History of Ukrainian Romanticism

Romanticism, which emerged in European art due to disappointment in classical ideals, after Napoleon's defeat and the Congress of Vienna, reflected the prevailing sentiments and beliefs in educated circles. In general, the romantic worldview with its cult of feelings, tragic disappointments, the loneliness of the main characters, vain search for the ideal and eternal journey, with the idealization of national folklore and history became as appropriate as possible to the Ukrainian national mentality, especially cordocentrism (philosophy of heart). 
The heart's metaphor in Ukrainians' cordocentrism unites both emotional and sensual, rational, natural and social, male and female freedom, knowledge and love, beauty, and holiness. These are the highest values affirmed in Ukrainian Romanticism, which in the first half of the nineteenth century—established itself in Ukrainian art in all its forms, developed very powerfully, and was manifested almost until the beginning of the twentieth century.
The appearance of such a charismatic personality in the spiritual space of Ukraine as Taras Shevchenko also occurs based on a romantic worldview. His poetry is embodied in all professional and folk music genres - from folk songs to cantatas, operas, and ballets created by leading composers. Therefore, the romantic sphere includes the popular folk songs "Testament," "The Wide Dnieper Roars and Moans," "The Cherry Orchard Around the House," etc., and the monumental cycle" "Music to the Kobzar" by M. Lysenko, and the cantata" "Testament" by M. Verbytskyi, and the opera" "Kateryna" by M. Arkas.
Since the era of Romanticism was marked by the founding of national schools of composition, in Ukraine, Mykola Lysenko, the founder of the Ukrainian school of composition, relied on romantic principles. The circle of romantics also includes the author of the national anthem Mykhaylo Verbytskyi, Petro Nishchynskyi (including his "Vechornytsi" and inserted act to "Nazar Stodolya" by T. Shevchenko), Mykola Arkas, Ostap Nyzhankivskyi, and Denys Sichynsky. Features of Romanticism, combined with the first third of the twentieth century's innovative aesthetic trends, are noticeable in Kyrylo Stetsenko, Mykola Leontovych, Yakiv Stepovyi Stanislav Lyudkevych, Vasyl Barvinskyi, and many others.

Among the wide genre variety of folk art, Ukrainian romantics were especially attracted to the epic and Ukrainian lyrical songs. The fascination with the heroic past was a characteristic feature of the romantic worldview, but for Ukrainian romantics' aesthetics, the national epic gained particular importance. Cossack themes became the basis of M.Lysenko's operas" "Taras Bulba" and "Aeneid" A. Vakhnyanyn's opera "Kupalo" is embodied in several cantatas and choirs by M. Lysenko, romances and choirs by K. Stetsenko and S. Lyudkevych.

Another powerful source of creativity for Ukrainian romantics, Ukrainian folk lyrics, most naturally expressed the romantic style's emotionality. The appeal to Ukrainian folk lyric poetry and its use in various forms (from quoting a folklore sample to creative rethinking) gave Ukrainian romantics a bright national sound.
Within Romanticism, another artistic trend is formed - Biedermeier (the name comes from a fictional character in German literature). It pays a lot of attention to lyrical and sentimental images that glorify the quiet joys of the family hearth, home comfort, little human pleasures, pastoral pictures of nature, musical language, and traditional and straightforward, mainly on domestic urban music. Songs and instrumental plays by S. Vorobkevych, V. Matyuk, P. Bazhanskyi, V. Zaremba, and salon works of numerous amateurs can be considered an example of Biedermeier.

Composers / Композитори

Романтизм в українській музиці

Романтизм, який виник в європейському мистецтві як наслідок розчарування в класичних ідеалах, після поразки Наполеона і Віденського конгресу, відобразив пануючі в освічених колах настрої і переконання. Загалом романтичний світогляд з його культом почуття, трагічними розчаруваннями, самотністю головних героїв, нездійсненного пошуку ідеалу і вічною мандрівкою, з ідеалізацією національного фольклору й історії став якнайбільш відповідним українській національній ментальності, особливо ж кордоцентризму (філософії серця). Метафора серця в кордоцентризмі українців єднає i емоційно-чуттєве, i раціональне, природне i суспільне, чоловічу i жіночу свободу, знання i любов, красу i святість – саме ці вищі цінності утверджуються в українському романтизмі, що в першій половині ХІХ ст. утвердився в українському мистецтві у всіх його видах, дуже потужно розвинувся і яскраво проявлявся практично до початку ХХ ст.

Поява такої харизматичної особистості в духовному космосі країни, як Тарас Шевченко, також відбувається на ґрунті романтичного світогляду. Його поезія отримує втілення у всіх жанрах професійної і народної музики – від народних пісень до кантат, опер і балетів, створених провідними композиторами. Тому до романтичної сфери відносимо і популярні народні пісні «Заповіт» (Г. Гладкого), «Реве та стогне Дніпр широкий» (Д. Крижанівського), «Садок вишневий коло хати», «По діброві вітер виє», «Зоре моя вечірняя», «Думи мої» та ін., і монументальний цикл «Музика до Кобзаря» М.Лисенка, і кантату «Заповіт» М.Вербицького, і оперу «Катерина» М. Аркаса.

Оскільки доба романтизму позначилась заснуванням національних композиторських шкіл, то й в Україні Микола Лисенко як фундатор української композиторської школи опирався у своїй творчості на романтичні засади. До кола романтиків відносимо також автора національного гімну Михайла Вербицького, Петра Ніщинського (зокрема його «Вечорниці», вставну дію до «Назара Стодолі» Т. Шевченка), Миколу Аркаса, Остапа Нижанківського, Дениса Січинського. Риси романтизму у поєднанні з інноваційними естетичними напрямками першої третини ХХ ст. помітні у творчості Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича, Якова Степового, Станіслава Людкевича, Василя Барвінського та багатьох інших.

Серед жанрового багатства народної творчості українських романтиків особливо приваблювали епос і українська лірична пісня. Захоплення героїчною минувшиною свого народу було характерною прикметою романтичного світогляду, та в естетиці і творчості українських романтиків національний епос набув особливої ваги. Козацька тематика стала основою опер М. Лисенка «Тарас Бульба» та «Енеїда», опери А. Вахнянина «Купало», втілена в ряді кантат і хорів М. Лисенка, солоспівів та хорів К. Стеценка, С. Людкевича.

Інше потужне джерело творчості українських романтиків, українська народнопісенна лірика, найприродніше виражала характерне для романтичного стилю емоційне начало. Звернення до української народнопісенної лірики та її використання у різних формах (від цитування фольклорного зразка – до творчого переосмислення), надавало творчості українських романтиків яскраво національного звучання.

В руслі романтизму формується ще одна художня течія – Бідермаєр (назва походить від вигаданого персонажа німецької літератури). В ній багато уваги приділяється лірично-сентиментальним образам, що оспівують тихі радості сімейного вогнища, домашнього затишку та маленьких людських радостей, пасторальні картини природи, музична мова, нескладна і традиційна, спирається головно на побутову міську музику. Як зразок Бідермаєра можна розглядати пісні й інструментальні п’єси С. Воробкевича, В. Матюка, П. Бажанського, В. Заремби, салонні твори численних аматорів.

Література:
Корній Л. П. Історія української музики. Ч. ІІІ.– ХІХ ст. Київ; Нью-Йорк, 2001. 480 с.
Кияновська Л. О. Український музичний романтизм в європейському контексті. URL: file://localhost/A:/Л_%20Кияновська%20-%20Львів%20-.html
Людкевич С. М. В. Лисенко як творець української національної музики / С. Людкевич Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т. І. Упор. З. Штундер. Львів, 1999. С. 287–294.

Contact Us

We'd love to hear from you. Fill out the form below to get started.