Nishchynskyi Petro. Biography

Petro Nishchynskyi (1832, village Nemenka - 1896, Voroshylivka village. Literary pseudonym Petro Bayda) was a man of exceptional erudition, a talented Ukrainian composer. He was one of the founders of the Ukrainian Music and Drama Theater. Conductor, educator, first Homer and Sophocles translator from the ancient Greek ("Odyssey" by Homer, Sophocles` "Antigonus," "Iliad" (unfinished), translated into Greek - "The Tale of Ihor's Campaign (Slovo o pŭlku Ihorevě). Besides, he was a theologian, publicist, and public figure. Due to unfavorable life and political circumstances, he could not reveal his talents to the fullest extent.

From 1842 to 1850, he studied at the Kyiv Sofia Theological Parish School, the Kyiv-Podil Theological School, and the Kyiv Theological Seminary. During the studies, he sang in choirs, where he gained a talented singer's fame.
 
Archimandrite Antonin of Kyiv drew attention to his ability and, after being appointed rector of the Polish Church in Athens, took Nishchynskyi to Greece in 1850. In Athens, Nishchynskyi sang in the church choir and, at the same time, was receiving an education - he entered and successfully graduated from the University of Athens (1852-56), defended his master's thesis. After graduating from university, Nishchynskyi chose not a spiritual but a pedagogical career. From 1857 to 1890, he lived in St. Petersburg, Odesa, Ananiev (in the Odesa region), and Berdyansk. He worked as a teacher taught at the St. Petersburg Theological Seminary, women's, and men's gymnasiums. Among his famous students was M. Arkas, whom he taught theory and music composition). Nishchynskyi was a composer and organizer of cultural life. He participated in choral and dramatic groups that promoted Ukrainian culture, folk songs, Ukrainian and Russian composers). He maintained friendly relations with prominent representatives of Ukrainian art of that time - M. Kropyvnytskyi, P. Sokalskyi, Tobilevych brothers, I. Karpenko-Karyi, T. Rylskyi, P. Saksahanskyi, A. Zhelyabov, I. Franko, M. Lysenko (whom he dedicated arrangement of the song "Bayda"), etc.
Due to his pro-Ukrainian position, the composer experienced oppression and bias from the officials. He suffered disgrace and was in a difficult situation for a long time, and could not find work.


During his life, he collected and arranged Ukrainian folk songs (including "Kozak Sofron," "Bayda," "Oh, huk, mother, huk"), wrote music. Among the most famous works "Evening" (1875) set to the drama by T.Shevchenko "Nazar Stodolya," the central part of which is the well-known choral work "The Gray Cuckoo..." Besides, he wrote romances "Girl ‑ dove" ("Advice"), "In the oaks black jackdaw," etc.

Listen to music in the App
Слухати музику в додатку

Ніщинський  Петро. Біографія

Ніщинський  Петро Іванович (1832, с. Неменка – 1896 с. Ворошилівка. Літ. псевд. Петро Байда) – людина виняткової ерудиції, талановитий український композитор, один із основоположників українського музично-драматичного театру, диригент, педагог-просвітитель, перший перекладач українською з давньогрецької мови творів Гомера й Софокла (переклав «Одіссею» Гомера, Софокла «Антігона», «Іліада» (не закінчений), грецькою – «Слово о полку Ігоревім»), богослов, публіцист, громадський діяч. Через несприятливі життєві та політичні обставини не зміг розкрити свої таланти у повну міру своїх можливостей.
В період 1842–1850 рр. навчався в Софійському духовному парафіяльному училищі, Києво-Подільському духовному училищі та Київській духовній семінарії. У студентські роки співав в хорах, де здобув славу талановитого співака. На його здібності звернув увагу київський архимандрит Антонін, який після призначення настоятелем польської церкви в Афінах, у 1850 р. забрав П. Ніщинського в Грецію.
В Афінах він співає у церковному хорі і водночас здобуває освіту –  вступає і успішно закінчує Афінський університет, (1852–56), захищає магістерську дисертацію. Після закінчення університету П. Ніщинський обирає не духовну, а педагогічну кар’єру. В період з 1857 по 1890 роки, проживає в Санкт-Петербурзі, Одесі, Ананьєві на Одещині та Бердянську і працює як педагог (викладав у петербурзькій духовній семінарії, жіночих і чоловічих гімназіях, зокрема учнем П. Ніщинського був М. Аркас, якого він навчив теорії та композиції музики), композитор, аніматор культурного життя (брав участь в організації хорових та драматичних гуртків, які популяризували українську культуру, народні пісні, твори українських і російських композиторів), перекладач, науковець, громадський діяч. Підтримував дружні відносини з видатними представниками українського мистецтва того часу – М. Кропивницьким, П. Сокальським, братами Тобілевичами, І. Карпенком-Карим, Т. Рильським, П. Саксаганським, А. Желябовим, І. Франком,  М. Лисенком (присвятив йому обробку пісні «Байда») та ін.

Через свою народницьку, проукраїнську позицію, а також через  антиукраїнські утиски та упередженість чиновників до педогогів-українців за походженням, зазнав опали, довший час перебував у скрутному становищі, не міг знайти роботи.

Упродовж життя збирав та здійснював обробки українських народних пісень (зокрема «Козак Софрон», «Байда», «Ой, гук, мати, гук»), писав музичні твори. Серед найвідоміших творів, музично-поетична картина на власний текст (народно-хорова сцена) «Вечорниці» (1875 р.) до драми Т. Г. Шевченка «Назар Стодоля», центральною частиною якої є відомий хоровий твір «Закувала та сива зозуля». Окрім цього написав солоспіви «Дівчинонько‑голубонько» («Порада»), «У діброві чорна галка», «Горе піїти».

Література:
Пархоменко Л. Петро Ніщинський. Київ, 1989. 64 с