Viktor Matyuk. Biography
Viktor Matyuk (b. 1852, Tudorkovychi – d. 1912, Kariv)
Ukrainian composer, choral conductor, folklorist and priest. An avid follower of the Przemyśl School in Halychyna (Galicia), Viktor Matyuk studied with Mykhailo Verbytskyi and was friends with Metropolitan Andrei Sheptytskyi, who highly valued the composer’s social and artistic achievements.
Ukrainian composer, choral conductor, folklorist and priest. An avid follower of the Przemyśl School in Halychyna (Galicia), Viktor Matyuk studied with Mykhailo Verbytskyi and was friends with Metropolitan Andrei Sheptytskyi, who highly valued the composer’s social and artistic achievements.
Matyuk attended the Institute for cantors/parochial schoolteachers in Przemyśl, where he studied with Ivan Lavrivskyi. During his studies, he also wrote the famous song Vesnivka, which was in the repertoire of the internationally acclaimed soprano Solomiya Krushelnytska. He continued his studies at the Lviv Theological Seminary. From 1889 until his death, he served as pastor in the village of Kariv, but regularly visited Lviv to participate in various cultural and social events.
Matyuk was a consummate artist and teacher, and was especially attentive to developing the teaching/learning process. He founded many Prosvita centers (enlightenment and educational societies) in the neighboring villages, published theoretical works, song collections and articles in periodicals. He was the first to publish Mykhailo Verbytskyi’s music (Pidhiryany, Zapovit to the poem by Taras Shevchenko).
Matyuk is mostly known for his vocal and choral works, namely cantatas (Hamaliya to the poem by Taras Shevchenko, Cantata in honor of the 300th anniversary of the founding of the Stauropegian Brotherhood, The Graves of May, Before Spring), secular choral compositions (The Woeful One; Before Spring; Shine on, oh bright stars; Promenade; Little Things; Fly, fly, o falcon; Evening Song; Ruthenian Song, etc.), the complete Liturgy and Church songs by various authors and folk motifs, arranged for women’s choir.
He was especially fascinated by the romance genre. An elegiac mood, delicate emotional colors, and nature in tune with human feelings pervade most of his solo vocals: Oh, I cried in my sleep, You have diamonds and pearls, and many others.
Viktor Matyuk wrote several Singspiele, an immensely popular genre at that time: Corporal Tymko; Unhappy Love; Simpleton; Invalid; Three Princes on One Throne (to Ivan Franko’s drama); Our Settlers, dedicated to the first Ukrainian emigrants in the USA.
Viktor Matyuk had a romantic worldview, shaped by his national culture and enriched with lyrical and psychological insights. He laid the foundation for vocal lyric chamber music, which would flourish in the vocal music written by subsequent generation of Galician composers.
Viktor Matyuk wrote several Singspiele, an immensely popular genre at that time: Corporal Tymko; Unhappy Love; Simpleton; Invalid; Three Princes on One Throne (to Ivan Franko’s drama); Our Settlers, dedicated to the first Ukrainian emigrants in the USA.
Viktor Matyuk had a romantic worldview, shaped by his national culture and enriched with lyrical and psychological insights. He laid the foundation for vocal lyric chamber music, which would flourish in the vocal music written by subsequent generation of Galician composers.
- Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
- Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
Listen to music in the App
Слухати музику в додатку
Віктор Матюк. Біографія
Віктор Григорович Матюк (1852, с. Тудорковичі – 1912, с. Карів) – український композитор, хоровий диригент, музичний фольклорист, греко-католицький священик (УГКЦ). Спадкоємець традицій «Перемиської школи» і учень Михайла Вербицького, він товаришував з митрополитом Андреєм Шептицьким, який високо цінував суспільні та мистецькі здобутки В. Матюка.
Освіту здобув у Дяко-вчительській школі у Перемишлі, де брав лекції в Івана Лаврівського і вже тоді написав славнозвісну пісню «Веснівка», що була в постійному репертуарі Соломії Крушельницької. Продовжив студії у Львівській духовній семінарії, від 1889 р. до смерті був парохом в с. Карів, проте постійно приїжджав до Львова для участі в різних культурно-громадських акціях.
Позиціонував себе митцем-просвітником, тому велику увагу приділяв розвитку шкільництва, закладав по селах осередки «Просвіти», публікував теоретичні праці і співочі збірники, статті у періодичних виданнях. Постає першим видавцем музичних творів Михайла Вербицького (“Підгіряни”, “Заповіт” на слова Т. Шевченка).
Головне місце у композиторській творчості В. Матюка посідали вокально-хорові твори, зокрема, кантати («Гамалія» за Т. Шевченком, «Кантата на честь 300-ліття заснування Ставропігії», «З травневих могил», «До весни»), світські хорові твори (зокрема «Нещасний», «До весни», «Не згасайте, ясні зорі», «Гуляли» і «З окрушків», «Крилець, крилець, соколе дай», «Вечірня пісня», «Не згасайте ясні зорі», «Пісня русина»), повна Літургія і «Пісні церковні різних авторів і народних мотивів, оброблені для жіночого хору». Окреме місце займають солоспіви, в більшості яких переважає елегійний настрій, делікатні емоційні барви й образи природи, співзвучні з почуттям людини: «Ой плакав я впросонню», «Ти маєш бриллянти і перли» та ін.
Великою популярністю користувались співогри: «Капрал Тимко», «Нещасна любов», «Простак», «Інвалід», «Три князі на один престол» (до драми І. Франка), «Наші поселенці», присвячені першим українським емігрантам у США.
Для В. Матюка притаманний романтичний світогляд, трансформований у національній культурі і збагачений лірико-психологічною проникливістю. Він заклав основу для жанрів камерно-вокальної лірики, на яких розквітне вокальна музика галицьких композиторів наступних поколінь.
Кияновська Л. Українська музична культура: навчю посібник. Львів, 2009. 356 с.
Фрайт І. Музично-просвітницька діяльність Віктора Матюка (до 160-річчя від дня народження) // Молодь і ринок. №5 (88), Дрогобич, 2012. С. 71-77.
Костюк Н. Віктор Матюк // Енциклопедія сучасної України. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=67064
Головне місце у композиторській творчості В. Матюка посідали вокально-хорові твори, зокрема, кантати («Гамалія» за Т. Шевченком, «Кантата на честь 300-ліття заснування Ставропігії», «З травневих могил», «До весни»), світські хорові твори (зокрема «Нещасний», «До весни», «Не згасайте, ясні зорі», «Гуляли» і «З окрушків», «Крилець, крилець, соколе дай», «Вечірня пісня», «Не згасайте ясні зорі», «Пісня русина»), повна Літургія і «Пісні церковні різних авторів і народних мотивів, оброблені для жіночого хору». Окреме місце займають солоспіви, в більшості яких переважає елегійний настрій, делікатні емоційні барви й образи природи, співзвучні з почуттям людини: «Ой плакав я впросонню», «Ти маєш бриллянти і перли» та ін.
Великою популярністю користувались співогри: «Капрал Тимко», «Нещасна любов», «Простак», «Інвалід», «Три князі на один престол» (до драми І. Франка), «Наші поселенці», присвячені першим українським емігрантам у США.
Для В. Матюка притаманний романтичний світогляд, трансформований у національній культурі і збагачений лірико-психологічною проникливістю. Він заклав основу для жанрів камерно-вокальної лірики, на яких розквітне вокальна музика галицьких композиторів наступних поколінь.
- Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Кияновська Л. Українська музична культура: навчю посібник. Львів, 2009. 356 с.
Фрайт І. Музично-просвітницька діяльність Віктора Матюка (до 160-річчя від дня народження) // Молодь і ринок. №5 (88), Дрогобич, 2012. С. 71-77.
Костюк Н. Віктор Матюк // Енциклопедія сучасної України. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=67064