Rudnitskyi Antin. Biography
Rudnitskyi Antin (February 7, 1902 – November 30, 1975) was a Ukrainian composer, pianist, conductor, musicologist, and educator. He was a full member of the Shevchenko Scientific Society in the USA (since 1962).
He was born in the village of Luka in the Lviv region into the family of notary Ivan Rudnitskyi and Olha (Ida) Spiegel. He received his musical education at the Lviv Conservatory of the Polish Music Society, where he studied piano under the guidance of Wilhelm Kurz and Jerzy Lalewicz and harmony with Vasyl Barvinskyi. He later continued his studies at the Higher School of Music in Berlin, where he was mentored by distinguished musicians: Egon Petri and Artur Schnabel (piano), Franz Schreker (composition), and Julius Prüwer (conducting). At the same time, he studied musicology at Berlin University.
After completing his studies, Rudnitskyi returned to Ukraine, where he worked as a conductor in opera theaters in Kharkiv (1927-1930), Kyiv (1930-1932), and Lviv (1932-1934). He taught at the Kyiv Conservatory and music schools in Kharkiv and Lviv. During this period, he became one of the founders of the Union of Ukrainian Professional Musicians, contributing to the development of the national musical community.
In 1939, on the eve of World War II, Rudnitskyi emigrated to the United States. There, he continued his active musical career, working as a conductor of opera and symphony orchestras and choirs in New York, Philadelphia, and Toronto. In particular, in 1953, he became the director of the Ukrainian choir "Kobzar" in Philadelphia, collaborating with it until the end of his life. He was also the artistic director of the Ukrainian Opera Company and the Union of Ukrainian Choirs of America.
He passed away on November 30, 1975, in Toms River, New Jersey, USA.
Rudnitskyi Antin is known as a composer who combined Ukrainian national motifs with contemporary musical trends. He pioneered a modernist movement among Western Ukrainian musicians. His works span various genres, including operas, symphonies, chamber-instrumental, and choral compositions. Among his key works are the operas “Dovbush”, “Anna Yaroslavna – Queen of France”, “Kniagynia Olha”, the “Second Symphony "Ukrainian"”, cantatas based on the poetry of Taras Shevchenko and Ivan Franko, chamber pieces, piano works, numerous arrangements of Ukrainian folk songs, and over 70 solo songs. The musical language of his early works is radical, while his later period is marked by a romantic-modernist style.
He is also the author of musicological works, including “Ukrainian Music: A Historical and Critical Review” (1963) and “About Music and Musicians” (1980).
He was born in the village of Luka in the Lviv region into the family of notary Ivan Rudnitskyi and Olha (Ida) Spiegel. He received his musical education at the Lviv Conservatory of the Polish Music Society, where he studied piano under the guidance of Wilhelm Kurz and Jerzy Lalewicz and harmony with Vasyl Barvinskyi. He later continued his studies at the Higher School of Music in Berlin, where he was mentored by distinguished musicians: Egon Petri and Artur Schnabel (piano), Franz Schreker (composition), and Julius Prüwer (conducting). At the same time, he studied musicology at Berlin University.
After completing his studies, Rudnitskyi returned to Ukraine, where he worked as a conductor in opera theaters in Kharkiv (1927-1930), Kyiv (1930-1932), and Lviv (1932-1934). He taught at the Kyiv Conservatory and music schools in Kharkiv and Lviv. During this period, he became one of the founders of the Union of Ukrainian Professional Musicians, contributing to the development of the national musical community.
In 1939, on the eve of World War II, Rudnitskyi emigrated to the United States. There, he continued his active musical career, working as a conductor of opera and symphony orchestras and choirs in New York, Philadelphia, and Toronto. In particular, in 1953, he became the director of the Ukrainian choir "Kobzar" in Philadelphia, collaborating with it until the end of his life. He was also the artistic director of the Ukrainian Opera Company and the Union of Ukrainian Choirs of America.
He passed away on November 30, 1975, in Toms River, New Jersey, USA.
Rudnitskyi Antin is known as a composer who combined Ukrainian national motifs with contemporary musical trends. He pioneered a modernist movement among Western Ukrainian musicians. His works span various genres, including operas, symphonies, chamber-instrumental, and choral compositions. Among his key works are the operas “Dovbush”, “Anna Yaroslavna – Queen of France”, “Kniagynia Olha”, the “Second Symphony "Ukrainian"”, cantatas based on the poetry of Taras Shevchenko and Ivan Franko, chamber pieces, piano works, numerous arrangements of Ukrainian folk songs, and over 70 solo songs. The musical language of his early works is radical, while his later period is marked by a romantic-modernist style.
He is also the author of musicological works, including “Ukrainian Music: A Historical and Critical Review” (1963) and “About Music and Musicians” (1980).
Autobiography edited by Viktoriia Antoshevska
Translated by Taras Demko.
Translated by Taras Demko.
Антін Рудницький. Біографія
Антін Рудницький (7 лютого 1902 – 30 листопада 1975) — український композитор, піаніст, диригент, музикознавець і педагог. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у США (з 1962 року).
Народився в селі Лука на Львівщині в родині нотаря Івана Рудницького та Ольги (Іди) Шпіґель. Музичну освіту здобув у Львівській консерваторії Польського музичного товариства, де навчався грі на фортепіано під керівництвом Вілема Курца та Єжи Лялевича, а також вивчав гармонію у Василя Барвінського. Пізніше продовжив навчання у Вищій музичній школі в Берліні, де його наставниками були видатні музиканти: Еґон Петрі та Артур Шнабель (фортепіано), Франц Шрекер (композиція) та Юліус Прювер (диригування). Паралельно вивчав музикознавство в Берлінському університеті.
Після завершення навчання Рудницький повернувся до України, де працював диригентом оперних театрів у Харкові (1927-1930), Києві (1930-1932) та Львові (1932-1934). Викладав у Київській консерваторії та музичних школах Харкова і Львова. У цей період він став одним із засновників Союзу українських професійних музикантів, сприяючи розвитку національної музичної спільноти.
У 1939 році, перед початком Другої світової війни, Рудницький емігрував до США. Там він продовжив активну музичну діяльність, працюючи диригентом оперних, симфонічних оркестрів та хорів у Нью-Йорку, Філадельфії та Торонто. Зокрема, у 1953 році очолив український хор "Кобзар" у Філадельфії, з яким співпрацював до кінця свого життя. Також був мистецьким керівником Української оперної компанії та Союзу українських хорів Америки.
Помер 30 листопада 1975 року в місті Томс-Рівер, штат Нью-Джерсі, США.
Антін Рудницький відомий як композитор, який поєднував українські національні мотиви з сучасними музичними тенденціями. Він започаткував модерний напрям серед західноукраїнських музикантів. Його творчість охоплює різні жанри: опери, симфонії, камерно-інструментальні та хорові твори. Серед ключових його композицій — опери "Довбуш", “Анна Ярославна – королева Франції”, “Княгиня Ольга”, Друга симфонія "Українська", кантати на вірші Тараса Шевченка та Івана Франка, камерні твори, фортепіанні опуси, численні обробки українських народних пісень, понад 70 солоспівів. Музична мова ранніх творів Антіна Рудницького є радикальною, більш пізнього періоду — романтично-сучасною. Автор музикознавчих праць «Українська музика, історично-критичний огляд» (1963), «Про музику і музик» (1980).
Народився в селі Лука на Львівщині в родині нотаря Івана Рудницького та Ольги (Іди) Шпіґель. Музичну освіту здобув у Львівській консерваторії Польського музичного товариства, де навчався грі на фортепіано під керівництвом Вілема Курца та Єжи Лялевича, а також вивчав гармонію у Василя Барвінського. Пізніше продовжив навчання у Вищій музичній школі в Берліні, де його наставниками були видатні музиканти: Еґон Петрі та Артур Шнабель (фортепіано), Франц Шрекер (композиція) та Юліус Прювер (диригування). Паралельно вивчав музикознавство в Берлінському університеті.
Після завершення навчання Рудницький повернувся до України, де працював диригентом оперних театрів у Харкові (1927-1930), Києві (1930-1932) та Львові (1932-1934). Викладав у Київській консерваторії та музичних школах Харкова і Львова. У цей період він став одним із засновників Союзу українських професійних музикантів, сприяючи розвитку національної музичної спільноти.
У 1939 році, перед початком Другої світової війни, Рудницький емігрував до США. Там він продовжив активну музичну діяльність, працюючи диригентом оперних, симфонічних оркестрів та хорів у Нью-Йорку, Філадельфії та Торонто. Зокрема, у 1953 році очолив український хор "Кобзар" у Філадельфії, з яким співпрацював до кінця свого життя. Також був мистецьким керівником Української оперної компанії та Союзу українських хорів Америки.
Помер 30 листопада 1975 року в місті Томс-Рівер, штат Нью-Джерсі, США.
Антін Рудницький відомий як композитор, який поєднував українські національні мотиви з сучасними музичними тенденціями. Він започаткував модерний напрям серед західноукраїнських музикантів. Його творчість охоплює різні жанри: опери, симфонії, камерно-інструментальні та хорові твори. Серед ключових його композицій — опери "Довбуш", “Анна Ярославна – королева Франції”, “Княгиня Ольга”, Друга симфонія "Українська", кантати на вірші Тараса Шевченка та Івана Франка, камерні твори, фортепіанні опуси, численні обробки українських народних пісень, понад 70 солоспівів. Музична мова ранніх творів Антіна Рудницького є радикальною, більш пізнього періоду — романтично-сучасною. Автор музикознавчих праць «Українська музика, історично-критичний огляд» (1963), «Про музику і музик» (1980).
Автобіографія в редакції Вікторії Антошевської.