CLASSICISM IN UKRAINIAN MUSIC

Classicism (from the Latin classicus - exemplary) is a movement in European art that developed in European culture in the second half of the 18th - early 19th centuries. The cultural and historical foundations of Classicism were as follows: firstly, the geopolitical realignment of Europe as a result of powerful empires conquering weaker nations, and classical art developing at the great royal courts; secondly, the affirmation of the ideals of the Enlightenment, which enabled education for a wider society; thirdly, the spread of Freemasonry with its demands for freedom, equality, brotherhood, which soon led to revolutionary changes. Classicism embraced the ideals of perfect beauty, inherited from antiquity, and the rational principles of art. In music, Viennese Classicism is considered the peak of this style – the works by Joseph Haydn, Wolfgang Amadeus Mozart and Ludwig van Beethoven, and the operas by Christoph Willibald Gluck.
In the second half of the 18th century, Ukraine lost its statehood due to the destruction of the Zaporizhian Sich. As a result, Classicism in Ukraine was presented quite modestly, mainly in synthesis with Baroque and Sentimentalism. In literature, it was embodied in the burlesque-travesty novel Aeneid by Ivan Kotliarevskyi. Classicism was duly represented by such Ukrainian artists as Volodymyr Borovykovskyi, Dmytro Levytskyi, Anton Losenko, sculptors (Ivan Martos), and musicologists (Maksym Berezovskyi, Dmytro Bortnianskyi, Artem Vedel, Ivan Khandoshko and Stepan Degtyarev), who lived and worked in St. Petersburg and Moscow.
Classicism found its most brilliant representation in the works of Dmytro Bortnianskyi. Later, there was even a historical and stylistic analogy “Mozart – Bortniansky”. This Ukrainian composer demonstrated ingenuity and perfect logic worthy of Viennese classicists in composing both sacred concertos and secular vocal and instrumental works. Simultaneously, in his operas, church music, and instrumental cycles of piano sonatas and the Concerto Symphony, Ukrainian song intonation is superimposed on the classical genre. Likewise, in the works of Maksym Berezovskyi, mainly in his arias from the opera Demofonte and the violin sonata. In Berezovskyi’s sacred concertos, the influence of the Baroque style is more substantial. In Artem Vedel’s works, the classical basis is more vividly colored by national song lyrics.
A bright Ukrainian representative of Russia’s classicist style was the violin virtuoso Ivan Khandoshko (Russian transcription: Khandoshkin).  Only a few of his violin sonatas remain, including the long and dramatic, Sonata for solo violin in G minor (On Myrovych’s death), a viola concerto, and several variations on Ukrainian themes.

Most of the musical heritage of Ukrainian Classicism has not survived. Still, there is speculation that the repertoires of serf orchestras included numerous classicist works not only by Western composers, as evidenced by the Razumovskyi music library, but also by Ukrainian serf composers - often musicians of these orchestras. In Ukraine, Classicism influenced the beginning of opera, symphony, instrumental concerto, sonata (piano, violin, cello), instrumental quartet, quintet, septet and variations.

Composers / Композитори

Класицизм в українській музиці

Класици́зм (від лат. classicus – зразковий) – напрям в європейському мистецтві, який розвинувся в європейській культурі другої половини XVIII – початку ХІХ ст. Культурно-історичними підвалинами класицизму став, по-перше, переділ Європи, внаслідок якого потужні імперії захопили слабші країни – і саме при великих монарших дворах розвинулось класицистичне мистецтво; по-друге, утвердження ідеалів Просвітництва, яке поставило вимогу освіченості ширших верств суспільства; по-третє, поширення масонства з його вимогами свободи, рівності, братерства, що привело невдовзі до революційних зрушень. Класицизм сповідував ідеали досконалої краси, які переймав з античності, і раціональні засади мистецтва. В музиці кульмінацією стилю вважається віденський класицизм – творчість Й. Гайдна, В. А. Моцарта та Л. ван Бетовена, а також оперна творчість Х. В. Глюка.

В Україні, що в другій половині XVIII ст. остаточно втратила державність внаслідок падіння Запорізької Січі, класицизм був представлений доволі скромно, та й то, переважно, у синтезі з ознаками бароко і сентименталізму. У літературі був втілений у травестійно-бурлескному варіанті «Енеїди» І. Котляревського. Натомість значно інтенсивніше репрезентували класицизм українські художники (В. Боровиковський, Д. Левицький, А. Лосенко) скульптори (І. Мартос) та музиканти (М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель, І. Хандошко (рос. транскр. прізвища Хандошкін), С. Дегтярьов), яким довелось жити і працювати у Санкт-Петербурзі та Москві.

Виразова система класицизму знайшла своє найяскравіше відображення у творчості Дмитра Бортнянського, згодом навіть утворилась історико-стильова аналогія «Моцарт – Бортнянський». Вітчизняний композитор демонструє гідну віденських класиків винахідливість і досконалу логіку у побудові як духовних концертів, так і світських вокальних та інструментальних творів. Водночас і в його операх, і в церковній музиці, і в інструментальних циклах клавірних сонат і «Концертної симфонії» на класичну жанрову модель накладається українська пісенна інтонація. Аналогічні спостереження можна адресувати і творчості Максима Березовського, головно його аріям з опери «Демофонт» і скрипковій сонаті. В духовних концертах Березовського сильнішим є вплив барокового стилю. В творчості ж Артемія Веделя класична основа яскравіше забарвлюється національною пісенною лірикою.

Яскравим українським представником класичного стилю в Росії був скрипаль-віртуоз Іван Хандошко (рос. транскр. прізвища Хандошкін). До нас дійшли тільки його кілька скрипкових сонат, зокрема соната «На смерть Мировича», альтовий концерт і кілька циклів варіацій на українські теми.
Значної частини музичних набутків українського класицизму не збереглось, однак існує припущення, що до репертуару кріпацьких оркестрів входили численні класицистичні твори не лише західних авторів, що засвідчує нотна бібліотека Розумовських, а й українських композиторів-кріпаків – нерідко музикантів цих оркестрів. Водночас загальновідомо, що в надрах класицизму в Україні зародилися жанри опери, симфонії, інструментального концерту, сонати (фортепіанної, скрипкової, віолончельної), інструментальних квартету, квінтету, септету, варіацій тощо.

Література:
Корній Л. Історія української музики. Ч. 2: Друга половина ХVIII ст.  Київ; Нью-Йорк, 1998.
Зосім О. Класицизм як музичний стиль східнослов’янської духовної пісенності другої половини XVIII – початку ХІХ століття // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 117. Київ: НМАУ ім. П.І.Чайковського, 2016. С. 145-165
Калениченко А. П. Напрями, стилі, течії та естетичні ситуації в українській музиці // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. Вип. 9. С. 106-113.

Contact Us

We'd love to hear from you. Fill out the form below to get started.