державній консерваторії імені Миколи Лисенка (тепер Львівська національна музична академія імені МиколиЛисенка).
Написав 500 музичних творів і сотню критичних публікацій, писав поезію, його вірші лягли в основу пісень інших композиторів.
Серед його пісень особливо розкішною мелодією і щирим почуттям приваблює «Ой, ти, дівчино, з горіха зерня», Мотиви гуцульського фольклору з його яскравими запальними ритмами та інтонаціями знайшли відображення в багатьох вокально-хорових творах, наприклад, пісні «Ой піду я межи гори», у хорі «Коломия місто». Цікавим здобутком автора була його музика до вистав Львівського драматичного театру імені Марії Заньковецької, в якій він зумів передати дотепні, жваві, близькі до розмовної мови інтонації львівської міської пісні тридцятих років. Разом з тим в його спадщині значне місце посідають балети («Сойчине крило», «Хустка Довбуша», «Орися»), два фортепіанні концерти та концерт для арфи, фортепіанні прелюдії і цикли, пов’язані з національно-патріотичною тематикою, що були відроджені на концертній естраді лише в 90-х роках ХХ ст.
Помер в 1983 році у Львові.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Терещенко А. А. Кос-Анатольський. Київ, 1986. 80 с.
Дубровний Т. Фортепіанна творчість А. Кос-Анатольського в проекції стилю доби. Львів, 2007. 184 с.
Після приходу радянської влади в 1939 році Анатолій Кос-Анатольський працював концертмейстером львівського Будинку піонерів, викладачем музичної школи, писав музику для вистав Львівського музично-драматичного театру. В часі війни залишався у Львові.
Після повернення радянської влади, в 1945 році вступає в Спілку радянських композиторів України та з 1951 року до кінця життя залишається головою правління Львівського обласного відділення Спілки Композиторів України. Від 1952 - викладач Львівської державній консерваторії імені Миколи Лисенка (тепер Львівська національна музична академія імені МиколиЛисенка).
Написав 500 музичних творів і сотню критичних публікацій, писав поезію, його вірші лягли в основу пісень інших композиторів.
Серед його пісень особливо розкішною мелодією і щирим почуттям приваблює «Ой, ти, дівчино, з горіха зерня», Мотиви гуцульського фольклору з його яскравими запальними ритмами та інтонаціями знайшли відображення в багатьох вокально-хорових творах, наприклад, пісні «Ой піду я межи гори», у хорі «Коломия місто». Цікавим здобутком автора була його музика до вистав Львівського драматичного театру імені Марії Заньковецької, в якій він зумів передати дотепні, жваві, близькі до розмовної мови інтонації львівської міської пісні тридцятих років. Разом з тим в його спадщині значне місце посідають балети («Сойчине крило», «Хустка Довбуша», «Орися»), два фортепіанні концерти та концерт для арфи, фортепіанні прелюдії і цикли, пов’язані з національно-патріотичною тематикою, що були відроджені на концертній естраді лише в 90-х роках ХХ ст.
Помер в 1983 році у Львові.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Терещенко А. А. Кос-Анатольський. Київ, 1986. 80 с.
Дубровний Т. Фортепіанна творчість А. Кос-Анатольського в проекції стилю доби. Львів, 2007. 184 с.