Desideriy Zador. Biography
Dezyderiy Zador (1912, Uzhhorod - 1985, Lviv, buried in Uzhhorod)
Ukrainian composer, pianist, conductor, pedagogue, folklorist, organist, music activist, and founder of the Transcarpathian professional school of music composition.
Ukrainian composer, pianist, conductor, pedagogue, folklorist, organist, music activist, and founder of the Transcarpathian professional school of music composition.
Dezyderiy Zador was born into a family of musicians. He received his primary music education from his parents and at a private music school. He began performing as a pianist and writing music at the age of 8, and touring as a pianist at the age of 12. After graduating from a Hungarian-language school (1919-1924), he continued his studies at the Ruthenian Real Gymnasium (1922-1930). He enrolled in three faculties at the Prague Conservatory: piano studies (graduating in 1934), organ studies and choral conducting (1932-1936).
In 1936-1938, he continued his postgraduate studies at the conservatory under Czech pianist Vilém Kurz and Czech composer Vítězslav Novák. In addition, he attended lectures in musicology by Zdeněk Nejedlý at Charles University, continued composing and performing as a pianist and conductor. He taught and worked as an expert in Transcarpathian folk music at the Czech Ministry in Prague. He studied folklore, compiled a collection of Ruthenian folk songs, and composed piano arrangements of Transcarpathian folk songs.
During the German occupation, Zador returned to Uzhhorod, where he worked as a music and singing teacher, participated actively in the Transcarpathian Scientific Society, performed as a pianist and conductor, and studied and promoted local folklore. His adaptation of the Ruthenian Folk Wedding was staged in 1939-1940. In 1944, Dezyderiy Zador, Yuriy Kostyo and Petro Miloslavskyi published a songbook - Transcarpathian Ruthenian Folk Songs.
In the postwar period, Zador headed many cultural institutions in Uzhhorod; he was the first director of the Uzhhorod Music School and Music College (today - Dezyderiy Zador Uzhhorod Music College), conductor and soloist of the newly formed Uzhhorod Symphony Orchestra, and artistic director of the Transcarpathian Philharmonic.
During the German occupation, Zador returned to Uzhhorod, where he worked as a music and singing teacher, participated actively in the Transcarpathian Scientific Society, performed as a pianist and conductor, and studied and promoted local folklore. His adaptation of the Ruthenian Folk Wedding was staged in 1939-1940. In 1944, Dezyderiy Zador, Yuriy Kostyo and Petro Miloslavskyi published a songbook - Transcarpathian Ruthenian Folk Songs.
In the postwar period, Zador headed many cultural institutions in Uzhhorod; he was the first director of the Uzhhorod Music School and Music College (today - Dezyderiy Zador Uzhhorod Music College), conductor and soloist of the newly formed Uzhhorod Symphony Orchestra, and artistic director of the Transcarpathian Philharmonic.
In 1945-1963, he worked incessantly, writing choral arrangements and original choir compositions (O, the sun is setting; Verkhovyna, you are our whole world), a cantata (The Carpathians), orchestral arrangements of Transcarpathian folk dances, pieces for string orchestra (Kolomyika, In the village), and piano compositions. He also composed teaching pieces for music schools and colleges.
In 1963, Zador moved to Lviv, where he taught piano and composition at the Lysenko State Conservatory. A gifted pedagogue, he formed many talented performers, composers, conductors and musicologists. He wrote in new genres, composing the Concerto for piano and orchestra, the symphonic poem Verkhovyna, the Carpathian Rhapsody, the instrumental suite Mountain Meadow Scenes, and many others.
Dezyderiy Zador died in Lviv in 1985, and was buried in Uzhhorod.
Zador’s compositions include both vocal and instrumental pieces largely based on Transcarpathian folklore.
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
Dezyderiy Zador died in Lviv in 1985, and was buried in Uzhhorod.
Zador’s compositions include both vocal and instrumental pieces largely based on Transcarpathian folklore.
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
Listen to music in the App
Слухати музику в додатку
Дезидерій Задор. Біографія
Дезидерій Євгенович Задор (1912, м. Ужгород - 1985, м. Львів, похований в Ужгороді) - український композитор, піаніст, диригент, педагог, фольклорист, органіст, музично-громадський діяч, фундатор професійної композиторської школи Закарпаття.
Народився у родині музикантів. Початкове музичне виховання отримав від своїх батьків та у приватній музичній школі. З 8 років почав виступати як піаніст, з 12 років концертувати як піаніст.
Закінчивши угорську народну школу (1919-1924), навчання продовжив у русинській Реальній гімназії (1922-1930). Навчався на трьох факультетах у Празькій консерваторії: фортепіанному (закінчив в 1934), органному, диригентсько-хоровому (1932-1936). Вдосконалював майстерність у Школі вищої майстерності (аспірантурі) при консерваторії у Вільгельма Курца (фортепіано) та у Вітезслава Новака (композиція) (1936-1938). Одночасно відвідував лекції по музикології у Зденека Неєдли в Карловому університеті, успішно виступав як піаніст, диригент, писав музику. Працював як референт з питань музичного фольклору Закарпаття в Міністерстві ЧСР у Празі та педагог. Професійно вивчав фольклор, уклав рукописний збірник «Русинські народні пісні», скомпонував фортепіанні обробки закарпатських народних пісень.
Під час німецької окупації Д. Задор повернувся в Ужгород, працював як викладач музику і співу, активно діяв в «Подкарпатском Обществе Наук», виступав як піаніст, диригент, вивчав та популяризував місцевий фольклор. У 1939-1940 рр. була поставлена його сценічна обробка «Русинське народне весілля», у 1944 р. вийшов збірник «Народні пісні подкарпатских русинов» Д. Задора, Ю. Костьо, П. Милославського.
У післявоєнний період Д. Задор очолював багато культурних установ в Ужгороді, зокрема був першим директором Ужгородської музичної школи та музичного училища (тепер Ужгородський музичний коледж ім. Д. Є. Задора), диригентом та солістом новоствореного Ужгородського симфонічного оркестру, художнім керівником Закарпатської філармонії. У період 1945-1963 рр. активно компонує, зокрема, пише хорові обробки та оригінальні хори («Ой, сонечко вже заходить», «Верховино, світку ти наш» та ін.), кантату («Карпати»), оркестрові обробки закарпатських народних танців, твори для струнного оркестру («Коломийка», «В селі»), фортепіанні твори. Компонує музику для педагогічного репертуару для музичної школи та училища.
В 1963 році Д. Задор переїхав до Львова, працював у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка), викладав композицію і фортепіано. Виховав плеяду талановитих виконавців, композиторів, диригентів, музикознавців. Як композитор проявив себе у нових для себе жанрах, написав закрема Концерт для фортепіано з оркестром, симфонічну поему «Верховина», «Карпатську рапсодію», інструментальну сюїту «Полонинські картинки» та ін.
Помер Д. Задор в 1985 році у Львові, похований в Ужгороді.
Композиторська творчість Д. Задора включає як вокальні, так і інструментальні жанри з яскравою опорою на закарпатський фольклор.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Павлишин С. Дезидерій Задор. Київ, 1956.
Росул Т. І. Натхненний співець Карпат: до 100-річчя з дня народження Дезидерія Задора // Календар «Просвіти» на 2012. Ужгород, 2012. С. 126–128.
Під час німецької окупації Д. Задор повернувся в Ужгород, працював як викладач музику і співу, активно діяв в «Подкарпатском Обществе Наук», виступав як піаніст, диригент, вивчав та популяризував місцевий фольклор. У 1939-1940 рр. була поставлена його сценічна обробка «Русинське народне весілля», у 1944 р. вийшов збірник «Народні пісні подкарпатских русинов» Д. Задора, Ю. Костьо, П. Милославського.
У післявоєнний період Д. Задор очолював багато культурних установ в Ужгороді, зокрема був першим директором Ужгородської музичної школи та музичного училища (тепер Ужгородський музичний коледж ім. Д. Є. Задора), диригентом та солістом новоствореного Ужгородського симфонічного оркестру, художнім керівником Закарпатської філармонії. У період 1945-1963 рр. активно компонує, зокрема, пише хорові обробки та оригінальні хори («Ой, сонечко вже заходить», «Верховино, світку ти наш» та ін.), кантату («Карпати»), оркестрові обробки закарпатських народних танців, твори для струнного оркестру («Коломийка», «В селі»), фортепіанні твори. Компонує музику для педагогічного репертуару для музичної школи та училища.
В 1963 році Д. Задор переїхав до Львова, працював у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка), викладав композицію і фортепіано. Виховав плеяду талановитих виконавців, композиторів, диригентів, музикознавців. Як композитор проявив себе у нових для себе жанрах, написав закрема Концерт для фортепіано з оркестром, симфонічну поему «Верховина», «Карпатську рапсодію», інструментальну сюїту «Полонинські картинки» та ін.
Помер Д. Задор в 1985 році у Львові, похований в Ужгороді.
Композиторська творчість Д. Задора включає як вокальні, так і інструментальні жанри з яскравою опорою на закарпатський фольклор.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Павлишин С. Дезидерій Задор. Київ, 1956.
Росул Т. І. Натхненний співець Карпат: до 100-річчя з дня народження Дезидерія Задора // Календар «Просвіти» на 2012. Ужгород, 2012. С. 126–128.