Polyova Viktoria. Biography

Victoria Polyova (1962, Kyiv) is a Ukrainian composer.
She comes from a family with profound musical traditions (grandfather Petro Mohyla, artist of the Veryovka Ukrainian State Folk Choir, father - composer Valeryi Polyoviy). She received her primary music education at the Shchedryk Children's Choir Studio (1980).

In 1984 she graduated from the Glier Kyiv Municipal Academy of Music, majoring in music history and theory. In 1989 she graduated from the Faculty of Composition (Ivan Karabyts class) of the Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. In 1995, Graduate Assistantships & Internships, under Levko Kolodub. In 1990-1998 she worked as a teacher at the Department of Composition, in 2000–2005 Department of Music and Information Technologies of Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, in 2009, 2010 - curator of academic music programs of the festival of contemporary art "Gogolfest."
 
Victoria Polyova is a winner of numerous international awards and distinctions, in particular, winner of the Levko Revutskyi Prize (1995), the Lyatoshynskyi Prize (2005), the international competition "Spherical Music" (the USA, 2008), the Artem Vedel "Kyiv" Municipal Prize (2013), Shevchenko National Prize (2018). The composer's works are published abroad, and music is performed in various music festivals, competitions, art projects, Ukraine, Europe, USA, UAE, Peru, and Chile.
The composer's creative style has evolved from avant-garde aesthetics and polystylistics to the so-called "Sacred minimalism," embodied in the spiritual and religious music.
The composer is characterized by such genre as universalism. She works in different genres - symphonic pieces, pieces for chamber ensembles, for piano, in particular: "Null" for symphony orchestra, ballet "Gagaku" for chamber orchestra, "Musical moments" for string orchestra, "Liebesbotschaft" (Schubert's offering) for violin and piano, "Numbers" in 5 parts for violin and piano "Zero" for piano, "Vitruvian Man" for piano, etc.
Choral works for various compositions and genres stand out among the others: "Liturgy of John Chrysostom," choral symphony on canonical texts "Light Songs" in 15 parts for soloists and mixed choir а сарреllа, cycle "Simple songs" for female choir a cappella, arrangements of canonical chants and songs ("Our Father" on the canonical text for mixed choir, "Holy God" on the canonical text for soprano and mixed choir, "Cherubim").

Listen to music in the App
Слухати музику в додатку

Польова Вікторія. Біографія

Вікторія Валеріївна Польова (1962, м. Київ) – українська композиторка.
Вихована у сім’ї з музичними традиціями (дід Петро Могила, артист Державного українського народного хору ім. Г. Верьовки, батько - композитор Валерій Польовий). Початкову музичну освіту отримала в дитячій хоровій студії «Щедрик» (1980). 
У 1984 р. закінчила Київське державне вище музичне училище імені Р. М. Глієра (тепер Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра), по спеціальності історія та теорія музики. 
ВВ 1989 р. закінчила композиторський факультет (клас Івана Карабиця) Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського (тепер Національна музична академія України імені П. І. Чайковського (НМАУ імені П. І. Чайковського). У 1995 вдосконалювалась в асистентурі-стажуванні там же, у Левка Колодуба. В період 1990–1998 рр. працювала викладачем кафедри композиції, в 2000–2005 рр. кафедри музично-інформаційних технологій НМАУ ім. П. І. Чайковського. В 2009, 2010 рр. - куратор програм академічної музики фестивалю сучасного мистецтва «Гогольfest». В. Польова володарка численних міжнародних нагород і відзнак, зокрема лауреатка Премії імені Л. М. Ревуцького (1995), Премії імені Б. М. Лятошинського (2005), міжнародного конкурсу «Spherical Music» (США, 2008), Муніципальної премії «Київ» імені Артемія Веделя (2013), Національної премії України імені Тараса Шевченка (2018). Твори композиторки видаються за кордоном а музика звучить під час різноманітних музичних фестивалів, конкурсів, мистецьких проектів, в концертних залах України, Європи, США, ОАЕ, Перу, Чилі.

Творчий стиль композиторки еволюціонував від естетики авангарду і полістилістики до т.зв. «сакрального мінімалізму», який втілюється в музиці духовно-релігійного плану.

Для композиторки властивий жанровий універсалізм, в її творчому доробку різноманітні симфонічні твори, твори для камерних складів, для фортепіано, зокрема: «Null» для симфонічного оркестру, балет «Гагаку» для камерного оркестру, «Музичні моменти» для струнного оркестру, «Liebesbotschaft» (Приношення Шуберту) для скрипки та фортепіано, «Числа» в 5-ти частинах для скрипки і фортепіано «Нуль» для фортепіано, «Вітрувіанська людина» для фортепіано та ін.

Особливе місце в її творчості займають хорові твори для різних складів та жанрів, зокрема серед «великих» жанрів: «Літургія Іоанна Златоуста», хорова симфонія на канонічні тексти «Світлі піснеспіви» у 15-ти частинах для солістів та мішаного хору а сарреllа, цикл «Простоспіви» для жіночого хору a cappella, обробки знаменних розспівів та окремих піснеспівів («Отче наш» на канонічний текст для мішаного хору, «Святий Боже» на канонічні текст для сопрано та мішаного хору, «Херувимська»).

Література:
Польова Вікторія Валеріївна. URL: http://composersukraine.org/index.php?id=651
Перцова Н. О., Горобець В. П., Гриценко В. В. Специфіка української хорової літератури на прикладі творчості Л. Дичко, В. Степурка, В. Польової: традиції та новаторство // Молодий вчений. 2017. №11. С. 614-617.
Шкромида Ю. «Простоспів» і просто спів. URL: https://moderato.in.ua/events/prostospiv-i-prosto-spiv.html