Yevhen Stankovych. Biography

Yevhen Stankovych (b.1942, Svalyava)  
Contemporary Ukrainian composer, pedagogue, cultural and public figure.
Yevhen Stankovych was born on September 19, 1942 in the city of Svalyava, Zakarpattia Oblast. He completed his music studies (cello class) at the Uzhhorod State Music School (now Zador Uzhhorod Music College). From 1962 to 1963, he studied composition under Stanislav Lyudkevych at the Lysenko Lviv State Conservatory and then at the Tchaikovsky Kyiv State Conservatory, under the guidance of Borys Lyatoshynskyi (1965-1968) and Myroslav Skoryk (1968-1970). He completed his studies in 1970 and presented the polystylistic Symphony as his diploma work.

He worked briefly as an editor at the Kyiv publishing house Muzychna Ukraina. Since 1976, he has been a professor at the Department of Composition, Kyiv Conservatory. He is former Chairman (2004 – 2010) of the National Union of Composers of Ukraine. 

His artistic horizon impresses with the breadth of  different moods, feelings and  sharpness of worldview. The list of his works testifies to the infinite diversity of the composer’s spiritual world. Selected works include:
  • When the fern blooms. The premiere of this folk opera in 1978 was banned by the Soviet government. It was first performed on stage in 2011 – 33 years after its creation!
  • six ballets: Lord of Borysthenes (2010), Vikings (2001), The Night before Christmas (1990), May Night (1986), Prometheus (1985), Olha (1982)

 Stankovych’s immense talent is most evident in his orchestral compositions. Eighteen symphonies (6 for symphony orchestra and 12 for chamber) encompass the entire spectrum of ideas, feelings, and reflections of contemporary symphonic music. Each symphony is marked by originality of concept and fulfillment:
  • Babyn Yar (Kaddish requiem) (text by Dmytro Pavlychko, for soloists, speaker, mixed chorus, large orchestra, 1991);
  • Symphony No. 6, Dictum (for small orchestra, 1987);
  • Chamber Symphony No. 3 (for flute, string orchestra, 1983). This work was selected by UNESCO as one of the 10 best works of 1985 at the UNESCO International Rostrum of Composers held in Paris in 1985;
  • Symphony No.4 Sinfonia Lyrica (for string orchestra, 1977);
  • Symphony No.3, I strengthen myself (text by Pavlo Tychyna, for baritone, mixed chorus, orchestra, 1975). For this monumental work, Stankovych was honoured with the Taras Shevchenko National Prize by the Ukrainian government in 1977.
Author of numerous chamber works – art songs (romances), pieces for soloists and ensembles of various compositions, music for movies and theatre - the scale of his creative achievements is extensive.

Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Stankovych’s style is characterized by intense drama, polar encounters, emotional contrasts - suffering vs. joy, purely domestic life song and dance motifs vs. dissonant church harmonies, calm thoughts vs. sudden energetic outbursts. To encompass the entire spectrum of feelings and events, to inscribe the phenomena of national culture in the global artistic context, and to convey the turbulence and fleetness of our troubled times - these are the spiritual goals that this great composer sets for himself, and successfully resolves.

Listen to music in App 
Слухати музику в додатку

Listen to music in the App
Слухати музику в додатку

Євген Станкович. Біографія

Євген Федорович Станкович (1942, м. Свалява) - один з провідних українських сучасних композиторів, педагог, культурно-громадський діяч. 
Спеціальну освіту Є. Станкович здобув в Ужгородському державному музичному училищі (тепер Ужгородський музичний коледж імені Д. Є. Задора)по класу віолончелі. Після училища навчався на композиторському відділенні спочатку у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка у Станіслава Людкевича, а згодом – у Київській державній консерваторії імені П. І. Чайковського (тепер Національна музична академія України імені П. І. Чайковського (НМАУ ім. П. І. Чайковського) в класі Б. Лятошинського та М. Скорика. Навчання завершив 1970 р. дипломною полістилістичною «Симфонієтою».
Після закінчення консерваторії працював у київському видавництві «Музична Україна», з 1976 р. переходить на творчу роботу. З 1988 р. розпочинає педагогічну працю на кафедрі композиції Київської консерваторії. 
Від 2004 р. до 2010 р. був Головою Спілки композиторів України.
Його мистецькі обрії вражають широтою охоплення різних настроїв, вражень, гостротою світовідчуття. Вже сам перелік творів свідчить про невичерпну багатогранність духовного світу композитора. В його доробку - фольк-опера «Цвіт папороті» (в 1970-х роках заборонена до постановки комуністичними ідеологами), і шість балетів: «Ольга» (з княжої доби), «Прометей», «Майська ніч», «Ніч перед Різдвом», «Вікінги», «Володар Борисфену».

Та все ж основна сфера вияву монументального таланту Є. Станковича – оркестрова музика. Вісімнадцять симфоній (6 для симфонічного оркестру і 12 камерних) включають весь космос ідей, почуттів і рефлексій, які може вмістити сучасний симфонізм. І кожна з них позначена оригінальністю задуму і втілення. Це і монументальний оркестрово-вокальний цикл на вірші Павла Тичини (3 симфонія «Я стверджуюсь»), і побудована на мотивах українських пісень, одночастинна симфонія  № 4 «Lyrica», і хорова симфонія-реквієм «Бабин Яр», і камерні симфонії (Камерна симфонія № 3 отримала в 1985 р. номінацію від ЮНЕСКО в числі кращих десяти музичних творів світу) і 11-частинний цикл для струнного оркестру з філософською назвою «Dictum».

Якщо ж додати сюди камерні твори – солоспіви, п’єси для солістів і ансамблів різного складу, музику для кінофільмів і театру, то стане зрозумілим масштаб його творчих звершень.

Для стилю Є. Станковича характерна яскрава драматичність, зіткнення протилежних, контрастних образно-емоційних полюсів, таких як страждання і радість, чисто побутові, пісенно-танцювальні мотиви - і суворі наспіви церковного походження, спокійна задума - і раптовий вибух енергії. Охопити весь спектр почуттів і подій, вписати явища національної культури у всесвітній мистецький контекст, передати напруженість і стрімкість нашої неспокійної доби - ось ті духовні цілі, які ставить перед собою і успішно вирішує видатний композитор.

Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська

Література:
Лісецький С. Євген Станкович. Київ, 1987. 64 с.
Зинкевич Е. Симфонические гиперболы. О музыке Евгения Станковича. Сумы, 1999. 252 с.