Maksym Berezovskyi. Biography

Maksym Berezovskyi (1745, Hlukhiv - 1777, St. Petersburg) was one of the most talented and tragic Ukrainian artists of the European scale, also called "Ukrainian Mozart."
The composer is the first representative of the early Classical style in Ukrainian music. Berezovskyi is the author of the first examples of the chamber (instrumental) and opera genres, singer, instrumentalist, conductor, and one of the creators of a new type of choral concert.
Information about the life of Berezovskyi is scarce and contradictory. The composer probably received his primary musical education at the Hlukhiv Singing School (founded in 1730). Musically gifted children from all over Ukraine were educated there. It is assumed that Berezovskyi received further education at the Kyiv-Mohyla Academy.
From 1758 he was an opera singer of the Italian opera troupe at the Small Imperial Court of Grand Duke Piotr Fedorovich, the imperial stage, and the Court Singing Chapel (?) in St. Petersburg. He began his successful composing career, writing mainly church pieces and spiritual concerts. During this period, he most probably wrote a choral concerto on the 70th psalm of David "Do not reject me in old age." In 1766 he received the position of musician-instrumentalist in the court opera orchestra. In 1769 - a scholarship to study in Italy at the Bologna Philharmonic Academy under Giambattista Martini (Padre Martini), W.A Mozart's and C.W. Gluck's teacher. In 1771 he graduated with the title of Maestro di cappella. Berezovskyi was elected a foreign member of the Bologna Philharmonic Society.
The period of his stay in Italy was a very prolific time for the composer: in 1772, he wrote a sonata for violin and harpsichord, in 1773 in Livorno, with great success was premiered the opera "Demofont," which is considered the first Ukrainian and Russian opera.
Probably in the Italian period, a symphony in C major for chamber orchestra was written, as well as some choral concerts - e.g., "We praise thee, O God," "Come and see the works of God."
In 1773, after returning to St. Petersburg, he did not receive a proper recognition of his talent and did not gain an appropriate position as for a member of the Bologna Academy. A hopeless situation, loneliness, illness, and depression led to the composer's early death in 1777.
Berezovskyi's works are diverse and multi-genre: opera, C major symphony, chamber and instrumental works, cantatas, choral concerts, Liturgy, liturgical songs, communion poems. Most of these pieces have been lost or not yet discovered. Berezovskyi's greatest glory came from his choral music. He was able to combine Western European musical culture's experience with the national traditions of choral art.

Listen to music in the App 
Слухати музику в додатку

Максим Березовський. Біографія

Максим Созонтович Березовський (1745, м. Глухів –1777, м. Санкт-Петербург) – один з найталановитіших і найтрагічніших українських митців європейського рангу, якого називали «українським Моцартом».
Композитор, перший представник ранньокласичного стилю в українській музиці, автор перших зразків камерно-інструментального та оперного жанрів, співак, інструменталіст, диригент, один з творців нового типу хорового концерту.
Інформація про життєвий шлях М. Березовського скупа та суперечлива. Ймовірно, що початкову музичну освіту композитор отримав в Глухівській співочій школі (засн. в 1730 р.), куди набирали музично обдарованих дітей з усієї України.

Припускається, що подальшу освіту М. Березовський здобув у Києво-Могилянській академії. Від 1758 року –  оперний співак італійської оперної трупи при Малому імператорському дворі великого князя Петра Федоровича, імператорської сцени та Придворної співацької капели (?) у С.-Петербурзі. В С.-Петербурзі розпочинає свою успішну композиторську діяльність, пише переважно церковні композиції і духовні концерти, ймовірно, у цей період написав хоровий концерт на 70-й псалом Давида «Не отвержи мене во время старости». В 1766 р. отримує у придворному оперному оркестрі посаду музиканта-інструменталіста, а в 1769 – стипендію для навчання в Італії, у Болонській філармонічній академії в Джамбатісти Мартіні (падре Мартіні), вчителя В. А. Моцарта, К. В. Глюка та ін. У 1771 році закінчив навчання, здобуваючи звання Мaestro di cappella а також був обраний іноземним членом Болонського філармонічного товариства.

Період перебування в Італії – час великої творчої активності: у 1772 р. він пише сонату для скрипки і чембало, в 1773 у Ліворно з великим успіхом відбувається прем’єра опери «Демофонт», яка вважається першою українською та російською оперою. Ймовірно в італійський період написано симфонію С-dur для камерного оркестру, деякі хорові концерти – напр. «Тебе, Бога, хвалим», «Приідіте і видіте діла Божиї».

В 1773 році, після повернення в С.-Петербург, не отримав при дворі належної оцінки свого таланту і посади, відповідної для члена Болонської академії. Безвихідна ситуація, самотність, хвороба та депресія привели до передчасної смерті композитора в 1777 році.
Творчість М. Березовського різноманітна та різножанрова: опера, симфонія С-dur, камерно-інструментальні твори, кантати, хорові концерти, Літургія (т.зв. концертного типу), літургійні піснеспіви, причасні вірші. Більшість із цих композицій не віднайдена.
Найбільшу славу Березовському принесла його хорова духовна музика. Березовський  зумів поєднати в своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва.

Література:
Кияновська Л.О. Українська музична культура: навч. посібник. Київ, 2002. 178 с.
Шуміліна O. Симфонія C-dur Максима Березовського у контексті нового біографічного сценарію життєтворчості митця // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Вип. 42–43. Музикознавчий універсум : збірник статей. Львів, 2018. C.13–25.