Skoryk Myroslav. Biography

Myroslav Skoryk (1938, Lviv - 2020, Kyiv, buried in Lviv) - one of the most prominent Ukrainian composers of the second half of the XX - early XXI century, pianist, teacher, musicologist, conductor.

Myroslav Skoryk's family gave the world the famous singer Solomiya Krushelnytska, composer Bohdana Filts, and ethnographer Volodymyr Okhrymovych. He started studying music at the Lviv Music Boarding School.
 
In 1948, the whole family was repressed for unjust slander, taken to Anzhero-Sudzhensk, Khabarovsk Krai. Skoryk returned to Lviv in 1955 and entered the Mykola Lysenko Lviv National Music Academy for composition. He studied under Stanislav Lyudkevych, later under Adam Soltys, and completed his studies in 1960 with the cantata "Spring." After graduation, he remained a teacher at the alma mater. In 1963 he joined the Union of Composers of Ukraine, organized a variety ensemble "Merry Violins," for which he wrote songs, "Do not trample the lily of the valley," "Draw me a night," "I'll wait for you" and others.
        In 1965, Skoryk wrote music for the film "Shadows of Forgotten Ancestors," directed by Sergei Parajanov based on the novel by Mykhaylo Kotsyubynskyi, which was included in the top ten best movies of all times. On its basis, the "Hutsul triptych" emerged, which began the series of a "new wave of folklore" works. These include the First Concerto for Violin and Orchestra, Recitatives and Rondo for Violin and Piano, Kolomiyka, Burlesque for Piano, and the Carpathian Concerto (1973), which skillfully combined the astringent aroma of Hutsul chants with modern jazz rhythms, and rich orchestral colors.
In 1966, Skoryk was invited to the Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine as a composition teacher. He completed his professional training as a graduate at the Moscow Conservatory under Dmitry Kabalevsky. In 1987 he headed the composition department of the Lysenko Lviv State Conservatory and the Lviv organization of the Union of Composers of Ukraine. In the early 1990s, he went to the United States and Australia with concerts. In 1998 he returned to Ukraine; in 1999 - he became head of the Department of History of Ukrainian Music at the Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. In 2011-2016 he was the artistic director of the Taras Shevchenko National Academic Opera and Ballet Theater of Ukraine.
As a teacher, he educated about fifty composers, including Yevhen Stankovych, Ivan Karabyts, Hanna Havrylets, Ivan Nebesnyi, Mykhaylo Shved.
The composer's legacy includes more than 200 works of various genres, including 16 concerts for various soloists (10 violin concertos), 8 partitas, chamber and instrumental opuses, and Spiritual concert-requiem Liturgy, choirs, and romances.
He has evolved from a "new wave of folklore" to neoclassical, neo-romantic, postmodern trends in his style. In recent works, he yearns for harmonious unity of different stylistic elements.

Listen to music
Слухати музику

Listen to music in the App
Слухати музику в додатку

Скорик Мирослав. Біографія

Мирослав Михайлович Скорик (1938, м. Львів – 2020, м. Київ, похований у Львові) – один з найвидатніших українських композиторів другої половини ХХ – початку ХХІ ст., піаніст, педагог, музикознавець, диригент.
Родина Мирослава Скорика дала світові славетну співачку Соломію Крушельницьку, композиторку Богдану Фільц, етнографа Володимира Охримовича. Заняття музикою розпочав у Львівській музичній школі-інтернаті.
У 1948 р. всю родину репресовано за несправедливим наклепом, вивезено до Анжеро-Судженська Хабаровського краю. До Львова М. Скорик повертається 1955 р. й вступає до Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія ім.М. В. Лисенка) на композицію. Навчається у Станіслава Людкевича, згодом у Адама Солтиса, завершує навчання в 1960 р. кантатою «Весна». Після завершення навчання залишається викладачем аlma mater. У 1963 р. вступає до Спілки композиторів України, організовує естрадний ансамбль «Веселі скрипки», для якого пише пісні «Не топчіть конвалій», «Намалюй мені ніч», «Я тебе почекаю» та ін.

        У 1965 р. М. Скорик написав музику до фільму «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова за повістю Михайла Коцюбинського, який увійшов у десятку кращих фільмів усіх часів і народів. На її основі виник «Гуцульський триптих» що розпочинає лінію «нової фольклорної хвилі» у творчості композитора. До них належить Перший концерт для скрипки з оркестром, «Речитативи і рондо» для скрипки і фортепіано, «Коломийка», «Бурлеска» для фортепіано, «Карпатський концерт» для оркестру (1973), що майстерно поєднав терпкий аромат гуцульських наспівів з сучасними ритмами джазу і багатими оркестровими барвами.

        У 1966 р. М. Скорика запрошено до Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського (тепер Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського) викладачем композиції. Фахову підготовку завершує в аспірантурі Московської консерваторії у Дмитра Кабалевського. У 1987 р. очолює кафедру композиції Львівської державної консерваторії ім. М. В. Лисенка та Львівську організацію Спілки композиторів України. На початку 1990-х років виїжджає з концертами до США і Австралії. В 1998 р. повертається в Україну, з 1999 р. – стає завідувачем кафедри історії української музики в Київській музичній академії ім. П. І. Чайковського. В 2011-2016 рр. - художній керівник Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка.

Як педагог виховав коло п’ятдесяти композиторів, в т.ч. Євгена Станковича, Івана Карабиця, Ганну Гаврилець, Івана Небесного, Михайла Шведа.

        Спадщина композитора включає понад 200 творів різних жанрів, серед них провідне місце займають 16 концертів для різних солістів (10 скрипкових), 8 партит, камерно-інструментальні опуси, Духовний концерт-реквієм, Літургія, хори і солоспіви. У індивідуальному стилі пройшов еволюцію від «нової фольклорної хвилі» до неокласичних, неоромантичних, постмодерних віянь, в останніх творах осягає гармонійну єдність різних стильових елементів.

Література:
Кияновська Л. Мирослав Скорик: людина і митець. Львів, 2008. 588 с.
Щириця Ю. Мирослав Скорик. Київ, 1979. 56 с.