The symphony “7fonia” by composer Volodymyr Bohatyrov is a large-scale symphonic work born from reflections on emptiness, memory, creation and the state of man during wartime.

The composer began work on the symphony in his native Kharkiv, a city that became the starting point for the musical idea. Initially, the author planned to write the “Kharkiv Symphony” – a work about spaces that were once filled with life, but now emptied due to the war. This is where the idea of “liminality” arose – a state of transition between presence and absence, between sound and silence. Over time, this concept acquired a broader meaning and went far beyond the boundaries of a specific city.

The name “7fonia” combines the word “symphony” and the number seven – the key symbol of the work. The thematic core of the composition consists of seven sounds, which the composer interprets not only as musical material, but also as a sacred sign. In the biblical tradition, seven is the number of creation and completion: seven days of creation, seven notes, seven wonders of the world. This symbolism runs through the entire work, forming its internal dramaturgy and philosophical dimension.

The symphony begins with silence. The musicians raise their instruments, but do not play - the first "sound" is a pause. And only gradually from chaos is born sound, musical movement and life itself. For Bogatyrov, this idea is central: music arises as an act of creation, as an attempt to comprehend the emergence of order amidst the uncertainty of the modern world.

The work consists of two parts and an intermezzo, in which the organ sounds. It is the organ that becomes the special symbolic voice of the symphony - a kind of image of the Creator entering into a philosophical dialogue with the orchestra. The intermezzo has an ad libitum character and can be performed separately, but for the author, the version with the organ, written for the Lviv Organ Hall, is fundamentally important.

“7fonia” combines the features of modern symphony, experimental orchestral thinking and the tradition of the Kharkiv school of composition, to which the author belongs. At the same time, the work becomes a document of its time, a kind of musical fixation of the inner state of a person living next to war, constant danger and exhaustion. The composer himself speaks of this music as a reflection of reality: it can be sad and disturbing or, conversely, bravura and bright, but always remains an honest reaction to modernity.

“7fonia” was created by order of the Lviv Organ Hall within the framework of the Ukrainian Live strategy, which since 2019 has supported the creation of new Ukrainian symphonic music and cooperates with modern Ukrainian composers on premieres and recordings of new works. Volodymyr Bohatyrov’s symphony is part of an ambitious project to create and record 10 new Ukrainian symphonies during 2026.

Text: Victoriia Antoshevska

Listen to music

Слухати музику


Performed by: 
Academic Symphony Orchestra of the Luhansk Regional Philharmonic,
Svitlana Pozdnysheva – organ,
Ivan Ostapovych – conductor.
Recording date: 15.02.26

7fonia

Володимирр Богатирьов

Симфонія “7fonia” композитора Володимира Богатирьова – масштабний симфонічний твір, що народився з роздумів про порожнечу, памʼять, творення та стан людини у час війни. Композитор почав роботу над симфонією в рідному Харкові – місті, яке стало початковою точкою для музичного задуму. Первісно автор планував написати “Харківську симфонію” – твір про простори, що колись були наповнені життям, а тепер спорожніли через війну. Саме звідси виникла ідея “лімінальності” – стану переходу між присутністю і відсутністю, між звуком і тишею. Згодом ця концепція набула ширшого значення і вийшла далеко за межі конкретного міста.

Назва “7fonia” поєднує у собі слово “симфонія” та число сім – ключовий символ твору. Тематичне ядро композиції складається із семи звуків, які композитор трактує не лише як музичний матеріал, а і сакральний знак. У біблійній традиції сім є числом творення і завершеності: сім днів створення світу, сім нот, сім чудес світу. Ця символіка проходить крізь увесь твір, формуючи його внутрішню драматургію та філософський вимір.

Симфонія починається з тиші. Музиканти піднімають інструменти, але не грають – першим “звуком” стає пауза. І лише поступово з хаосу народжується звук, музичний рух і саме життя. Для Богатирьова ця ідея є центральною: музика виникає як акт творення, як спроба осмислити появу порядку серед невизначеності сучасного світу.

Твір складається з двох частин та інтермеццо, у якому звучить орган. Саме орган стає особливим символічним голосом симфонії – своєрідним образом Творця, що вступає у філософський діалог із оркестром. Інтермеццо має характер ad libitum і може виконуватися окремо, однак для автора принципово важливою є саме версія з органом, написана для Львівського органного залу.

У “7fonia” поєднуються риси сучасного симфонізму, експериментального оркестрового мислення й традиції харківської композиторської школи, до якої належить автор. Водночас твір стає документом свого часу, своєрідною музичною фіксацією внутрішнього стану людини, що живе поруч із війною, постійною небезпекою та виснаженням. Сам композитор говорить про цю музику як про відображення реальності: вона може бути сумною й тривожною або навпаки – бравурною та світлою, але завжди залишається чесною реакцією на сучасність.

“7fonia” створена на замовлення Львівського органного залу в межах стратегії Ukrainian Live, що з 2019 року підтримує створення нової української симфонічної музики та співпрацює із сучасними українськими композиторами над премʼєрами й записами нових творів. Симфонія Володимира Богатирьова входить до амбітного проєкту зі створення і запису 10 нових українських симфоній протягом 2026 року.


Виконавці: Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії, Світлана Позднишева – орган, Іван Остапович – дириґент.

Джерела:
Коломоєць Д. “Перший звук моєї нової симфонії — це пауза. Харківський композитор Володимир Богатирьов про написання симфонії на замовлення Львівського органного залу” – інтервʼю на сайті ГУК від 19.01.2026.

Текст: Вікторія Антошевська