"Franz Joseph Land" (2012) is a creative piece for a contemporary orchestra by composer Oleksandr Shchetynskyi, created as a tribute to Vienna classicist Joseph Haydn. The idea to write a piece dedicated to Haydn was proposed by conductor Mykola Dyadyura. The premiere did not take long to happen: the piece was performed by the Academic Symphony Orchestra of the National Philharmonic of Ukraine under the baton of Dyadyura at the opening of the International Year of Haydn in Ukraine (on the occasion of the composer's 280th birthday).

"The name of the work arose only after its completion. Not everyone knows that Haydn's full name is Franz Joseph. My title is a gesture of gratitude to the spatial music of Haydn, his 'lands,' which I traveled while working on the piece. It has no connection to the geographical name of the northern archipelago. It refers to a different 'geography' - artistic one" says Oleksandr Shchetynskyi. According to the composer, he has always been fascinated by the possibility of engaging in dialogue with artists of the past and building his own expression on that basis. "Contemporary culture is essentially dialogical. The idea of a dialogue with predecessors in art is not new, but never before has the legacy of the past been so fully represented and open to understanding as it is today. By passing through the culture of the past, you begin to better understand the present."

The thematic basis of "Franz Joseph Land" is the first part of Haydn's piano sonata in B-flat major. Shchetynskyi used not only melodic lines but also figures, chords, intermediate sections, etc. In the piece, the composer ingeniously envelops quotes from Haydn with other phrases and passages already entirely of his own creation, which could not have existed in Haydn because they come from contemporary times or other eras. By adding his musical "commentaries," the author transforms or develops "others' expressions," sometimes deviating quite far from Haydn, but inevitably returning to the "main road" that the brilliant classic laid. The used symphonic idioms, typical in particular for Mozart, Beethoven, Schubert, Brahms, Mahler, and Shostakovich, form a "chain", at the beginning of which stands Haydn.
"Franz Joseph Land" is a piece of music that, automatically "turns off" all the listener's worries! Although the emotional spectrum of the piece is quite wide, this music is undoubtedly captivating and close to the listener. The lightness, like a warm spring breeze of the classical style, updated with modern expressive means, will make you forget about the external hustle and bustle and give you true pleasure from the sound of the orchestra.

“Земля Франца Йозефа” (2012) – це винахідлива композиція для оркестру сучасного композитора Олександра Щетинського, що була створена як данина пам’яті віденському класику Йозефу Гайдну. Написати твір, присвячений Гайдну, Щетинському запропонував дириґент Микола Дядюра. І прем’єра не забарилася: твір прозвучав на відкритті Міжнародного року Гайдна в Україні (з нагоди 280-річчя з дня народження композитора) у виконанні Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України під батутою Дядюри.

“Вже після завершення твору постала його назва. Не всі знають, що повне ім’я Гайдна – Франц Йозеф. Моя назва – це жест вдячности тому просторові музики Гайдна, його "землям", що ними я подорожував, працюючи над твором. До географічної назви північного архіпелагу він не має жодного стосунку, тут ідеться про іншу "географію" – мистецьку”, – говорить Олександр Щетинський. За словами композитора, його завжди захоплювала можливість вести діалог з митцями минулого і на цьому ґрунті будувати власне висловлювання. “Сучасна культура посутньо діалогічна. Ідея діалогу із попередниками в мистецтві не нова, але ніколи раніше надбання минулого не було настільки повно представлено і відкрито до осягнення, як в наш час. Пропускаючи крізь себе культуру минулого, починаєш краще розуміти й сьогодення.”

Тематичну основу “Землі Франца Йозефа” складає перша частина гайднівської клавірної сонати мі-бемоль мажор. Причому, Щетинський використав не лише мелодичні лінії, але і фігурації, акорди, проміжні розділи тощо. У творі композитор винахідливо огортає перекладені на симфонічний оркестр цитати з іншими – вже цілком ним створеними – фразами та пасажами,  яких не могло бути в Гайдна, бо вони походять з сучасного часу чи інших епох. Додаючи свої музичні "коментарі", автор переробляє чи розвиває "чужі висловлювання», подекуди відхиляючись від Гайдна, часом заходить доволі далеко, але потім неодмінно повертається до тієї "магістралі", що її проклав геніальний класик.
Використані симфонічні ідіоми, типові, зокрема, для Моцарта, Бетховена, Шуберта, Брамса, Малера, Шостаковича, утворюють "ланцюжок", на початку якого стояв Гайдн.

“Земля Франца Йозефа” – це твір, вмикаючи який, слухач автоматично “вимикає” всі свої турботи! Хоча емоційний спектр композиції досить широкий, ця музика безсумнівно захоплива і близька до слухача. Легка, немов теплий весняний вітерець класика, актуалізована новітніми виразовими засобами, змусить забути про зовнішню метушню і подарує справжню насолоду від звучання оркестру.