The music of the contemporary composer Svyatoslav Lunyov is cosmic! Skillful, intellectual, cinematic, universal, its depth captivates from the first to the last sound. Rarely can one hear avant-garde music infused with such sensitivity and aesthetics as in Sviatoslav Luniov's works. And this week, lovers of Ukrainian music have the opportunity to fully enjoy this unique art, thanks to the release of instrumental pieces by the composer, written approximately between 1995 and 2010.

"Zwei Stück" ("Two Pieces") for violin and piano was composed by Svyatoslav Lunyovv in 2010. The cycle impresses with its energy and expression. The broken melodic line, tight emotional interaction between the violin and piano, playing with meter and rhythm, and the absence of contrasting material maintain the character and dynamics of the work from beginning to end.
Performers: Orest Smovzh – violin, Antoniy Baryshevskyi – piano

"3 pieces for violin and piano" were written in 2008. The entire cycle is permeated with profound lyricism and sensitivity, creating an intimate and meditative atmosphere that allows glimpses into the inner world of the author and encourages reflection on one's own state here and now. Each part of the work has an author's epigraph.
1. Ave ("A Leaf from Maria Magdalena's Music Book") – it's a confession, a memory, a song that truly seems to reflect something eternal. The piano part is based on material from the Allemande of Johann Sebastian Bach's Partita No. 1 (the epigraph contains an allegory from Bach's collection "Anna Magdalena Bach's Music Book," which contained pieces for home music making and teaching children).
2. Because ("October 21, 2007") – it's a melancholic sketch in the tempo and rhythm of a waltz. Like autumn itself, embodying sadness and nostalgia, this music also hints at the fluidity of time, the period of life slowing down and withering, inevitably leading to winter.
Performers: Ihor Zavhorodniy – violin, Lyubov Tytarenko – piano.
3. Adieu ("Study in Memory of Anna Prorokova") – the most virtuosic and dynamic piece of the cycle, the sound of which would be ideal for some lyrically dramatic film. It begins and ends with gentle transitions of violin and piano, while its main part is a whirlwind of emotions, a peak of openness and emotionality, which, like the wind, picks up and carries the listener into a special dimension of sensitivity.
Performers:  Ihor Zavhorodniy – violin, Lyubov Tytarenko – piano.

The wreath of sonatas "Musick to Heare" was conceived by the composer as an original way to vocalize Shakespeare's Sonnet No. 8. Svyatoslav Lunyov detailed his ideas and concepts in the article "Musical Work as a Method of Research. Experience of Self-Knowledge." The vocalization of the first stanza of the famous Shakespearean sonnet consists of sequential-graphic regularities between the poetic and musical texts, the pitch, rhythm, texture, and structure of which directly depend on the text of the sonnet. In the research text, the composer notes: "This is not a linguistic (semiotic) analysis of the literary text, and not composing music according to a pre-selected compositional model, but an exploration of the boundaries of elements of musical expressiveness related to the regularities underlying the poetic stanza in all available ways for music."

Performers: Sonata No. 1 – Antoniy Baryshevskyi (piano), Sonata No. 2 – Andriy Bondarenko (piano), Sonata-Collapse No. 3 – Anton Sashko (piano).

The Sonata for Cello and Piano (2009) is a magic of sounds created by the composer based on five notes – B, A, G, E, C. Another successful musical experiment by Svyatoslav Lunyov, which completely captivates the listeners' attention.
Performers: Antoniy Baryshevskyi – piano, Nataliya Yaropud – cello.

"Zehn Stück" ("Ten Pieces") for oboe, clarinet, violin, viola, cello, and piano was written by the composer in 2008 at the request of the famous German contemporary music ensemble MusicFabrik. Along with Lunyov, four other Kyiv composers received a similar task: Oleh Bezborodko, Alla Zahaykevych, Serhiy Pilyutikov, and Oleksandr Shchetynskyi. For performance at the National Philharmonic of Ukraine, Ukrainian artists were supposed to create instrumental compositions expressing the "individual understanding by the author of the category of time." In particular, Svyatoslav Lunyov, in his "Zehn Stück" engages in an imaginary dialogue with the Viennese classic Joseph Haydn.
Performers: MusicFabrik ensemble (Cologne, Germany).

Музика сучасного композитора Святослава Луньова – це космос! Майстерна, інтелектуальна, кінематографічна, універсальна, її глибина захоплює з першого і до останнього звуку, не відпускаючи увагу слухача ні на мить. Рідко коли можна почути авангардну музику, пронизану такою чуттєвістю й естетикою, як у Святослава Луньова. І у шанувальників української музики є можливість сповна насолодитися цим неповторним мистецтвом, завдяки релізу інструментальних творів композитора, написаними в період приблизно з 1995 по 2010 роки.

"Zwei Stück" ("Дві штуки") для скрипки та фортепіано Святослав Луньов написав 2010 року. Цикл вражає енергією та експресією. Ламана мелодична лінія, тісна емоційна взаємодія скрипки та фортепіано, гра з метроритмом та відсутність контрастуючого матеріалу зберігає характер і динаміку твору від початку і до кінця.
Виконавці: Орест Смовж – скрипка, Антоній Баришевський – фортепіано

3 п'єси для скрипки та фортепіано написані у 2008 році. Весь цикл просякнутий неабияким ліризмом та чуттєвістю, створюючи інтимно-медитативну атмосферу, що дозволяє зазирнути у внутрішній світ автора, а також порефлексувати над своїм станом тут і зараз. Кожна з частин твору має авторський епіграф. 
1. Ave (“Листок з нотного зошита Марії Магдалени”)  – це сповідь, спогад, пісня, у який справді ніби відображено щось вічне. Партія фортепіано побудована на матеріалі Алеманди з Партити №1 Йоганна Себастьяна Баха (епіграф містить алегорію з назвою збірки творів Баха “Нотним зошитом Анни Магдалини Бах”, що містила пʼєси для домашнього музикування і навчання дітей).
2. Because ("21 жовтня 2007") – це меланхолійна замальовка в темпоритмі вальсу. Як і сама осінь, що уособлює сум та ностальгію, ця музика теж ніби натякає на плинність часу, період уповільнення життя та вʼянення, який незворотньо веде до зими. 
Виконавці: Ігор Завгородній – скрипка, Любов Титаренко – фортепіано.
3. Adieu (“Етюд памʼяті Анни Пророкової”) – найбільш віртуозна та динамічна пʼєса циклу, звучання якої ідеально підійшло б для якоїсь лірико-драматичної кінострічки. Починається і завершується вона ніжними переливами скрипки та фортепіано, натомість її основна частина – це вихор почуттів, пік відвертості та емоційності, який, ніби вітер, підхоплює і відносить слухача в особливий вимір чуттєвості.
Виконавці: Ігор Завгородній – скрипка, Любов Титаренко – фортепіано.

Вінок сонат “Musick to Heare” (“слухати музику”) був задуманий композитором як оригінальний спосіб озвучення Сонету №8 Вільяма Шекспіра. Свої ідеї та концепції Святослав Луньов детально описав у статті “Музичний твір як метод дослідження. Досвід самопізнання”. Озвучення першої строфи відомого шекспірівського сонету полягає у порядково-графічних закономірностях між поетичним та музичним текстом, звуковисотність, ритм, фактура та структура якого, напряму залежить від тексту сонета. У тексті-дослідженні композитор зазначає: “Це не лінгвістичний (семіотичний) аналіз літературного тексту, і не компонування музики за обраною завчасно композиторською моделлю, а дослідження меж елементів музичної виразності, повʼязаних з закономірностями, покладеними в основу поетичної строфи усіма доступними для музики способами.”      
Виконавці: Соната №1 – Антоній Баришевський (фортепіано), Соната №2 – Андрій Бондаренко (фортепіано), Соната-колапс №3 – Антон Сасько (фортепіано).

Соната для віолончелі та фортепіано (2009) – це магія звуків, створена композитором на основі пʼяти нот – сі, ля, соль, мі, до. Черговий вдалий музичний експеримент Святослава Луньова, який цілковито захоплює увагу слухачів.
Виконавці: Антоній Баришевський – фортепіано, Наталія Яропуд – віолончель.

"Zehn Stück" ("Десять штук") для гобоя, кларнета, скрипки, альта, віолончелі та фортепіано композитор написав 2008 року на замовлення відомого німецького ансамблю сучасної музики MusicFabrik. Разом з Луньовим аналогічне завдання отримали ще чотири київські композитори: Олег Безбородько, Алла Загайкевич, Сергій Пілютіков та Олександр Щетинський. Для виконання у Національній філармонії українські митці мали створити інструментальні композиції, які б висловлювали “індивідуальне розуміння автором категорії часу”. Зокрема, Святослав Луньов, у своїх “Десяти штуках” веде уявний діалог з віденським класиком Йозефом Гайдном.
Виконавці: ансамбль MusicFabrik (Кельн, Німеччина).