Matyuk Viktor. Biography

Viktor Matyuk (1852, Tudorkovychi - 1912, Kariv) was a Ukrainian composer, choral conductor, music folklorist, and priest. Follower of the Przemyśl School's traditions and a student of Mykhaylo Verbytskyi, he was friends with Metropolitan Andrei Sheptytskyi, who highly valued the social and artistic achievements of Matyuk.

He received his education at the Deacon-Teacher School in Przemyśl, where he studied from Ivan Lavrivskyi. He also wrote the famous song "Vesnivka" there, which was in the permanent repertoire of Solomiya Krushelnytska, the renowned soprano. He continued his studies at the Lviv Theological Seminary, from 1889 until his death. 
 
He was a pastor in the village of Kariv; however, he regularly visited Lviv to participate in various cultural and social events.
He considered himself an artist and educator. Matyuk paid great attention to the development of schooling. He was actively establishing "Prosvita" Enlightenment centers in the villages, published theoretical works and singing collections, as well as articles in periodicals. He became the first publisher of Mykhaylo Verbytskyi's music ("Pidhiryany," "Zapovit" to the words of T. Shevchenko).
Vocal and choral pieces stand out in Matyuk's music. Some of them are cantatas ("Hamalia" by Shevchenko, "Cantata in honor of the 300th anniversary of the founding of Stauropegia", "From the May graves," "Until spring"), secular choral works ("Unhappy," "Until spring," "Do not go out, bright stars," "Evening Song," "Do not go out bright stars," "Song of the Ruthenians" etc.), the full Liturgy and "Church songs by various authors and folk motifs, arranged for women's choir."
He was especially fascinated by the romance genre. In most of his romances, elegiac mood, delicate emotional colors, and nature's images, in tune with human feelings, dominate. Some of them sound like: "Oh, I cried in my sleep," "You have diamonds and pearls," and others.

V. Matyuk's worldview was romantic, shaped by his national culture, and enriched with lyrical and psychological insights. He laid the foundation for the chamber and vocal, lyric music genres, which would flourish in the vocal music of Galician composers of subsequent generations.

Listen to music in the App
Слухати музику в додатку

Віктор Матюк. Біографія

Віктор Григорович Матюк (1852, с. Тудорковичі – 1912, с. Карів) – український композитор, хоровий диригент, музичний фольклорист, греко-католицький священик (УГКЦ). Спадкоємець традицій «Перемиської школи» і учень Михайла Вербицького, він товаришував з митрополитом Андреєм Шептицьким, який високо цінував суспільні та мистецькі здобутки В. Матюка.
Освіту здобув у Дяко-вчительській школі у Перемишлі, де брав лекції в Івана Лаврівського і вже тоді написав славнозвісну пісню «Веснівка», що була в постійному репертуарі Соломії Крушельницької. Продовжив студії у Львівській духовній семінарії, від 1889 р. до смерті був парохом в с. Карів, проте постійно приїжджав до Львова для участі в різних культурно-громадських акціях.
Позиціонував себе митцем-просвітником, тому велику увагу приділяв розвитку шкільництва, закладав по селах осередки «Просвіти», публікував теоретичні праці і співочі збірники, статті у періодичних виданнях. Постає першим видавцем музичних творів Михайла Вербицького (“Підгіряни”, “Заповіт” на слова Т. Шевченка).

Головне місце у композиторській творчості В. Матюка посідали вокально-хорові твори, зокрема, кантати («Гамалія» за Т. Шевченком, «Кантата на честь 300-ліття заснування Ставропігії», «З травневих могил», «До весни»), світські хорові твори (зокрема «Нещасний», «До весни», «Не згасайте, ясні зорі», «Гуляли» і «З окрушків», «Крилець, крилець, соколе дай», «Вечірня пісня», «Не згасайте ясні зорі», «Пісня русина»), повна Літургія і «Пісні церковні різних авторів і народних мотивів, оброблені для жіночого хору». Окреме місце займають солоспіви, в більшості яких переважає елегійний настрій, делікатні емоційні барви й образи природи, співзвучні з почуттям людини: «Ой плакав я впросонню», «Ти маєш бриллянти і перли» та ін.

Великою популярністю користувались співогри: «Капрал Тимко», «Нещасна любов», «Простак», «Інвалід», «Три князі на один престол» (до драми І. Франка), «Наші поселенці», присвячені першим українським емігрантам у США.

Для В. Матюка притаманний романтичний світогляд, трансформований у національній культурі і збагачений лірико-психологічною проникливістю. Він заклав основу для жанрів камерно-вокальної лірики, на яких розквітне вокальна музика галицьких композиторів наступних поколінь.

Література:
Кияновська Л. Українська музична культура: навчю посібник. Львів, 2009. 356 с.
Фрайт І. Музично-просвітницька діяльність Віктора Матюка (до 160-річчя від дня народження) // Молодь і ринок. №5 (88), Дрогобич, 2012. С. 71-77.
Костюк Н. Віктор Матюк // Енциклопедія сучасної України. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=67064