History of Ukrainian Sentimentalism

In the middle of the XVIII century, together with the spread of Classicism, other stylistic trends were established in European culture. Among them, Sentimentalism became especially significant for Ukrainian art. It was so mainly because it corresponded to the "scattered sentimental nature of Ukrainians," as XX century composer Stanislav Lyudkevych noted. Sentimentalism focussed on the values that traditionally prevailed in the Ukrainian national worldview: lyricism, sensitive perception of nature, the superiority of "heart" over "mind," admiration for quiet domestic joys.
The liquidation of the Zaporizhzhya Sich in 1775 and the loss of the Cossack freedom forced Ukrainians to seek solace in a narrow home circle, nurturing family values and preserving ancestral traditions.
At the end of the XVIII century - early XIX century, Sentimentalism is developing in Ukrainian literature; the most prominent examples include the novels "Marusya," "Hearty Oksana" («Сердешна Оксана»), "Trump-girl" («Козир-дівка»), "Sincere love" by H. Kvitka-Osnovyanenko and the play "Natalka-Poltavka" (1819) by I. Kotlyarevskyi. Kotlyarevskyi himself introduced 22 songs into the play - some of them were of folklore origin, some were of literary origin (like Hryhoriy Skovoroda's «Всякому городу нрав і права» ("For Every Town its Morality and Law"), and the author himself wrote some. But in character, in musical and poetic content, they all perfectly represented Sentimentalism's basic aesthetic principles. It is no coincidence that in the musical life of that time, the genre of romance, which honors personal feelings, often with a sad and even tragic tone, became so popular. There are two groups: folk romances and romances of literary origin. Unfortunately, most of them were lost, and those that survived only existed in the oral tradition. Among the folk romances, there stand out some «Ох, і не стелися, хрещатий барвінку» ("Oh, do not vine, periwinkle"), «Ой, глибокий колодязю, золотії ключі,» ("Oh, deep well, golden keys"),   «Ой, у полі криниченька» ("Oh, in the field is a well") and others. Among the romances of literary origin, some gained national popularity - in particular, «Їхав козак за Дунай» ("The Cossack Went Across the Danube") by S. Klymovskyi, which later existed in the German version of "Schöne Minka", and formed the basis of variations by L. van Beethoven and C.M. von Weber. Romances were performed mostly with instrumental accompaniment (piano, guitar, zither, or bandura). Typically sentimental features of musical language are marked by the romances «Дивлюсь я на небо»  ("I look at the sky") by M. Petrenko, «Стоїть явір над водою» ("The sycamore stands over the water") by H. Skovoroda, and others.
Most talented Ukrainian composers, singers, and performers were taken to Russia, or they themselves went to Moscow and St. Petersburg's capital cities, where they laid the foundations of professional musical culture. These are Marko Poltoratskyi, Maksym Berezovskyi, Dmytro Bortnyanskyi, Stepan Dekhtyaryov, Andriy Rachynskyi, Artem Vedel, and many others. The features of Sentimentalism in their works were often manifested in combination with the artistic principles of other styles - Baroque, Classicism, Galant. Gentle, lyrical melodies, related to song and romance sources, revealed the Ukrainian mentality's sensitive nature. 

Composers / Композитори

Сентименталізм в українській музиці

У середині XVIII ст. в європейській культурі поруч з поширенням класицизму утверджуються й інші стильові напрями, серед них для українського мистецтва особливо важливим став сентименталізм. Головно тому, що він відповідав «розсіяно сентиментальній вдачі українців», за висловом Станіслава Людкевича, сповідував ті цінності, які традиційно переважали в національному світогляді: ліричність, чутливе сприйняття природи, перевагу «серця» над «розумом», замилування тихими домашніми радощами.

Ліквідація в 1775 р. Запорізької Січі і втрата козацької вольниці змусила українців шукати розради у вузькому домашньому колі, у плеканні родинних цінностей і збереженні звичаєвих традицій. Наприкінці XVIII ст. – на початку ХІХ ст. сентименталізм розвивається в українській літературі, до найвидатніших представників відносять повісті «Маруся», «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Щира любов» Г. Квітки-Основ’яненка та п’єсу «Наталка-Полтавка» (1819) І. Котляревського. Сам Котляревський ввів у п’єсу 22 пісні – частина з них мала фольклорне походження, частина – літературне (як «Всякому городу нрав і права» Григорія Сковороди), частина ж була написана самим автором. Але за характером, за музично-поетичним змістом всі вони ідеально втілювали основні естетичні засади сентименталізму. Невипадково загалом у музичному побуті тієї доби такої популярності набуває жанр пісні-романсу, який оспівує особисті почуття, часто з сумовитим, а навіть трагічним відтінком.

Виділяються дві групи: народні пісні-романси та пісні-романси літературного походження. На жаль, більша частина їх була втрачена, а до нас дійшли лише ті, які збереглись в усній традиції. Серед народних пісень-романсів виділяються «Ох, і не стелися, хрещатий барвінку», «Ой, глибокий колодязю, золотії ключі», «Ой, у полі криниченька» та ін. Серед пісень-романсів літературного походження деякі здобули всеєвропейську популярність – зокрема «Їхав козак за Дунай» С. Климовського, що побутувала згодом у німецькій версії „Schöne Minka“, та лягла в основу варіацій Л. ван Бетовена та К. М. фон Вебера. Пісні-романси виконувалися здебільшого з інструментальним супроводом (це могло бути фортепіано, гітара, цитра або бандура). Типово сентиментальними рисами музичної мови позначені романси «Дивлюсь я на небо» М. Петренка, «Стоїть явір над водою» Г. Сковороди та ін.

Більшість талановитих українських композиторів, співаків, виконавців того часу вивозили в Росію або вони й самі виїжджали в столичні Москву і Петербург, де закладали основи професійної музичної культури. Це і Марко Полторацький, і Максим Березовський, і Дмитро Бортнянський, І Степан Дехтярьов, і Андрій Рачинський, і Артемій Ведель і багато інших. Риси сентименталізму в їх творчості часто проявлялись у сполученні з художніми засадами інших стилів – бароко, класицизму, галанту. Ніжні ліричні мелодії, споріднені з пісенно-романсовими джерелами, виявляли чутливу природу української ментальності талановитих вихідців з України, проникали в їх оперну, інструментальну та духовну музику, надаючи їй національної неповторності.

Література:
Корній Л. Історія української музики. Ч. ІІ. Підручник. Київ–Харків–Нью-Йорк: Вид-во М.П. Коць, 1998. 387 с.
Булат Т. П. Український романс Київ : Наук. думка, 1979. 320 с.

Contact Us

We'd love to hear from you. Fill out the form below to get started.