Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.
Viktor Telychko is one of the contemporary musical symbols of Transcarpathia (Zakarpattya). A renowned composer, pianist, teacher, and organizer of musical life, Telychko demonstrates immense love for his native land and its culture in every aspect of his activities. He nurtures musical traditions and raises new generations of musicians. Telychko's music is open and sincere, filled with freedom and individuality.

A synonym for the word "freedom" is his organ piece "Fantasia Cadenza." As the title suggests, this piece combines fantasy and improvisation, leaving plenty of space for the performer's individuality. In the Ukrainian Live Classic app release, the piece is performed by Viktor Telychko's compatriot, the famous organist from Uzhhorod, and soloist of the Transcarpathian Regional Philharmonic, Olha Chundak. Equally important are the circumstances of the recording, which was made live at Olha Chundak's concert at the Lviv Organ Hall. The organist's program, entitled "Inspiration," was part of the traditional organ festival, which, in the first year of the full-scale russian invasion, was held under the name "Music and War." The festival became a place of support and meeting: a meeting in the special atmosphere of the Organ Hall, where a sense of security, once completely familiar to us, prevails; a meeting with wonderful musical works—famous masterpieces and original Ukrainian premieres; a meeting of musicians with their colleagues from all over Ukraine; and, of course, a meeting with the audience, which during the war took place less frequently for some artists than usual.

"Our Universe is full of vibrations, from X-rays to infrasound, and then moving on to even less noticeable vibrations. What is a day? It is the oscillation of day and night. What is a season? It is an even slower oscillation... We are all constantly in an immense space of vibrations of different frequencies, durations, and strengths, from which the artist chooses what is needed for the particular work," reflects composer Viktor Telychko on the essence of music. In the freedom of the organ piece "Fantasia Cadenza," you can find many contrasting moods, from strictness and determination to humility and nostalgia. Listen and find in this mysterious music the vibrations that will resonate with you in a special way.
Text by Viktoriia Antoshevska
Translated by Taras Demko
Performer:
Olha Chundak (organ).
Recorded at the concert within the framework of the Organ Festival "Music and War" at the Lviv Organ Hall on December 16, 2022. Sound engineer: Volodymyr Punko.

"Fantasia cadenza"

Віктор Теличко

Віктор Теличко – один з сучасних музичних символів Закарпаття. Знаний композитор, піаніст, педагог, організатор музичного життя Теличко у кожному з напрямків своєї діяльності демонструє величезну любов до рідного краю та його культури, плекає музичні традиції та виховує нові покоління музикантів. Музика Теличка відкрита й щира, сповнена свободи й індивідуальності.

Синонімом до слова “свобода” є його твір для органа “Fantasia Cadenza”.  Як зрозуміло з назви, ця пʼєса поєднала в собі фантазійність та імпровізаційність залишивши чимало простору для індивідуальності виконавця. У релізі додатку Ukrainian Live Classic твір виконує землячка Віктора Теличка, відома органістка з Ужгорода, солістка Закарпатської обласної філармонії Ольга Чундак. Не менш важливими є обставини запису, який був зроблений наживо на концерті Ольги Чундак у Львівському органному залі. Програма органістки під назвою “Натхнення” стала частиною традиційного органного фестивалю, який у перший рік повномасштабного російського вторгнення пройшов під назвою “Музика і війна”. Фестиваль став місцем підтримки і зустрічі: зустрічі в особливій атмосфері Органного залу, де панує відчуття безпеки, колись абсолютно звичне для нас, зустрічі з чудовими музичними творами – відомими шедеврами та оригінальними українськими премʼєрами, зустрічі музикантів зі своїми колегами з усієї України, і, звичайно, зустрічі з публікою, які в часі війни для деяких артистів усе ж відбувалися рідше ніж зазвичай. 

“Наш Всесвіт — це суцільні вібрації, починаючи від рентгенівських променів і закінчуючи інфразвуком, а потім переходячи до вібрацій ще менш помітних. Що таке доба? Це коливання день-ніч. Що таке пора року? Це ще повільніше коливання… Ми всі постійно знаходимося в неосяжному просторі вібрацій різної частоти, тривалості, сили, з яких митець обирає потрібні йому саме для даного твору», — розмірковує про сутність музики композитор Віктор Теличко. У свободі “Fantasia Cadenza” для органу можна відшукати чимало контрастних настроїв від строгості та рішучості до смиренності та ностальгійності. Прислухайтеся і відшукайте у цій таємничій музиці вібрації, які по-особливому резонуватимуть вам.
Виконавиця: Ольга Чундак (орган).

Запис з концерту в рамках Органного фестивалю "Музика і війна" у Львівському органному залі 16.12.2022
Звукорежисер Володимир Пунько.

Текст: Вікторія Антошевська
Джерела:
Каралкіна Н. “Віктор Теличко: Музика — це втаємничені вібрації” – стаття на сайті rionews.com.ua від 02.07.2016.
Turkevych remained in L’viv during World War II. In 1946, when her works were banned throughout the USSR for their failure to comply with Socialist Realism, she fled to Austria and then to Italy, and she finally settled in the UK, where she composed her largest body of work—including Серце Оксани (Тhe Heart of Oksana). At some point in the 1940s, she separated from her first husband and married her second husband, Narcyz Lukianowicz (a doctor and poet).14 Her family lived for five years in Brighton (where she worked as an organist and pianist) and a year in London before moving to Bristol. (It was in London that Turkevych discovered a network of Canadian Ukrainians descent who had moved to the UK.) Ten years later, Turkevych moved to Belfast in Northern Ireland. For the last four years of her life, she settled in Cambridge, where she passed away in 1977 at the age of 78. Turkevych had two daughters: Zoya (with her first husband, Robert Lisovski) and Maria (with her second husband, Narsyz Lukianowicz).

Listen to music

Слухати музику

Симфонії. Частина ІІ

Вербицький Михайло

Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Закінчила приватну дівочу гімназію сестер Василіянок у Львові. Гру на фортепіано вивчала спочатку вдома, відтак у Вищому музичному інституті (ВМІ) ім. Миколи Лисенка у Львові, а в 1914-1916 рр. у Відні. Після цього студіювала філософію, педагогіку і музикологію у Львівському університеті, навчала музики в державній yчительській семінарії у Львові (1919-1920 рр.), студіювала в консерваторії Польського музичного товариства у Львові (1921 р.) та давала приватні уроки з музики. 1919 р. написала свій перший музичний твір – Службу Божу, яку було виконано декілька разів у соборі Св. Юра у Львові. 1921 р. повернулася до Відня, де навчалася в університеті, який закінчила 1923 р. отримавши вчительський диплом. Також продовжувала студії з фортепіано і теорії музики у Віденській музичній академії. Відтак повернулася до Львова, а 1927 р. виїхала до Берліна, де студіювала композицію в Музичній академії до 1929 р., коли переїхала до Праги. Студіювала композицію в Празькій консерваторії, а рівночасно при Українському Вільному Університеті писала докторську дисертацію на тему українського фольклору в російських операх, яку захистила 1934 р. Повернувшись до Львова, з 1934 р. до початку Другої світової війни працювала викладачем музичної теорії і фортепіано, спочатку у Львівській музичній консерваторії ім. К. Шимановського, а відтак – у ВМІ ім. М. Лисенка. Стала членом Союзу українських професійних музик.