Stankovych Yevhen. Biography

Yevhen Stankovych (1942, Svalyava) is one of the leading Ukrainian contemporary composers, a teacher,  cultural and public figure.
Stankovych received his professional education at the Uzhhorod State Music School (now the Zador Uzhhorod Music College), cello class. After school, he studied at the composition department, first at the Lysenko Lviv State Conservatory under Stanislav Lyudkevych, and later - at the Tchaikovsky Kyiv State Conservatory, class of Borys Lyatoshynskyi. He completed his studies in 1970 and presented polystylistic "Symphony" as a diploma work.

After graduating from the conservatory, he worked in the Kyiv publishing house "Musical Ukraine"; since 1976, he began to work as a composer. From 1988 he was teaching at the Department of Composition of the Kyiv Conservatory. From 2004 to 2010, he was the Chairman of the Union of Composers of Ukraine.
 
His artistic horizons impress with the breadth of coverage of different moods, impressions, the sharpness of worldview. The very list of works testifies to the infinite diversity of the composer's spiritual world. His works include the folk opera "Fern Blossom" (banned for staging by communist ideologues in the 1970s), and six ballets: "Olha" (from the Kyivan Rus era), "Prometheus," "May Night," "The Night Before Christmas", " Vikings," "Lord of Borisfen."
Nevertheless, where Stankovych's immense talent is opened to its full is orchestral music. Eighteen symphonies (6 for symphony orchestra and 12 chamber ones) include the whole space of ideas, feelings, and reflections that can accommodate contemporary symphony. And each of them is marked by the originality of the concept and embodiment. This is a monumental orchestral-vocal cycle based on poems by Pavlo Tychyna (3rd symphony "I assert myself") and based on Ukrainian songs, one-part symphony № 4 "Lyrica," and choral symphony-requiem "Babyn Yar," and chamber symphonies (Chamber symphony № 3 received in 1985 a nomination from UNESCO among the top ten musical works in the world) and an 11-part cycle for string orchestra with the philosophical title "Dictum".
Author of numerous chamber works - romances, pieces for soloists and ensembles of various compositions, music for movies and theater, - the scale of his creative achievements is broad. 
Stankovych's style is characterized by bright drama, the collision of the opposite, contrasting image-emotional poles, such as suffering and joy, purely domestic, song and dance motives - and harsh melodies of church origin, calm thought - and a sudden burst of energy. To cover the whole spectrum of feelings and events, to inscribe the phenomena of national culture in the world artistic context, to convey the tension and rapidity of our troubled times - these are the spiritual goals that the great composer sets and successfully solves.

Listen to music in App 
Слухати музику в додатку

Станкович Євген. Біографія

Євген Федорович Станкович (1942, м. Свалява) - один з провідних українських сучасних композиторів, педагог, культурно-громадський діяч. 
Спеціальну освіту Є. Станкович здобув в Ужгородському державному музичному училищі (тепер Ужгородський музичний коледж імені Д. Є. Задора)по класу віолончелі. Після училища навчався на композиторському відділенні спочатку у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка у Станіслава Людкевича, а згодом – у Київській державній консерваторії імені П. І. Чайковського (тепер Національна музична академія України імені П. І. Чайковського (НМАУ ім. П. І. Чайковського) в класі Б. Лятошинського та М. Скорика. Навчання завершив 1970 р. дипломною полістилістичною «Симфонієтою».
Після закінчення консерваторії працював у київському видавництві «Музична Україна», з 1976 р. переходить на творчу роботу. З 1988 р. розпочинає педагогічну працю на кафедрі композиції Київської консерваторії.
Від 2004 р. до 2010 р. був Головою Спілки композиторів України.
Його мистецькі обрії вражають широтою охоплення різних настроїв, вражень, гостротою світовідчуття. Вже сам перелік творів свідчить про невичерпну багатогранність духовного світу композитора. В його доробку - фольк-опера «Цвіт папороті» (в 1970-х роках заборонена до постановки комуністичними ідеологами), і шість балетів: «Ольга» (з княжої доби), «Прометей», «Майська ніч», «Ніч перед Різдвом», «Вікінги», «Володар Борисфену».

Та все ж основна сфера вияву монументального таланту Є. Станковича – оркестрова музика. Вісімнадцять симфоній (6 для симфонічного оркестру і 12 камерних) включають весь космос ідей, почуттів і рефлексій, які може вмістити сучасний симфонізм. І кожна з них позначена оригінальністю задуму і втілення. Це і монументальний оркестрово-вокальний цикл на вірші Павла Тичини (3 симфонія «Я стверджуюсь»), і побудована на мотивах українських пісень, одночастинна симфонія  № 4 «Lyrica», і хорова симфонія-реквієм «Бабин Яр», і камерні симфонії (Камерна симфонія № 3 отримала в 1985 р. номінацію від ЮНЕСКО в числі кращих десяти музичних творів світу) і 11-частинний цикл для струнного оркестру з філософською назвою «Dictum».

Якщо ж додати сюди камерні твори – солоспіви, п’єси для солістів і ансамблів різного складу, музику для кінофільмів і театру, то стане зрозумілим масштаб його творчих звершень.

Для стилю Є. Станковича характерна яскрава драматичність, зіткнення протилежних, контрастних образно-емоційних полюсів, таких як страждання і радість, чисто побутові, пісенно-танцювальні мотиви - і суворі наспіви церковного походження, спокійна задума - і раптовий вибух енергії. Охопити весь спектр почуттів і подій, вписати явища національної культури у всесвітній мистецький контекст, передати напруженість і стрімкість нашої неспокійної доби - ось ті духовні цілі, які ставить перед собою і успішно вирішує видатний композитор.

Література:
Лісецький С. Євген Станкович. Київ, 1987. 64 с.
Зинкевич Е. Симфонические гиперболы. О музыке Евгения Станковича. Сумы, 1999. 252 с.