Artem Vedel. Biography

Artem Vedel (b.1767, Kyiv – d.1808, Kyiv)
Prominent composer who lived and worked primarily in Ukraine. Died tragically at age 41.
Conductor, talented singer (tenor), violin virtuoso. During his military service, he was promoted to the rank of captain.
Vedel studied at the Kyiv-Mohyla Academy (1776-1787), where he received a thorough humanities and music education and recognition as a tenor soloist. He was violinist and regent of the Kyiv-Mohyla Academy academic choir. From 1788 to 1797, he was music director of various choir ensembles and orchestras in Moscow, Kyiv and Kharkiv. He was conductor of the voice class at the Military School, Kharkiv Collegium; his students performed in prestigious choirs in St. Petersburg and Moscow. Vedel was highly recognized and admired for his conducting, compositional and vocal talents, and his spiritual choral concertos were performed with great success. Between 1794-1798, he composed, in particular, sacred concertos -  In prayers, the Virgin does not sleep; the famous How long, O Lord, will you forget me forever; Let the Lord be resurrected; Hear my voice, O Lord; God, criminals have rebelled against me and To the Lord, always I mourn.

In 1798, Vedel returned to Kyiv, but was unable to find work suitable to his talents and expectations. In 1799, he became a postulant at the Kyiv-Pechersk Lavra Monastery, but in May of that same year, he was arrested on trumped-up charges, declared insane and locked up for nine years in a mental asylum.
 
His father was able to bring his gravely-ill son home briefly. Tragically, Vedel died a young, broken man on July 14, 1808. He was buried in the Shchekavytske Cemetery in Podil, which is now destroyed. Information about Artem Vedel’s gravesite has been lost.
Vedel’s works gained wide recognition during the composer’s lifetime. But by the 19th century, the performance and publication of his works were officially banned by the Russian government.
Vedel’s works were widely and variously copied, violating the composer’s original thoughts and without acknowledgment of original authorship.
Even today, some well-known publications of Vedel’s works are questionable. The recent discovery of some of Vedel’s original manuscripts has been greeted with great excitement.
Vedel did not leave any single work in secular genres. Today, there are approximately 80 known choral works with spiritual texts, including 30 choral sacred concertos, which remain his most significant legacy. Among his most famous works are: By the rivers of Babylon; Have mercy upon me, O Lord; How long, O Lord, six vocal trios, Open to me the gates of repentance; From sunrise, two Liturgies of St. John Chrysostom, Eucharistic verses, liturgical chants, in particular, Hymn of the Cherubim; Our Father; Irmoi of the Paschal Canon and Christmas carols.
 Intense national color marks Vedel’s work, characterized by pre-romantic features and the synthesis of stylistic elements of Classicism, Baroque and Sentimentalism.

Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska

Listen to music in the App
Слухати музику в додатку

Артем Ведель. Біографія

Ведель (Ведельський) Артем Лук'янович (1767, м. Київ – 1808, там же) – визначний український композитор трагічної життєвої долі, який у ХVIII ст. працював безпосередньо на теренах України. Диригент, талановитий співак (тенор), скрипаль-віртуоз. Під час військової служби отримав капітанський чин.
Навчався у Києво-Могилянській академії (КМА) (1776-1787), де здобув ґрунтовну гуманітарну і музичну освіту, визнання як соліст-тенор. Був скрипалем та регентом академічного хору КМА.
В період 1788—1797 керує різними капелами та оркестрами у Москві, Києві та Харкові. Був капельмейстером вокального класу у Казенному училищі при Харківському колегіумі, його учні співали в престижних хорах Санкт-Петербурга та Москви. А. Веделя визнавали і високо цінували за його співочий, диригентський та композиторський таланти, його духовні хорові концерти  виконувалися з великим успіхом. У період 1794-1798 компонує, зокрема, духовні концерти «В молитвах неусипающую Богородицу», славнозвісний «Доколі, Господи, забудеши мя», «Воскресни Боже», «Услиши, Господи, глас мой», «Боже, законопреступниці восташа на мя» і  «Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах».

В 1798 році повернувся  у Київ, де не міг знайти роботу, яка відповідала б його рівню. У 1799 А. Ведель короткий час був послушником у Києво-Печерській лаврі і вже в травні цього ж року на підставі сфабрикованих звинувачень його заарештували. Він був оголошений божевільним і на цій підставі 9 років утримувався у «гамівному будинку» (будинок божевільних). Напередодні смерті 14.07.1808, батькові вдалося забрати тяжкохворого композитора додому. Похований на Щекавицькому кладовищі на Подолі, яке у наш час повністю знищене, а відомості про могилу Артемія Веделя втрачені.
Твори А. Веделя здобули широке визнання ще за життя композитора, проте, до к. XIX ст. були під офіційною забороною.

Їх поширювали у різноманітних рукописних варіантах та версіях, які порушували оригінальні композиторські задуми, часто без вказівки авторства, під чужими іменами. Тому сьогодні навіть точно встановлені твори композитора мають по кілька, деколи невиправданих редакцій. В останні роки, віднайдено нові, дотепер невідомі твори митця.

А. Ведель не залишив по собі ані одного твору в світських жанрах. Сьогодні відомо орієнтовно 80 музичних хорових творів на духовні тексти, зокрема близько 30 хорових духовних концертів, які займають  найвизначніше місце в його спадщині. З них  найбільш відомими є: «На ріках Вавилонських», «Помилуй мя, Господи», «Доколі, Господи», «Боже, приідоша язици в достояніє Твоє», 6 вокальних тріо, зокрема, «Покаянія отверзі ми двері», «Від сходу сонця», 2 Літургії св. Йоана Златоустого,  Всенічна служба, окремі літургійні піснеспіви, зокрема, Херувимська, Отче наш, великодні ірмоси, ряд богородичних і різдвяних піснеспівів тощо.

Для творчості А. Веделя, позначеної найбільшим на той час національним колоритом, характерні передромантичні риси, а також синтез стильових рис класицизму, барокко та сентименталізму.

Література:
Гусарчук Т. В. Артемій Ведель. Постать у контексті епох: монографія. Ніжин, 2017.  768 с.
Корній Л.П., Сюта Б.О. Українська музична культура. Погляд крізь віки. Київ, 2014.  592 с.
Соневицький І. Артем Ведель і його музична спадщина. Нью-Йорк, 1966. 177 с.