On April 22, 2025, Lviv Organ Hall hosted the premiere of Marian Fil's Fantasy for Solo Organ - the first work written by the young composer for this instrument. Marian Fil said that he received an order to write a work for the organ in January 2025 from the directors of the Organ Hall - Ivan Ostapovych and Taras Demko. “I was not given any restrictions, except that the work should be at least 20 minutes long,” the composer noted. “So the fantasy genre, in my opinion, was the best fit. It gives you the opportunity to be free in form and in your arsenal of means.”

According to the author, his Fantasy is “music that has no boundaries. A sound that is born in space and leads the listener into the unknown. This work exists on the border of philosophical reflection and sound flow… What is fantasy? It is a free musical form in which the composer allows himself to depart from strict canons, creating a sound journey. This fantasy is not just a musical structure, but a dialogue: between light and shadow, between chaos and order, between reality and imagination.”

The work was performed by the soloist of the Lviv Organ Hall, laureate of numerous competitions, Nadiya Velychko, who emphasizes the antiquity and long tradition of the fantasy genre: “Historically, the term “fantasy” itself is first mentioned in German manuscripts of piano music, dated around 1520. In the late Renaissance and early Baroque, the word “fantasy” as a designation of a musical piece of a certain “free” (i.e., not dance or song) form became widespread in music collections in Italy and Germany. In the High Baroque era, music of a certain “prelude” nature was often called fantasy, such as, for example, Fantasy on Chorale BWV 651 from the so-called “Leipzig Chorales” by Johann Sebastian Bach. Organ fantasies were also popular during the Romantic period, we should mention Cesar Franck and Max Reger.” Modern organ fantasies also amaze the listener with their diversity.

Marian Fil approached the writing of his Fantasy, which became his first work for solo organ, responsibly: “I listened to a lot of organ music, starting from Bach and his predecessors, ending with modern authors. I consulted a lot with organists, in particular, from Lviv Organ Hall. After all, the organ has its own characteristics, each instrument is individual, it is important to know the capabilities of the instrument on which the work will sound”. At the same time, the author refutes the statement that organists should write for the organ: “Yes, many composers of the past were organists, this was due to the realities of that time. However, today this is no longer relevant. A modern composer must know the timbre characteristics of each instrument of the orchestra, and by the way, the orchestra as a whole. The peculiarities of the texture, and most importantly - the technique of performance. Of course, in an electronic composer program you can write anything for any instrument, but will it be possible to perform it later?”

Nadiya Velychko, who performed Marian Fil's Fantasy, praised the composition. Here is what she said about the work: “Fil's Fantasy begins with a majestic Grave, followed by the Moderato, Largo and Adagio sections. Overall, the music is mournful and dramatic, the initial theme of three bars reaches its climax in accented chords of the upper register against the background of the organ section. The composer successfully uses the sonoristic capabilities of the organ and creates a Fantasy that immerses the listener in the world of spiritual search.”

The composer himself noted that he was inspired by Bach's fugues, but in his work you will not hear a classical polyphonic fugue, but rather its modern interpretation. We will not reveal all the secrets of the work, because it is better to hear once than read a hundred times.

22 квітня 2025 року у Львівському органному залі відбулася премʼєра Фантазії для органа соло Марʼяна Філя –  перший твір, написаний молодим композитором для цього інструмента. Марʼян Філь розповів, що замовлення на написання твору для органа отримав у січні 2025 року від керівників Органного залу – Івана Остаповича та Тараса Демка. “Мені не ставили жодних обмежень, окрім того, що твір повинен мати тривалість не менше 20 хвилин, – зазначив композитор. – Тож жанр фантазії, на мою думку, підходив якнайкраще. Він дає можливість бути вільним у формі та арсеналі засобів”.

За словами автора, його Фантазія – “це музика, що не має меж. Звук, що народжується у просторі та веде слухача в незвідане. Цей твір існує на межі філософського роздуму та звукового потоку… Що таке фантазія? Це вільна музична форма, у якій композитор дозволяє собі відійти від строгих канонів, створюючи звукову подорож. Ця фантазія – не просто музична структура, а діалог: між світлом і тінню, між хаосом і порядком, між реальністю і уявою.”

Твір виконала солістка Львівського органного залу, лауреатка численних конкурсів Надія Величко, яка акцентує на давнині і тяглій традиції жанру фантазії: “Історично сам термін “фантазія” вперше згадується в німецьких рукописах клавірної музики, датованих близько 1520 роком. У пізньому Відродженні й у ранньому бароко слово “фантазія” як позначення музичної п'єси певної “вільної” (тобто не танцювальної і не пісенної) форми набуло широкого поширення в нотних збірниках Італії та Німеччини. В епоху високого бароко фантазією часто називали музику якогось “прелюдійного” характеру, як, наприклад, Фантазія на хорал BWV 651 з так званих "Лейпцизьких  хоралів" Йоганна Себастьяна Баха. Органні фантазії були популярні і в період романтизму, слід згадати Сезара Франка та Макса Регера”. Сучасні органні фантазії теж вражають слухача своїм розмаїттям.

До написання своєї Фантазії, яка стала його першим твором для органа соло, Марʼян Філь підійшов відповідально: “Я слухав дуже багато органної музики, починаючи від Баха та його попередників, закінчуючи сучасними авторами. Я багато консультувався з органістами, зокрема, Львівського органного залу. Адже орган має свої особливості, кожен інструмент індивідуальний, важливо знати можливості саме того інструменту, на якому звучатиме твір”. При цьому автор спростовує твердження, що для органа мають писати саме органісти: “Так, багато композиторів минулого були органістами, це було обумовлено реаліями того часу. Проте сьогодні це вже не актуально. Сучасний композитор має знати темброві характеристики кожного інструменту оркестру, й до речі, оркестру в цілому. Особливості фактури, а головне – техніки виконання. Звичайно, в електронній композиторській програмі можна написати будь-що для будь-якого інструменту, але чи можна буде це потім виконати?”.

Надія Величко, яка виконала Фантазію Марʼяна Філя, оцінила композицію схвально. Ось, що вона розповіла про твір: “Фантазія Філя починається з величного Grave, далі розділи Moderato, Largo та Adagio. В цілому, музика несе скорботний та драматичний характер, початкова тема з трьох тактів досягає своєї кульмінації в акцентованих акордах верхнього регістру на фоні органного пункту. Композитор вдало використовує сонористичні можливості органа і створює Фантазію, яка заглиблює слухача у світ духовного пошуку”.

Сам композитор зазначив, що надихався фугами Баха, проте в його творі ви не почуєте класичну поліфонічну фугу, а радше її сучасне прочитання. Не будемо розкривати всі секрети твору, адже краще один раз почути, ніж сто разів прочитати.