We are excited to present the results of the second major collaboration between the Lviv Organ Hall and the Ivan Kotlyarevskyi National University of Arts in Kharkiv. This project features recordings from the concert "Music of Iron and Concrete", which took place on December 14, 2023 at the Lviv Organ Hall.

This is the music of the present day, music of passion and struggle, music of resilience and unbreakability. These are works written by Kharkiv composers in the iron-concrete hero city of Kharkiv in 2022-2023. These heartfelt, sincere and original compositions are the voice of a young generation of Ukrainian artists who call for the fight for freedom, peace and a happy future.

The project features instrumental and vocal-instrumental works for solo instruments and duets. The sincerity of the sound further emphasizes the scale of the ideas and concepts embedded in the pieces of the Kharkiv authors.

Learn more about each of the pieces from the project curator, composer and lecturer at the Kharkiv University of Arts, Volodymyr Bohatyrov.

Ilia Levada - Cycle "Metamorphoses" for solo violin.
Performer: Volodymyr Zatsikha - violin
Ilia Levada's piece, written in 2023, represents a metamorphosis of the behavior of different people confined in a space without the ability to communicate. The music may seem unfathomable at first, but it gradually draws the listener in, sparking curiosity about what comes next. It is somewhat expressive, meditative at times, ultimately reflecting the concept of metamorphoses.

Oleksii Shvyrkunov - "Whispers and Screams" for bassoon and piano.
Performers: Dmytro Roik - bassoon, Natalia Zubko - piano

Oleksii Shvyrkunov explores a new role with this composition, departing from his usual stylistic choices. He selected a rare instrumental combination: bassoon and piano. The piece combines the slightly passionate timbre of the bassoon with the somewhat cold sound of the piano. Shvyrkunov incorporated vocalization techniques, allowing the performers to whisper or shout certain words. The composition is closely tied to Ukrainian musical traditions, incorporating elements of song and dance.

Yelyzaveta Voloshyna - "Distant Summer" to the words of Ivan Malkovych for soprano and piano.
Performers: Olha Peshko - soprano, Yaryna Nyzhnykevych - piano

This piece was specifically written for the "Music of Iron and Concrete" project. Yelyzaveta Voloshyna's work is characterized by cordocentrism. The composition is placed "at the heart" of the concert program. Ivan Malkovych's poem explores themes of love and alludes to the interaction between nature and humanity. The music incorporates musical and rhetorical figures leaning towards Ukrainian folk music - triads and tetrachords. If considered non-folkloric, the piece aims to bridge folk influences with academic tradition, resulting in an intriguing composition.

Danylo Lazariev - Cycle "States of Soul and Body" for solo cimbalom.
Performer: Vasyl Parashchuk - cimbalom

"States of Soul and Body" for solo cimbalom is a cycle united by a single idea. Cimbalom players have a very limited repertoire in contemporary classical music, particularly in the contemporary genre. There are precedents in world music where composers who are not cimbalom players, such as György Kurtág or Zoltán Kodály, have written for solo cimbalom or included it in ensembles. For instance, there is the Suite by Henri Dutilleux for strings and cimbalom. Abroad, the cimbalom is no longer perceived purely as a folk instrument, but in Ukraine, there is still a certain aura surrounding it. It is quite peculiar, considering the instrument's wide range of capabilities and its ambiguous sound.

In this composition, the composer attempted to streamline everything into one technique, in this case, the twelve-tone technique, a 12-tone system developed by composers of the New Viennese School. The author also applied an unconventional approach to the cimbalom's sound – a preparation. It was necessary for the cimbalom to produce sounds in an atypical manner. The result of this mix of experiments is manifested in a suite for solo cimbalom with four parts: "Reflections," "Movements," "Questions," and "Variations." The music reflects various states of the soul and how they influence the body. This can be seen as an allusion to the saying "a healthy mind in a healthy body," but here it is transformed into "an unhealthy body, an unhealthy spirit."

Volodymyr Bohatyrov, Kateryna Palachova - "Pain(ts) of W." to the text of Nataliia Marynchak for voice and saxophone.
Performers: Olha Peshko - soprano, Stanislav Parashchuk - saxophone

The word "war" is encrypted behind the letter W in the title "Pain(ts) of W.". This composition is a collaborative effort, which makes it unique as composers typically work individually. The foundation of the piece is the poem "Who is this..." by the Kharkiv poetess Nataliia Marynchak – one of her most haunting and simultaneously motivating, life-affirming texts. The author seems to engage in a conversation with various people touched by war: children who lost their parents, mothers experiencing anxiety for sons on the front lines, a man who lost his entire family, leaving only a cat... This text is heart-wrenching.

Composers Volodymyr Bohatyrov and Kateryna Palachova attempted to convey it in the form of sketches. "Pain(ts) of W." is structured like a suite, but each part is short, no more than one or two pages of sheet music. It captures the moment the author of the poem highlighted, the moment after which everything changes.

The title "Pain(ts) of W." has several meanings. On one hand, "paints" refers to the pictures of the war, and on the other hand, "pain" signifies the pain of war. After the letter W, there is a deliberately placed period. The phoneme [W] is played with in the composition, serving as a marker for a certain breaking point. Every time the vocalist encounters this phoneme, the intonation and context change. The saxophone, at some point, starts using this phoneme and takes on human characteristics. It resulted not just in a piece where the voice solos and the saxophone accompanies but essentially in a duet.

Dmytro Malyi - "Seven Words about Kolomyika" for solo violin.
Performer: Diana Zhoha - violin

The piece belongs to Dmytro Malyi`s most frequently performed ones, as it has resonated multiple times across the landscapes of Ukraine and has been performed in Italy. Therefore, it has already gained worldwide fame. Essentially a non-folkloric composition, it is simultaneously avant-garde, meaning revolutionary, for the composer. Danceability rooted in folk elements is the main essence of this composition. Described by the composer as a kind of "banger," it is both avant-garde and rooted in folk dance. The dance element is a prominent feature, reflecting its folk foundation.

Through the prism of Hutsul Kolomyika, the composer seeks to reveal the multifaceted nature of the genetic code of the Ukrainian people, his strong-willed, steady, courageous, and at the same time, benevolent and humorous voice. "Seven words" are a prototype of the seven words of Jesus Christ, which is manifested in the understanding of the long-suffering of our people, who never lose faith in the victory of light.

The pieces by the composers from Kharkiv offer a rich field for reflection, resonating with the hearts of listeners, especially those experiencing circumstances similar to the turbulent realities faced by millions of Ukrainians during the Russian-Ukrainian war. The project coordinators are Volodymyr Bohatyrov, Polina Kordovska, Ivan Ostapovych, and Taras Demko.

Презентуємо у проєкті Ukrainian Live Classic підсумки вже другої масштабної співпраці Львівського органного залу та Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського – записи з концерту “Музика заліза і бетону”, який відбувся 14 грудня 2023 року у Львівському органному залі. Музика сьогодення, музика пориву і боротьби, музика стійкості та незламності – cаме такими є твори, написані харківськими композиторами у залізобетонному місті-герої Харкові у 2022-2023 роках. Проникливі, щирі та самобутні композиції – це голос молодої ґенерації українських митців, що закликають до боротьби в імʼя свободи, миру та щасливого майбутнього.

У проєкті представлені інструментальні та вокально-інструментальні твори для сольних інструментів та дуетів. Та камерність звучання ще більше підкреслює масштабність ідей та задумів, закладених у композиціях харківських авторів. Детальніше про кожен з них, дізнаємося завдяки куратору проєкту композиторові та викладачеві Харківського університету мистецтв Володимиру Богатирьову.

Ілля Левада – Цикл “Метаморфози” для скрипки соло.
Виконавець: Володимир Заціха – скрипка

Твір Іллі Левади написаний у 2023 році і являє собою метаморфозу поведінки різних людей, які перебувають у замкненому просторі без можливості спілкування. Музика спочатку видається незбагненною, однак потім цей вир затягує, і слухачеві стає цікаво, що буде далі. Це певною мірою експресивна музика, в деяких моментах медитативна, та, зрештою, вона відповідає концепції – метаморфозам.

Олексій Швиркунов – “Шепоти і крики” для фаґота і фортепіано.  
Виконавці: Дмитро Роїк – фагот, Наталя Зубко – фортепіано

Твір Олексія Швиркунова представляє композитора в новій ролі. Зазвичай він працює в іншій стилістиці, але для цього проєкту вирішив спробувати щось для себе незвичне. Він обрав досить рідкісний інструментальний склад: фагот і фортепіано. Олексій намагався поєднати злегка пристрасний тембр фагота і дещо прохолодний – фортепіано. І додав певні прийоми вокалізації, коли виконавці мають реально прошепотіти чи прокричати деякі слова. Цей твір щільно повʼязаний з українською культурою музикування: у ньому є поєднання пісні і танцю.

Єлизавета Волошина – “Далеке Літо” на слова Івана Малковича для сопрано і фортепіано (премʼєра).  
Виконавці: Ольга Пешко – сопрано, Ярина Нижникевич – фортепіано

Твір написано спеціально для проєкту “Музика заліза і бетону”. Для композиторки Єлизавети Волошиної характерна кордоцентричність. Тому її твір звучав “у серці” концертної програми. Вірш Івана Малковича – про кохання, утім він є певною алюзією на взаємодію природи й людини. Можна, звичайно, розглядати його як романс. Але авторка намагалася працювати з музично-риторичними фігурами, які тяжіють до української народної музики – трихорд і тетрахорд. Якщо вважати цей твір неофольклорним, він заграє з іншою частиною аудиторії. Це спроба наблизити фольклорні течії до академічної традиції, внаслідок чого народжується доволі цікава композиція.

Данило Лазарєв – Цикл “Стани душі та тіла” для цимбалів соло.  
Виконавець: Василь Паращук – цимбали

"Стани душі та тіла" для цимбалів соло – цикл, обʼєднаний певною ідеєю. У цимбалістів дуже невеликий репертуар сучасної академічної музики, саме contemporary. У світовій музиці існують прецеденти, коли композитори не цимбалісти, як-то Дьордь Куртаґ або Золтан Кодай, писали для цимбалів соло або включали їх до складу ансамблів. Існує, наприклад, Сюїта Анрі Дютіє для струнних і цимбалів. За кордоном цимбали вже не сприймають як суто народний інструмент, а в Україні чомусь досі існує такий ореол. І це дуже дивно, адже інструмент – дуже широкий за можливостями і неоднозначний за звучанням. Тут композитор спробував звести все до однієї техніки, у даному випадку додекафонної, 12-тонової, яку розвинули композитори нововіденської школи. Також автор застосував незвичний підхід для звучання цимбалів – це препарація. Необхідно було, щоб цимбали звучали нетипово. Й ось весь цей мікс експериментів вилився в сюїту для цимбалів соло з чотирьох частин: "Роздуми", "Рухи", "Питання" та "Мінливості". Музика відображає різні стани душі й те, як вони впливають на тіло. Така алюзія на вислів "у здоровому тілі здоровий дух", а тут – "у нездоровому тілі, нездоровий дух".

Володимир Богатирьов, Катерина Палачова – “Pain(ts) of W.” на текст Наталі Маринчак для голосу і саксофону.  
Виконавці: Ольга Пешко – сопрано, Станіслав Паращук – саксофон

За літерою W зашифроване слово “war” (з англійської “війна”). Опус написано у співавторстві й у цьому його унікальність, адже зазвичай композитори працюють одноосібно. В основі твору вірш харківської поетеси Наталі Маринчак «Хто це…» – це один з найбільш жахаючих і водночас мотивуючих, життєствердних її текстів. Авторка ніби спілкується з різними людьми, яких торкнулася війна: це діти, які втратили батьків, матері, котрі переживають за синів на фронті, чоловік, що втратив усю сімʼю, залишився тільки кіт… Цей текст розриває серце. Композитори Володимир Богатирьов та Катерина Палачова намагалися передати його у вигляді скетчів. "Pain(ts) of W." за структурою ніби сюїта, але кожна її частинка – коротенька, не більше однієї-двох сторінок нотного тексту. Це той момент, який зафіксувала авторка вірша, момент, після якого змінюється все.

Сама назва "Pain(ts) of W." має кілька сенсів. З одного боку, paints – це картини цієї війни, а з іншого, – pain – це біль війни. Після літери W., недарма стоїть крапка. Фонема [W] обігрується в самому творі. Вона є позначкою певного зламу. Щоразу коли вокаліст стикається з цією фонемою, у нього змінюється інтонація і контекст. Саксофон у якийсь момент починає використовувати цю фонему і набуває людських рис. Вийшов не просто твір, де голос солює, а саксофон акомпанує, – вийшов власне дует.

Дмитро Малий – “Сім слів про коломийку” для скрипки соло.  
Виконавиця: Діана Жога – скрипка

Можна сказати, що певною мірою це "бенгер" Дмитра Малого, оскільки твір не раз лунав на теренах України, а також виконувався в Італії. Неофольклорний за суттю для композитора цикл є водночас авангардним, тобто революційним. У його народній основі головною стихією є танцювальність. Крізь призму гуцульської коломийки композитор прагне розкрити багатогранність генетичного коду українського народу, його голос – вольовий, стійкий, мужній, водночас, доброзичливий та жартівливий. "Сім слів" є прообразом семи слів Ісуса Христа на хресті, що проявляється у розумінні багатостраждальності нашого народу, який ніколи не втрачає віри у перемогу світла.


Цікаві за змістом і формою, твори харківських композиторів залишають широке поле для рефлексій. Ця музика відгукується і залишає свій слід у серцях слухачів, особливо тих, хто перебуває у таких саме буремних реаліях, як і мільйони українців в часі повномасштабної російсько-української війни.

Координатори проєкту – Володимир Богатирьов, Поліна Кордовська, Іван Остапович, Тарас Демко.