The art of organ music is not specific to Ukrainian culture. However, Ukrainian composers who create their music for this extraordinary instrument, as well as talented organists who perform the music, prove the opposite! Organ art has no borders, nationalities, or any other prejudices!
The CD "Pearls of Ukrainian Organ Music" contains nine original works written by six composers and performed by five leading soloists of the National House of Chamber and Organ Music LIVE (i.e. in live performance mode)! The collection demonstrates diversity in all its fullness. In some works, one can notice the features of classicism, impressionism, in others - avant-garde and dodecaphony. Sometimes you can hear Ukrainian folk motives or techniques of sound imitation (birds singing, sounds of other instruments).
Composers confidently use a wide range of expressive melodies. The sound is fundamentally novel: sometimes it resembles a symphony orchestra, sometimes it is a cosmic-electric sound processed by a computer program.
Mykola Kolessa's "Passacaglia" from the piano cycle "Passacaglia, Scherzo, and Fugue" (1929) can be considered the first Ukrainian work for organ. In 1955, Arseniy Kotlyarevskyi, realizing the lack of a national repertoire for the organ, saw great potential in this work and made its organ transcription, but he did not play it himself - the performer was Samuyil Daitch. The author, Kolessa, approved the arrangement. Since then, this work became popular among organists and has been performed much more often in organ transcription than in the original. In 1977, Mykola Kolessa wrote his "Prelude and Fugue" specifically for the organ. He skillfully used the peculiarities of the instrument.
In 1970, Arseniy Kotlyarevskyi founded an organ class at the Kyiv Conservatory, which opened the music world for most of the current Ukrainian organists. Many composers took a special course in organ composition in this class. Today, the Ukrainian School of Organ Composition is one of the most profound, diverse, and interesting in the post-Soviet space, and this release is the best confirmation of that.
The CD "Pearls of Ukrainian Organ Music" contains nine original works written by six composers and performed by five leading soloists of the National House of Chamber and Organ Music LIVE (i.e. in live performance mode)! The collection demonstrates diversity in all its fullness. In some works, one can notice the features of classicism, impressionism, in others - avant-garde and dodecaphony. Sometimes you can hear Ukrainian folk motives or techniques of sound imitation (birds singing, sounds of other instruments).
Composers confidently use a wide range of expressive melodies. The sound is fundamentally novel: sometimes it resembles a symphony orchestra, sometimes it is a cosmic-electric sound processed by a computer program.
Mykola Kolessa's "Passacaglia" from the piano cycle "Passacaglia, Scherzo, and Fugue" (1929) can be considered the first Ukrainian work for organ. In 1955, Arseniy Kotlyarevskyi, realizing the lack of a national repertoire for the organ, saw great potential in this work and made its organ transcription, but he did not play it himself - the performer was Samuyil Daitch. The author, Kolessa, approved the arrangement. Since then, this work became popular among organists and has been performed much more often in organ transcription than in the original. In 1977, Mykola Kolessa wrote his "Prelude and Fugue" specifically for the organ. He skillfully used the peculiarities of the instrument.
In 1970, Arseniy Kotlyarevskyi founded an organ class at the Kyiv Conservatory, which opened the music world for most of the current Ukrainian organists. Many composers took a special course in organ composition in this class. Today, the Ukrainian School of Organ Composition is one of the most profound, diverse, and interesting in the post-Soviet space, and this release is the best confirmation of that.
Text by Viktoriia Antoshevska
Translated by Olena Prohyra
Curator Olesya Tatarovska, Lviv National University
Translated by Olena Prohyra
Curator Olesya Tatarovska, Lviv National University
Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.
1. M. Kolessa - Passaсaglia. Valeria Balakhovska - organ
2. M. Kolessa - Prelude and Fugue. Valeriy Mykhalyuk - organ
3. I. Aseev - Variations on the Ukrainian song about Dovbush. Halyna Bulybenko - organ
4. V. Honcharenko - Chaconne. Olha Dmytrenko - organ
5. V. Honcharenko - Organ fantasy. Halyna Bulybenko - organ
6. E. Lionko - Organ Preludes. Valeria Balakhovska - organ
7. S. Lunyov - Apocryphes. 4 movs. Maxym Sydorenko - organ
8. V. Nazarov - Spiritual music. Halyna Bulybenko - organ
9. V. Nazarov - Toccata from the White Symphony. Halyna Bulybenko - organ
2. M. Kolessa - Prelude and Fugue. Valeriy Mykhalyuk - organ
3. I. Aseev - Variations on the Ukrainian song about Dovbush. Halyna Bulybenko - organ
4. V. Honcharenko - Chaconne. Olha Dmytrenko - organ
5. V. Honcharenko - Organ fantasy. Halyna Bulybenko - organ
6. E. Lionko - Organ Preludes. Valeria Balakhovska - organ
7. S. Lunyov - Apocryphes. 4 movs. Maxym Sydorenko - organ
8. V. Nazarov - Spiritual music. Halyna Bulybenko - organ
9. V. Nazarov - Toccata from the White Symphony. Halyna Bulybenko - organ
Українська органна музика
Органне мистецтво не є для української культури питомим. Проте українські композитори, які творять свою музику для цього надзвичайного інструменту, а також талановиті органісти, які цю музику виконують, доводять зворотнє! Органне мистецтво не має кордонів, національностей чи будь-яких інших упереджень!
Диск “Українська органна музика” містить девʼять оригінальних творів, що написані шістьма композиторами і виконані пʼятьма провідними солістами Національного будинку камерної та органної музики LIVE (тобто у режимі живого виступу)! Збірка демонструє різноманіття у всій його повноті. У деяких творах можна помітити риси класицизму, імпресіонізму, у деяких - авангарду та додекафонії. Часом можна почути українські народні теми або прийоми звуконаслідування (спів птахів, звуки інших інструментів). Композитори впевнено використовують широку виразову палітру органа. Принципово по-новому подається його звучання: іноді воно нагадує симфонічний оркестр, іноді - космічно-електричні звуки, оброблені комп’ютерною програмою.
Першим українським твором для органу можна вважати “Пассакалия” Миколи Колесси з фортепіанного циклу “Пасакалія, скерцо і фуга” (1929). У 1955 році Арсеній Котляревський, усвідомивши відсутність національного репертуару для органа, побачив у цьому творі великий потенціал і зробив його органну транскрипцію, але сам її не грав - виконавцем був Самуїл Дайч. Автору, Миколі Філаретовичу, обробка сподобалась, він її схвалив. З того часу цей твір став популярним серед органістів і став виконуватись набагато частіше саме в органній транскрипції, ніж в оригіналі. У 1977 році Микола Колесса написав свою “Прелюдію і фугу” вже спеціально для органа. У ній він майстерно використовує стилістику і можливості цього інструменту.
У 1970 році Арсеній Котляревський створив у Київській консерваторії органний клас, з якого пізніше вийшло у музичний світ більшість діючих органістів України. Спеціальний курс органної композиції у цьому класі пройшло й чимало композиторів. Сьогодні українська органна композиторська школа є однією з найбагатших, різноманітних і цікавих у східній Європі, і цей реліз - найкраще тому підтвердження.
Текст Вікторії Антошевської
Диск “Українська органна музика” містить девʼять оригінальних творів, що написані шістьма композиторами і виконані пʼятьма провідними солістами Національного будинку камерної та органної музики LIVE (тобто у режимі живого виступу)! Збірка демонструє різноманіття у всій його повноті. У деяких творах можна помітити риси класицизму, імпресіонізму, у деяких - авангарду та додекафонії. Часом можна почути українські народні теми або прийоми звуконаслідування (спів птахів, звуки інших інструментів). Композитори впевнено використовують широку виразову палітру органа. Принципово по-новому подається його звучання: іноді воно нагадує симфонічний оркестр, іноді - космічно-електричні звуки, оброблені комп’ютерною програмою.
Першим українським твором для органу можна вважати “Пассакалия” Миколи Колесси з фортепіанного циклу “Пасакалія, скерцо і фуга” (1929). У 1955 році Арсеній Котляревський, усвідомивши відсутність національного репертуару для органа, побачив у цьому творі великий потенціал і зробив його органну транскрипцію, але сам її не грав - виконавцем був Самуїл Дайч. Автору, Миколі Філаретовичу, обробка сподобалась, він її схвалив. З того часу цей твір став популярним серед органістів і став виконуватись набагато частіше саме в органній транскрипції, ніж в оригіналі. У 1977 році Микола Колесса написав свою “Прелюдію і фугу” вже спеціально для органа. У ній він майстерно використовує стилістику і можливості цього інструменту.
У 1970 році Арсеній Котляревський створив у Київській консерваторії органний клас, з якого пізніше вийшло у музичний світ більшість діючих органістів України. Спеціальний курс органної композиції у цьому класі пройшло й чимало композиторів. Сьогодні українська органна композиторська школа є однією з найбагатших, різноманітних і цікавих у східній Європі, і цей реліз - найкраще тому підтвердження.
Текст Вікторії Антошевської
Turkevych remained in L’viv during World War II. In 1946, when her works were banned throughout the USSR for their failure to comply with Socialist Realism, she fled to Austria and then to Italy, and she finally settled in the UK, where she composed her largest body of work—including Серце Оксани (Тhe Heart of Oksana). At some point in the 1940s, she separated from her first husband and married her second husband, Narcyz Lukianowicz (a doctor and poet).14 Her family lived for five years in Brighton (where she worked as an organist and pianist) and a year in London before moving to Bristol. (It was in London that Turkevych discovered a network of Canadian Ukrainians descent who had moved to the UK.) Ten years later, Turkevych moved to Belfast in Northern Ireland. For the last four years of her life, she settled in Cambridge, where she passed away in 1977 at the age of 78. Turkevych had two daughters: Zoya (with her first husband, Robert Lisovski) and Maria (with her second husband, Narsyz Lukianowicz).
Listen to music
Слухати музику
Симфонії. Частина ІІ
Вербицький Михайло
Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Закінчила приватну дівочу гімназію сестер Василіянок у Львові. Гру на фортепіано вивчала спочатку вдома, відтак у Вищому музичному інституті (ВМІ) ім. Миколи Лисенка у Львові, а в 1914-1916 рр. у Відні. Після цього студіювала філософію, педагогіку і музикологію у Львівському університеті, навчала музики в державній yчительській семінарії у Львові (1919-1920 рр.), студіювала в консерваторії Польського музичного товариства у Львові (1921 р.) та давала приватні уроки з музики. 1919 р. написала свій перший музичний твір – Службу Божу, яку було виконано декілька разів у соборі Св. Юра у Львові. 1921 р. повернулася до Відня, де навчалася в університеті, який закінчила 1923 р. отримавши вчительський диплом. Також продовжувала студії з фортепіано і теорії музики у Віденській музичній академії. Відтак повернулася до Львова, а 1927 р. виїхала до Берліна, де студіювала композицію в Музичній академії до 1929 р., коли переїхала до Праги. Студіювала композицію в Празькій консерваторії, а рівночасно при Українському Вільному Університеті писала докторську дисертацію на тему українського фольклору в російських операх, яку захистила 1934 р. Повернувшись до Львова, з 1934 р. до початку Другої світової війни працювала викладачем музичної теорії і фортепіано, спочатку у Львівській музичній консерваторії ім. К. Шимановського, а відтак – у ВМІ ім. М. Лисенка. Стала членом Союзу українських професійних музик.