Zador Desideriy. Biography

Desideriy Zador (1912, Uzhhorod - 1985, Lviv, buried in Uzhhorod) - Ukrainian composer, pianist, conductor, teacher, folklorist, organist, music and public figure, founder of the professional composition school of Transcarpathia.

He was born into a family of musicians. Zador received his primary music education from his parents and in a private music school. From the age of 8, he began to perform and write music from 12 to perform as a pianist. 
 
After graduating from the Hungarian Folk School (1919-1924), he continued his studies at the Ruthenian Real Gymnasium (1922-1930). He studied at three faculties at the Prague Conservatory: piano (graduated in 1934), organ, choir conducting (1932-1936). He improved his skills at the Higher School (postgraduate studies) at the conservatory under Wilhelm Kurz (piano) and Vitezslav Novak (composition) (1936-1938). He also attended lectures on musicology from Zdenek Neyedli at Charles University, successfully performed as a pianist, conductor, and wrote music. He worked as a regent in musical folklore questions of Transcarpathia at the Ministry of Czechoslovakia in Prague and as a teacher. He studied folklore professionally, compiled a manuscript collection "Ruthenian folk songs," composed piano arrangements of Transcarpathian folk songs.
During the German occupation, D. Zador returned to Uzhhorod, worked as a music and singing teacher, was active in the "Subcarpathian Society of Sciences," and performed as a pianist and conductor, studied and promoted local folklore. In 1939-1940 his stage adaptation of "Ruthenian Folk Wedding" was staged, and in 1944, a collection of "Folk Songs of the Subcarpathian Ruthenians" by D. Zador, Yu. Kostyo and P. Miloslavskyi was published.
In the postwar period, D. Zador headed many cultural institutions in Uzhgorod; he was the first director of the Uzhgorod Music School and Music College (now Uzhgorod Music College named after D. Zador), conductor and soloist of the newly formed Uzhgorod Symphony Orchestra, artistic director of Transcarpathian Philharmonic. In the period 1945-1963, he actively composed, in particular, wrote choral arrangements and original choirs ("Oh, the sun is already setting," "Verkhovyna, you are our world," etc.), cantata ("Carpathians"), orchestral arrangements of Transcarpathian folk dances, works for string orchestra ("Kolomiyka," "In the village"), piano works. He wrote music for pedagogical repertoire for music school and college.
In 1963 Zador moved to Lviv, worked at the Lysenko Lviv State Conservatory, taught composition, and piano. He brought up a good deal of talented performers, composers, conductors, musicologists. As a composer, he proved himself in new genres, wrote, in particular, the Concerto for piano and orchestra, the symphonic poem "Verkhovyna," "Carpathian Rhapsody," the instrumental suite "Polonyna Pictures," and others.
D. Zador died in 1985 in Lviv and was buried in Uzhhorod.
Zador's work includes both vocal and instrumental genres with a firm reliance on Transcarpathian folklore.

Listen to music in the App 
Слухати музику в додатку

Задор Дезидерій . Біографія

Дезидерій Євгенович Задор (1912, м. Ужгород - 1985, м. Львів, похований в Ужгороді) - український композитор, піаніст, диригент, педагог, фольклорист, органіст, музично-громадський діяч, фундатор професійної композиторської школи Закарпаття.
Народився у родині музикантів. Початкове музичне виховання отримав від своїх батьків та у приватній музичній школі. З 8 років почав виступати як піаніст, з 12 років концертувати як піаніст.
Закінчивши угорську народну школу (1919-1924), навчання продовжив у русинській Реальній гімназії (1922-1930). Навчався на трьох факультетах у Празькій консерваторії:  фортепіанному (закінчив в 1934), органному, диригентсько-хоровому (1932-1936). Вдосконалював майстерність у Школі вищої майстерності (аспірантурі) при консерваторії у Вільгельма Курца (фортепіано) та у Вітезслава Новака (композиція) (1936-1938). Одночасно відвідував лекції по музикології у Зденека Неєдли в Карловому університеті, успішно виступав як піаніст, диригент, писав музику. Працював як референт з питань музичного фольклору Закарпаття в Міністерстві ЧСР  у Празі та педагог. Професійно вивчав фольклор, уклав рукописний збірник «Русинські народні пісні», скомпонував фортепіанні обробки закарпатських народних пісень.

Під час німецької окупації Д. Задор повернувся в Ужгород,  працював як викладач музику і співу, активно діяв в «Подкарпатском Обществе Наук», виступав як піаніст, диригент, вивчав та популяризував місцевий фольклор. У 1939-1940 рр. була поставлена його сценічна обробка «Русинське народне весілля», у 1944 р. вийшов збірник «Народні пісні подкарпатских русинов» Д. Задора,  Ю. Костьо, П. Милославського.

У післявоєнний період Д. Задор очолював багато культурних установ в Ужгороді, зокрема був першим директором Ужгородської музичної школи та музичного училища (тепер Ужгородський музичний коледж ім. Д. Є. Задора), диригентом та солістом новоствореного Ужгородського симфонічного оркестру, художнім керівником Закарпатської філармонії. У період 1945-1963 рр. активно компонує, зокрема, пише хорові обробки та оригінальні хори («Ой, сонечко вже заходить», «Верховино, світку ти наш» та ін.), кантату («Карпати»), оркестрові обробки закарпатських народних танців, твори для струнного оркестру («Коломийка», «В селі»), фортепіанні твори. Компонує музику для педагогічного репертуару для музичної школи та училища.

В 1963 році Д. Задор переїхав до Львова, працював у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка), викладав композицію і фортепіано. Виховав плеяду талановитих виконавців, композиторів, диригентів, музикознавців. Як композитор проявив себе у нових для себе жанрах, написав закрема Концерт для фортепіано з оркестром, симфонічну поему «Верховина», «Карпатську рапсодію», інструментальну сюїту «Полонинські картинки» та ін.

Помер Д. Задор в 1985 році у Львові, похований в Ужгороді.

Композиторська творчість Д. Задора включає як вокальні, так і інструментальні жанри з яскравою опорою на закарпатський фольклор.

Література:
Павлишин С. Дезидерій Задор. Київ, 1956.
Росул Т. І. Натхненний співець Карпат: до 100-річчя з дня народження Дезидерія Задора // Календар «Просвіти» на 2012. Ужгород, 2012. С. 126–128.