"Poklyky / Calls" is music of vulnerability and, at the same time, incredible strength. A work born not from canons or theoretical calculations, but from the composer’s urgent need to express what cannot be put into words.

The journey of this piece began in 2022 in Kentucky (USA), where it was first performed by an American horn octet. Later, as the composer’s graduation work at the Mykola Lysenko Lviv National Music Academy, "Poklyky" transformed into a large-scale symphonic canvas — Anastasiia Sysenko’s first work for a full orchestra.

The composer openly states: "Poklyky" is not created for background listening or for escaping into a world of pleasant melodies. It is a canvas woven from dissonances — just as reality was at the time of its creation. Here, a long motif can hold the listener as persistently as a strong emotion holds a person in real life.

The central philosophical idea of the work is expressed in the composer’s reflection on the state of feeling broken yet continuing to stand still: “In some cases, this equals a significant movement.” She describes this condition as the energy of moving forward, “even if that movement is an attempt to push a wall.”

The piece is single-movement, meditative, and devoid of external pathos. Instead, it offers a complex polyphonic flow and a sculptural treatment of orchestral groups. Critics highlight the special role of wind instruments, whose voices intertwine in dialogues, creating a unique timbral space. The absence of a traditional grand climax is a deliberate choice — a “meta-work” where the journey and honesty matter more than a final resolution.

For Anastasiia Sysenko, music is not about self-admiration, but about the honest realization of ideas that live within the artist. She views talent as a gift that resides in the “ego” and is grateful for the ability to speak to the world through it.

The musical material of "Poklyky" is entirely authentic: there are no quotations, borrowings, or adherence to specific schools, the composer notes.

A pure and unconventional orchestral thinking, recognized by the composer’s mentors who helped bring the score to life.

The world premiere of the work took place at the Lviv Organ Hall in September 2025, performed by the Academic Symphony Orchestra of the Luhansk Regional Philharmonic under the direction of Ivan Ostapovych.

To conclude, in the composer’s own words:
 “If you have a calling, you already have everything you need to realize it.”

"Поклики" – це музика вразливості та водночас неймовірної сили. Твір, що народився не з канонів чи теоретичних розрахунків, а з нагальної потреби композиторки висловити те, що неможливо вкласти у слова.

Шлях цього твору розпочався у 2022 році в Кентуккі (США), де він вперше прозвучав у виконанні американського октету валторн. Згодом, ставши випускною роботою композиторки у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка, "Поклики" перевтілилися у масштабне симфонічне полотно – першу роботу Анастасії Сисенко для повного складу оркестру.

Авторка відверто зазначає: “Поклики” не створені для фонового прослуховування чи втечі у світ приємних мелодій. Це полотно, виткане з дисонансів –  адже саме такою була реальність у час його створення. Тут довгий мотив може тримати слухача так само невідступно, як тримає людину сильна емоція в реальному житті.

Центральна філософема твору закладена у фразі композиторки про стан, коли відчуваєш себе зламаним, але продовжуєш стояти на місці: “У деяких випадках це дорівнює неабиякому рухові”. Композиторка описує цей стан як енергію руху вперед, “навіть якщо цей рух – намагання зсунути стіну”.

Твір одночастинний, медитативний та позбавлений зовнішньої патетики. Натомість він пропонує складну поліфонічну плинність і рельєфне ведення оркестрових груп. Критики відзначають особливу роль духових інструментів, чиї голоси переплітаються у діалогах, створюючи особливий тембровий простір. Відсутність традиційної генеральної кульмінації тут є свідомим кроком – це “мета-твір”, де шлях і чесність важливіші за фінальне розвʼязання конфлікту.

Для Анастасії Сисенко музика – не про самомилування, а про чесну реалізацію ідей, що живуть у митці. Вона розглядає талант як дар, що живе в "его", і вдячна йому за можливість говорити зі світом.

Музичний матеріал "Покликів" на сто відсотків автентичний: тут немає цитат, запозичень чи слідування певним школам, зазначає композиторка.

Чисте, нетипове оркестрове мислення, яке відзначили наставники композиторки, які допомагали втілити партитуру в життя.

Світова прем’єра твору відбулася у Львівському органному залі у вересні 2025 року у виконанні Луганського філармонійного оркестру під дириґуванням Івана Остаповича.

Завершити хочеться словами авторки твору: "Якщо ти маєш поклик – в тобі є все необхідне для його реалізації".