Lullaby and Fugue for Organ

Shchetynskyi Oleksandr 

Composer Oleksandr Shchetynskyi is one of the most prominent figures in contemporary Ukrainian academic music. His style is marked by intellectual depth, openness to experimentation, and a tendency to combine structural logic with emotional richness. Shchetynskyi often focuses on philosophical, social, or cultural-archetypal themes, embodied in a complex but sensually expressive musical language.

"Lullaby and Fugue" for organ by Ukrainian composer Oleksandr Shchetynskyi is a work commissioned by the Lviv Organ Hall in 2023 specifically for the 90th anniversary of the installation of the Lviv organ. “Organ Birthday” in the first days of June (this is what the Lviv Organ Hall team calls this event), annually unites performers, composers and the public around the instrument that is the heart of the concert hall. The invitation to write new works within the framework of this initiative became an opportunity for the composer to turn to the organ sound as a deeply metaphysical resource.

Lullaby and Fugue for organ is a cycle that combines two different emotional and structural poles. The first part — Lullaby — sounds like a memory or an intimate prayer, where the soft registers of the organ create a feeling of breath and warmth. The second part — Fugue — is built with virtuoso polyphonic skill, as a dramatic and spiritually elevated movement towards the light.

The recording of "Lullaby and Fugue" performed by the Organ Hall soloist Svitlana Pozdnysheva has replenished the Ukrainian Live Classic digital library and has become popular with listeners of the same name YouTube-channel of the platform, which presents Ukrainian music to a wide audience. The premiere of this work is not only a gift for the instrument's birthday, but also a gesture of deep attention to the organ culture of Ukraine.
Text and translation by Victoriia Antoshevska
Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.
Performer:
Svitlana Pozdnysheva – organ.
Sound engineer – Volodymyr Punko.
The recording was created in the Lviv Organ Hall (05.06.2024).
Композитор Олександр Щетинський — одна з найяскравіших постатей сучасної української академічної музики. Його стиль відзначається інтелектуальною глибиною, відкритістю до експериментів та схильністю до поєднання структурної логіки з емоційною наповненістю. У центрі уваги Щетинського часто філософські, соціальні або культурно-архетипні теми, втілені в складній, але чуттєво виразній музичній мові.

"Колискова і фуга" для органа — твір, створений на замовлення Львівського органного залу 2023 року спеціально до 90-річчя з дня встановлення львівського органа. “День народження органа” у перші дні червня (саме так цю подію називає команда Львівського органного залу) щороку об'єднує виконавців, композиторів і публіку навколо інструмента, що є серцем залу. Запрошення до написання нових творів у межах цієї ініціативи стало нагодою для композитора звернутись до органного звучання, як до глибоко метафізичного ресурсу.

Колискова і фуга для органа – цикл, у якому поєднано два різних емоційних і структурних полюси. Перша частина — Колискова — звучить як спогад або інтимна молитва, де м’які регістри органа створюють відчуття дихання й тепла. Друга частина — Фуга — побудована з віртуозною поліфонічною майстерністю, як драматичний і духовно піднесений рух назустріч світлу.

Запис "Колискової і фуги" у виконанні солістки Органного Світлани Позднишевої поповнив цифрову бібліотеку Ukrainian Live Classic та полюбився слухачам однойменного YouTube-каналу платформи, яка презентує сучасну українську музику широкій аудиторії. Прем'єра цього твору – не лише подарунок до дня народження інструмента, але й жест глибокої уваги до органної культури України.

Виконавиця: Світлана Позднишева – орган.
Звукорежисер – Володимир Пунько.
Запис створено у Львівському органному залі (05.06.2024).
Текст: Вікторія Антошевська
Turkevych remained in L’viv during World War II. In 1946, when her works were banned throughout the USSR for their failure to comply with Socialist Realism, she fled to Austria and then to Italy, and she finally settled in the UK, where she composed her largest body of work—including Серце Оксани (Тhe Heart of Oksana). At some point in the 1940s, she separated from her first husband and married her second husband, Narcyz Lukianowicz (a doctor and poet).14 Her family lived for five years in Brighton (where she worked as an organist and pianist) and a year in London before moving to Bristol. (It was in London that Turkevych discovered a network of Canadian Ukrainians descent who had moved to the UK.) Ten years later, Turkevych moved to Belfast in Northern Ireland. For the last four years of her life, she settled in Cambridge, where she passed away in 1977 at the age of 78. Turkevych had two daughters: Zoya (with her first husband, Robert Lisovski) and Maria (with her second husband, Narsyz Lukianowicz).

Listen to music

Слухати музику

Симфонії. Частина ІІ

Вербицький Михайло

Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Закінчила приватну дівочу гімназію сестер Василіянок у Львові. Гру на фортепіано вивчала спочатку вдома, відтак у Вищому музичному інституті (ВМІ) ім. Миколи Лисенка у Львові, а в 1914-1916 рр. у Відні. Після цього студіювала філософію, педагогіку і музикологію у Львівському університеті, навчала музики в державній yчительській семінарії у Львові (1919-1920 рр.), студіювала в консерваторії Польського музичного товариства у Львові (1921 р.) та давала приватні уроки з музики. 1919 р. написала свій перший музичний твір – Службу Божу, яку було виконано декілька разів у соборі Св. Юра у Львові. 1921 р. повернулася до Відня, де навчалася в університеті, який закінчила 1923 р. отримавши вчительський диплом. Також продовжувала студії з фортепіано і теорії музики у Віденській музичній академії. Відтак повернулася до Львова, а 1927 р. виїхала до Берліна, де студіювала композицію в Музичній академії до 1929 р., коли переїхала до Праги. Студіювала композицію в Празькій консерваторії, а рівночасно при Українському Вільному Університеті писала докторську дисертацію на тему українського фольклору в російських операх, яку захистила 1934 р. Повернувшись до Львова, з 1934 р. до початку Другої світової війни працювала викладачем музичної теорії і фортепіано, спочатку у Львівській музичній консерваторії ім. К. Шимановського, а відтак – у ВМІ ім. М. Лисенка. Стала членом Союзу українських професійних музик.