The literary, artistic and intellectual movement known as Romanticism originated in Europe after the downfall of French emperor Napoleon and the Congress of Vienna, 1814-1815. Romanticism was marked by a sharp and conscious departure from the past classical ideals and reflected the prevailing sentiments and beliefs of educated circles.  The Romantic movement, with its cult of feelings, tragic chagrins, loneliness of the main characters, vain quest for the ideal and eternal journey, and with the idealization of national folklore and history, became suitable to the Ukrainian national mentality, especially cordocentrism (philosophy of the heart).

At the beginning of the 1840s, the works of poet Taras Shevchenko began to appear in Ukrainian literature, producing an enormous effect on the Ukrainian Romantic, national and spiritual movement. Most poems created by Shevchenko easily lend themselves to music and dozens of them became popular songs, of which many are considered great jewels in the treasury of Ukrainian music. Ukrainian composers, in particular Mykola Lysenko, began setting Shevchenko’s texts to music - from folk songs to cantatas, to operas and ballets. Compositions include: My Testament (Hordiy Hladkyi), The Mighty Dnipro roars and moans (Danylo Kryzhanivskyi), The Cherry Orchard near the house, The Wind blows through the oaks in the woods (Topolia), My Evening Star, My thoughts, and also the monumental cycle Music to the Kobzar (Mykola Lysenko), the cantata Testament (Mykhailo Verbytskyi) and the opera Kateryna (Mykola Arkas).

Mykola Lysenko had a decisive influence on the development of Ukrainian musical culture and creativity. Various national musical schools, musical societies and publishing houses were established. And many notable Ukrainian Romantic composers emerged: Mykhailo Verbytskyi, (composer of the national anthem), Petro Nishchynskyi (dramatic scene Vechornytsi and the opening of the second act in Shevchenko’s drama Nazar Stodola), Mykola Arkas, Ostap Nyzhankivskyi and Denys Sichynskyi. Romantic features, combined with innovative aesthetic trends of early 20th century, are noticeable in the compositions of Kyrylo Stetsenko, Mykola Leontovych, Yakiv Stepovyi, Stanyslav Liudkevych, Vasyl Barvinskyi, and many others.

Among the wide genre  of folk art, Ukrainian Romantics were especially attracted to the epic genre and Ukrainian lyrical songs. The fascination with the heroic past was a characteristic feature of the romantic worldview, but for Ukrainian Romantics, the national epic gained significant importance. Cossack themes became the basis of Mykola Lysenko’s operas, Taras Bulba and Aeneid. Anatol Vakhnianyn’s opera Kupalo is embodied in several cantatas and choirs by Mykola Lysenko, romances and choirs by Kyrylo Stetsenko and Stanyslav Liudkevych.

Another powerful source of creativity for Ukrainian Romantics, Ukrainian folk lyrics, most naturally expressed the Romantic style’s emotionality. The appeal to Ukrainian folk lyrical poetry and its use in various forms (from quoting a folklore sample to creative rethinking) gave Ukrainian romantics a rich national sound.
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska

Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska

Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)

Романтизм, який виник в європейському мистецтві як наслідок розчарування в класичних ідеалах, після поразки Наполеона і Віденського конгресу, відобразив пануючі в освічених колах настрої і переконання. Загалом романтичний світогляд з його культом почуття, трагічними розчаруваннями, самотністю головних героїв, нездійсненного пошуку ідеалу і вічною мандрівкою, з ідеалізацією національного фольклору й історії став якнайбільш відповідним українській національній ментальності, особливо ж кордоцентризму (філософії серця). Метафора серця в кордоцентризмі українців єднає i емоційно-чуттєве, i раціональне, природне i суспільне, чоловічу i жіночу свободу, знання i любов, красу i святість – саме ці вищі цінності утверджуються в українському романтизмі, що в першій половині ХІХ ст. утвердився в українському мистецтві у всіх його видах, дуже потужно розвинувся і яскраво проявлявся практично до початку ХХ ст.

Поява такої харизматичної особистості в духовному космосі країни, як Тарас Шевченко, також відбувається на ґрунті романтичного світогляду. Його поезія отримує втілення у всіх жанрах професійної і народної музики – від народних пісень до кантат, опер і балетів, створених провідними композиторами. Тому до романтичної сфери відносимо і популярні народні пісні «Заповіт» (Г. Гладкого), «Реве та стогне Дніпр широкий» (Д. Крижанівського), «Садок вишневий коло хати», «По діброві вітер виє», «Зоре моя вечірняя», «Думи мої» та ін., і монументальний цикл «Музика до Кобзаря» М.Лисенка, і кантату «Заповіт» М.Вербицького, і оперу «Катерина» М. Аркаса.

Оскільки доба романтизму позначилась заснуванням національних композиторських шкіл, то й в Україні Микола Лисенко як фундатор української композиторської школи опирався у своїй творчості на романтичні засади. До кола романтиків відносимо також автора національного гімну Михайла Вербицького, Петра Ніщинського (зокрема його «Вечорниці», вставну дію до «Назара Стодолі» Т. Шевченка), Миколу Аркаса, Остапа Нижанківського, Дениса Січинського. Риси романтизму у поєднанні з інноваційними естетичними напрямками першої третини ХХ ст. помітні у творчості Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича, Якова Степового, Станіслава Людкевича, Василя Барвінського та багатьох інших.

Серед жанрового багатства народної творчості українських романтиків особливо приваблювали епос і українська лірична пісня. Захоплення героїчною минувшиною свого народу було характерною прикметою романтичного світогляду, та в естетиці і творчості українських романтиків національний епос набув особливої ваги. Козацька тематика стала основою опер М. Лисенка «Тарас Бульба» та «Енеїда», опери А. Вахнянина «Купало», втілена в ряді кантат і хорів М. Лисенка, солоспівів та хорів К. Стеценка, С. Людкевича.

Інше потужне джерело творчості українських романтиків, українська народнопісенна лірика, найприродніше виражала характерне для романтичного стилю емоційне начало. Звернення до української народнопісенної лірики та її використання у різних формах (від цитування фольклорного зразка – до творчого переосмислення), надавало творчості українських романтиків яскраво національного звучання.

В руслі романтизму формується ще одна художня течія – Бідермаєр (назва походить від вигаданого персонажа німецької літератури). В ній багато уваги приділяється лірично-сентиментальним образам, що оспівують тихі радості сімейного вогнища, домашнього затишку та маленьких людських радостей, пасторальні картини природи, музична мова, нескладна і традиційна, спирається головно на побутову міську музику. Як зразок Бідермаєра можна розглядати пісні й інструментальні п’єси С. Воробкевича, В. Матюка, П. Бажанського, В. Заремби, салонні твори численних аматорів.

Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська

Література:
Корній Л. П. Історія української музики. Ч. ІІІ.– ХІХ ст. Київ; Нью-Йорк, 2001. 480 с.
Кияновська Л. О. Український музичний романтизм в європейському контексті. URL: file://localhost/A:/Л_%20Кияновська%20-%20Львів%20-.html
Людкевич С. М. В. Лисенко як творець української національної музики / С. Людкевич Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т. І. Упор. З. Штундер. Львів, 1999. С. 287–294.