CLASSICISM IN UKRAINIAN MUSIC

Classicism (from the Latin classicus - exemplary) is a trend in European art developed in European culture in the second half of XVIII - early XIX centuries. The cultural and historical foundations of Classicism were as follows: firstly, the redistribution of Europe, as a result of which powerful empires conquered weaker countries, and it was at the great royal courts that classical art developed; secondly, the affirmation of the ideals of the Enlightenment, which enabled education for the wider society; thirdly, the spread of Freemasonry with its demands for freedom, equality, brotherhood, which soon led to revolutionary changes. Classicism puts forward the ideals of perfect beauty, which it inherited from Antiquity, and the rational principles of art. Viennese Classicism is considered the culmination of the style in music - the works by J. Haydn, W.A Mozart and L. van Beethoven, and the operas by C. Gluck.
In the second half of the XVIII century, Ukraine lost its statehood due to the fall of the Zaporozhian Sich. Because of that, Classicism in Ukraine was presented quite modestly, mainly in synthesis with Baroque and Sentimentalism. In literature, it was embodied in the travesty-burlesque version of I. Kotlyarevskyi's "Aeneid." Instead, Ukrainian artists (V. Borovykovskyi, D. Levytskyi, A. Losenko), sculptors (I. Martos), and musicians (M. Berezovskyi, D. Bortnyanskyi, A. Vedel, I. Khandoshko, and S. Degtyarev)) who had to live and work in St. Petersburg, and Moscow represented Classicism much more intensively.
The expressive system of Classicism found its brightest reflection in the work of Dmytro Bortnyansky. There ever appeared later a historical and stylistic analogy "Mozart - Bortnyansky". This Ukrainian composer demonstrates ingenuity and perfect logic worthy of Viennese classicists in constructing both spiritual concerts and secular vocal and instrumental works. Simultaneously, in his operas, church music, and instrumental cycles of piano sonatas and the Concert Symphony, the Ukrainian song intonation is superimposed on the classical genre model. Similar observations can be addressed to the works of Maxym Berezovsky, mainly his arias from the opera "Demofont" and the violin sonata. In Berezovsky's spiritual concerts, the influence of the baroque style is more substantial. In Artem Vedel's works, the classical basis is more vividly colored by national song lyrics.
A bright Ukrainian representative of Russia's classicist style was the violin virtuoso Ivan Khandoshko (Russian transcr. Khandoshkin). We have only a few of his violin sonatas, including the sonata "On Myrovych's Death", a viola concerto, and several cycles of variations on Ukrainian themes.

Much of the musical heritage of Ukrainian Classicism has not survived. Still, there is speculation that serf orchestras' repertoire included numerous classicist works not only by Western authors, as evidenced by the Razumovsky music library, but also by Ukrainian serf composers - often musicians of these orchestras. Classicism influenced the beginning of opera, symphony, instrumental concerto, sonata (piano, violin, cello), instrumental quartet, quintet, septet, variations, etc. in Ukraine.

Composers / Композитори

Класицизм в українській музиці

Класици́зм (від лат. classicus – зразковий) – напрям в європейському мистецтві, який розвинувся в європейській культурі другої половини XVIII – початку ХІХ ст. Культурно-історичними підвалинами класицизму став, по-перше, переділ Європи, внаслідок якого потужні імперії захопили слабші країни – і саме при великих монарших дворах розвинулось класицистичне мистецтво; по-друге, утвердження ідеалів Просвітництва, яке поставило вимогу освіченості ширших верств суспільства; по-третє, поширення масонства з його вимогами свободи, рівності, братерства, що привело невдовзі до революційних зрушень. Класицизм сповідував ідеали досконалої краси, які переймав з античності, і раціональні засади мистецтва. В музиці кульмінацією стилю вважається віденський класицизм – творчість Й. Гайдна, В. А. Моцарта та Л. ван Бетовена, а також оперна творчість Х. В. Глюка.

В Україні, що в другій половині XVIII ст. остаточно втратила державність внаслідок падіння Запорізької Січі, класицизм був представлений доволі скромно, та й то, переважно, у синтезі з ознаками бароко і сентименталізму. У літературі був втілений у травестійно-бурлескному варіанті «Енеїди» І. Котляревського. Натомість значно інтенсивніше репрезентували класицизм українські художники (В. Боровиковський, Д. Левицький, А. Лосенко) скульптори (І. Мартос) та музиканти (М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель, І. Хандошко (рос. транскр. прізвища Хандошкін), С. Дегтярьов), яким довелось жити і працювати у Санкт-Петербурзі та Москві.

Виразова система класицизму знайшла своє найяскравіше відображення у творчості Дмитра Бортнянського, згодом навіть утворилась історико-стильова аналогія «Моцарт – Бортнянський». Вітчизняний композитор демонструє гідну віденських класиків винахідливість і досконалу логіку у побудові як духовних концертів, так і світських вокальних та інструментальних творів. Водночас і в його операх, і в церковній музиці, і в інструментальних циклах клавірних сонат і «Концертної симфонії» на класичну жанрову модель накладається українська пісенна інтонація. Аналогічні спостереження можна адресувати і творчості Максима Березовського, головно його аріям з опери «Демофонт» і скрипковій сонаті. В духовних концертах Березовського сильнішим є вплив барокового стилю. В творчості ж Артемія Веделя класична основа яскравіше забарвлюється національною пісенною лірикою.

Яскравим українським представником класичного стилю в Росії був скрипаль-віртуоз Іван Хандошко (рос. транскр. прізвища Хандошкін). До нас дійшли тільки його кілька скрипкових сонат, зокрема соната «На смерть Мировича», альтовий концерт і кілька циклів варіацій на українські теми.
Значної частини музичних набутків українського класицизму не збереглось, однак існує припущення, що до репертуару кріпацьких оркестрів входили численні класицистичні твори не лише західних авторів, що засвідчує нотна бібліотека Розумовських, а й українських композиторів-кріпаків – нерідко музикантів цих оркестрів. Водночас загальновідомо, що в надрах класицизму в Україні зародилися жанри опери, симфонії, інструментального концерту, сонати (фортепіанної, скрипкової, віолончельної), інструментальних квартету, квінтету, септету, варіацій тощо.

Література:
Корній Л. Історія української музики. Ч. 2: Друга половина ХVIII ст.  Київ; Нью-Йорк, 1998.
Зосім О. Класицизм як музичний стиль східнослов’янської духовної пісенності другої половини XVIII – початку ХІХ століття // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 117. Київ: НМАУ ім. П.І.Чайковського, 2016. С. 145-165
Калениченко А. П. Напрями, стилі, течії та естетичні ситуації в українській музиці // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. Вип. 9. С. 106-113.

Contact Us

We'd love to hear from you. Fill out the form below to get started.