Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.
The resilience of the Ukrainian people is a trait that has passed through the centuries, shaping the character of the nation. The strength of Ukrainians is rooted in essential moral values, love for their homeland, and a desire for justice. In the struggle for independence, freedom, and their own state, this resilience has been forged and strengthened over centuries, and during the current russo-Ukrainian war, it astonishes and inspires the entire world.

The first release of works by contemporary composer Valeriy Antonyuk in the Ukrainian Live Classic app took place on August 24, 2024, Ukraine's Independence Day, for a reason. The central work in this release is the symphonic ballad "Guardians of Freedom", composed in 2024, dedicated to the indomitable Ukrainian people, their resilience, and heroism in the fight for freedom and independence. The symphonic ballad is timely and serves as a continuation of the socio-civic themes in the composer's work, which also includes Symphony No. 5 "About the War" (2014) and Symphony No. 7 "Masquerade of Unseen Dreams" (2016), dedicated to the innocent victims of wars and terror.
"Guardians of Freedom" is a musical narrative in which the past and the present intertwine. Like a film woven from contrasting episodes, this music reads like a chronology or a combination of those traits that have made us who we are today. Cossack valor and strength, determination, and fearlessness are highlighted by special sensitivity, dreaminess, and confidence. The finale of the ballad is filled with light and hope. We believe that the final victory over the enemy will soon come, and peace and tranquility will reign on our land.

The release of Valeriy Antonyuk's music is complemented by his Symphony No. 9 "Solar Mysteries", created between 2017-2018. The symphony's premiere took place in 2020. The programmatic title of the symphony embodies the universal and somewhat mysterious nature of this music. Without a clear division into parts, "Solar Mysteries" also has distinct cinematic qualities and could easily serve as a soundtrack for a film in the fantasy or science fiction genre. The symphony's originality is enhanced by its striking orchestration, particularly the use of additional instruments: harp, piano, xylophone, and a whole range of percussion. Even the typical woodwinds are made to sound unusual and truly cosmic.

Experience the incredible energy and power of Valeriy Antonyuk's music, masterfully embodied in contemporary symphonic sound!

About the Performers and Recordings:
Symphonic Ballad "Guardians of Freedom" (2024). Performed by the National Symphony Orchestra of Ukraine. Conductor: Merited Artist of Ukraine Viktor Ploskina. International Festival of the Kyiv Organization of the National Union of Composers of Ukraine "Kyiv Music Premieres 2024." Sound engineers: Andriy Mokrytskyi, Andriy Tupikov. Mykola Lysenko Column Hall, National Philharmonic of Ukraine.

Symphony No. 9 "Solar Mysteries" (2018). Performed by the Distinguished Academic Symphony Orchestra of Ukrainian Radio. Conductor: People's Artist of Ukraine Volodymyr Sheiko. International Festival of the Kyiv Organization of the National Union of Composers of Ukraine "Kyiv Music Premieres 2020." Sound engineers: Andriy Mokrytskyi, Andriy Tupikov. Grand Concert Studio, House of Recording, National Radio Company of Ukraine.
Text by Viktoriia Antoshevska
Translated by Taras Demko
About the recording:
Symphonic ballad "Guardians of Freedom" - 1.06. 2024
Performed by National Symphony Orchestra of Ukraine. Conductor - Viktor Ploskina.

Solar Mysteries - 26.11.2020
Performed by Ukrainian Radio Symphony Orchestra, conductor - Volodymyr Sheiko

"Вартові волі"

Валерій Антонюк

Стійкість українського народу – це риса, що пройшла через віки, формуючи характер нації. Стійкість українців ґрунтується на важливих моральних цінностях, любові до батьківщини та прагненні справедливості. У боротьбі за незалежність, свободу та власну державу вона гартувалася і міцніла протягом століть, а в часі сучасної російсько-українськоїх війни – вражає та захоплює весь світ.

Перший реліз творів сучасного композитора Валерія Антонюка в додатку Ukrainian Live Classic недарма відбувся 24 серпня 2024 року, у День Незалежності України. Центральним твором у ньому стала симфонічна балада “Вартові волі”, так само написана 2024 року, присвячена незламному українському народу, його стійкості та героїзму в боротьбі за свободу та незалежність. Симфонічна балада створена на вістрі часу та є своєрідним продовженням соціально-громадянської тематики у творчості композитора. До неї належать, зокрема, Симфонія №5 “Про Війну” (2014) та Симфонія №7 "Маскарад Непобачених Снів" (2016), присвячена невинним жертвам воєн і терору.

“Вартові волі” – це музична оповідь, у якій переплелися минуле та сучасність. Ніби кінострічка, зіткана з контрастних епізодів, ця музика зчитується як певна хронологія, або ж поєднання тих рис, які зробили нас тими, ким ми є зараз. Козацьку доблесть і міць, рішучість та безстрашність відтіняють особлива чуттєвість, мрійливість та впевненість. Фінал балади сповнений світла та надії. Віримо, що і остаточна перемога над ворогом незабаром настане, і на нашій землі запанують мир та спокій.

Доповнює реліз музики Валерія Антонюка його Симфонія №9 “Сонячні містерії”, створена у 2017-2018 роках. Премʼєрне виконання симфонії відбулося 2020 року. Програмна назва симфонії втілює універсальний та дещо таємничий характер цієї музики. Не маючи чіткого поділу на частини, Симфонія “Сонячні містерії” так само має яскраві риси кінематографічності і легко могла б стати саундтреком до фільму у жанрі фантастики чи science fiction. Особливої оригінальності симфонії додає ефектна оркестровка, зокрема, використання додаткових інструментів: арфи, фортепіано, ксилофону та ще цілої низки ударних. Навіть типові деревʼяні духові композитор змушує звучати незвично та справді космічно.

Відчуйте неймовірну енергію та силу музики Валерія Антонюка, майстерно втілену ним у сучасному симфонічному звучанні!
Про виконавців та записи:

Симфонічна балада "Вартові волі" (2024). Виконавці: Національний Симфонічний Оркестр України. Дириґент – заслужений артист України Віктор Плоскіна.
Міжнародний фестиваль Київської Організації Національної Спілки Композиторів України "Київські Музичні Прем'єри-2024". Звукорежисери – Андрій Мокрицький, Андрій Тупіков. Колонна Зала Імені Миколи Лисенка Національної Філармонії України.

Симфонія № 9 "Сонячні Містерії" (2018). Виконавці: Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо. Дириґент – народний артист України Володимир Шейко.
Міжнародний фестиваль Київської організації Національної спілки композиторів України "Київські Музичні Прем'єри 2020". Звукорежисери – Андрій Мокрицький, Андрій Тупіков. Велика концертна студія Будинку звукозапису Національної радіокомпанії України.

Текст: Вікторія Антошевська
Turkevych remained in L’viv during World War II. In 1946, when her works were banned throughout the USSR for their failure to comply with Socialist Realism, she fled to Austria and then to Italy, and she finally settled in the UK, where she composed her largest body of work—including Серце Оксани (Тhe Heart of Oksana). At some point in the 1940s, she separated from her first husband and married her second husband, Narcyz Lukianowicz (a doctor and poet).14 Her family lived for five years in Brighton (where she worked as an organist and pianist) and a year in London before moving to Bristol. (It was in London that Turkevych discovered a network of Canadian Ukrainians descent who had moved to the UK.) Ten years later, Turkevych moved to Belfast in Northern Ireland. For the last four years of her life, she settled in Cambridge, where she passed away in 1977 at the age of 78. Turkevych had two daughters: Zoya (with her first husband, Robert Lisovski) and Maria (with her second husband, Narsyz Lukianowicz).

Listen to music

Слухати музику

Симфонії. Частина ІІ

Вербицький Михайло

Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Закінчила приватну дівочу гімназію сестер Василіянок у Львові. Гру на фортепіано вивчала спочатку вдома, відтак у Вищому музичному інституті (ВМІ) ім. Миколи Лисенка у Львові, а в 1914-1916 рр. у Відні. Після цього студіювала філософію, педагогіку і музикологію у Львівському університеті, навчала музики в державній yчительській семінарії у Львові (1919-1920 рр.), студіювала в консерваторії Польського музичного товариства у Львові (1921 р.) та давала приватні уроки з музики. 1919 р. написала свій перший музичний твір – Службу Божу, яку було виконано декілька разів у соборі Св. Юра у Львові. 1921 р. повернулася до Відня, де навчалася в університеті, який закінчила 1923 р. отримавши вчительський диплом. Також продовжувала студії з фортепіано і теорії музики у Віденській музичній академії. Відтак повернулася до Львова, а 1927 р. виїхала до Берліна, де студіювала композицію в Музичній академії до 1929 р., коли переїхала до Праги. Студіювала композицію в Празькій консерваторії, а рівночасно при Українському Вільному Університеті писала докторську дисертацію на тему українського фольклору в російських операх, яку захистила 1934 р. Повернувшись до Львова, з 1934 р. до початку Другої світової війни працювала викладачем музичної теорії і фортепіано, спочатку у Львівській музичній консерваторії ім. К. Шимановського, а відтак – у ВМІ ім. М. Лисенка. Стала членом Союзу українських професійних музик.