Crystal clear, slightly mysterious, and pedagogically oriented, but creatively meaningful, rational, and emotional music of Isaak Berkovych. This is just one of the hundreds of unknown pages of Ukrainian culture, which we have yet to carefully explore and comprehend. The release of the cycle "24 Preludes for Piano" (op. 46) in the Ukrainian Live Classic app is very special and our team is proud to present it! For the first time, the recording of all Berkovych`s preludes is being published. Performed by Ukrainian pianist Andriy Makarevych in Lviv Organ Hall (sound engineer Volodymyr Punko, 2022). The pianist performs the work in the second edition (1968), in which Berkovych changed the tenth and twentieth preludes.

Undoubtedly, when you hear this wonderful cycle, you will ask yourself: “Why haven't I heard this music before (although sometimes it seems very familiar)? Why didn't I know about its author?”. This can be explained only by the fact that Berkovych is known as a composer who wrote mostly simple music, mainly for children and youth. And that's why most adult professional musicians just pass by his music: it doesn't sound at concert venues, and nobody makes professional recordings. However, the music of "24 preludes" is surprisingly diverse! It is deeper and more complex than it may seem at first glance.

Pianist Andriy Makarevych included the cycle in his concert programs without hesitation and was the first to record all 24 preludes. He is convinced that the figure of Berkovych is underestimated and unjustly forgotten:

The cycle, in general, is quite interesting: it contains both extremely beautiful, lyrical pieces, both spectacular and virtuoso; next to dance or dramatic ones there are contemplative and quite intimate pieces. Some of them are quite complex both technically and dramatically.
Creating his cycle, Isaak Berkovych was inspired by the music of the Romantics. This is evidenced by the melodic and harmonious thinking of the composer, and the peculiarities of texture and form. The influence of the piano works by Robert Schumann, Ferenc Liszt, Sergei Rachmaninoff, Alexander Scriabin, and, especially, Frederic Chopin is obvious. Speaking of the stylistic connection with this composer, one can see the attraction to the genre of miniature, conciseness, and brightness of musical expression. Berkovych's "24 Preludes" are written in 24 tones and are arranged in a fifth circle, alternating major and parallel minor, just like in the Chopin cycle of 24 preludes. Moreover, in only one of his preludes (№ 11) Berkovych gives the title: "In the style of Chopin", thus paying homage to the genius Polish composer.

The music of the "24 Preludes for Piano" by Isaak Berkovych captivates the listener with an organic combination of crystal clearness and originality. It is a great occasion to discover the personality of this talented composer and get acquainted with his music.
Text: Victoriia Antoshevska, Andriy Makarevych
Translated 
by Taras Demko

Listen to music

Слухати музику


Performed by: 
Andriy Makarevych - piano
Sound director: 
Volodymyr Punko
Lviv Concert House
in order of Ukrainian Live Classic
Recording date: 2022

24 прелюдії для фортепіано

Ісаак Беркович

Зрозуміла, проте не позбавлена загадковості, педагогічно спрямована, але творчо осмислена, раціональна й водночас емоційна музика Ісаака Берковича – це лише одна з сотень невідомих сторінок української культури, які нам ще належить ретельно дослідити й осягнути. Реліз циклу “24 прелюдії для фортепіано” (ор.46) у додатку Ukrainian Live Classic – це особливий привід для гордості, бо у ньому команда проєкту вперше презентує запис усіх прелюдій, здійснений українським піаністом Андрієм Макаревичем у Львівському органному залі (звукорежисер Володимир Пунько, 2022 рік). Піаніст виконує твір у другій редакції (1968), в якій Беркович змінив десяту і двадцяту прелюдії.

Очевидно, почувши цей прекрасний цикл, ви задасте собі питання: “Чому я раніше не чув цієї музики (хоча часом вона здається дуже знайомою)? Чому не знав про її автора?”. Пояснити це можна хіба тим, що Беркович відомий як композитор, що писав, в основному нескладну музику, переважно для дітей та юнацтва. І тому вже дорослі сформовані музиканти просто проходять повз його музику: вона не звучить на концертних майданчиках, ніхто не здійснює професійних записів. Однак музика “24 прелюдій” напрочуд різноманітна! Вона глибша і складніша, ніж це може здатися на перший погляд.

Піаніст Андрій Макаревич без зайвих роздумів включив цикл у свої концертні програми, а також першим здійснив запис усіх 24 прелюдій. Він переконаний, що постать Берковича недооцінена і несправедливо забута:

У цій музиці мене привабила, з одного боку, простота та ясність викладення думки, з іншого, те, що в ній можна постійно знаходити щось нове. Цикл взагалі доволі цікавий: у ньому є як надзвичайно красиві, ліричні п'єси, так й ефектні та віртуозні; поруч з танцювальними чи драматичними композиціями постають споглядальні та досить інтимні. Деякі з них є доволі складними як в технічному, так і в драматургічному плані.
Створюючи свій цикл, Ісаак Беркович надихався музикою романтиків. Про це свідчить мелодичне та гармонічне мислення композитора, особливості фактури і форми. Очевидним є вплив фортепіанної творчості Роберта Шумана, Ференца Ліста, Сергія Рахманінова, Олександра Скрябіна та, особливо, Фредеріка Шопена. Говорячи, про стильовий зв’язок з цим композитором, яскраво прослідковується тяжіння до жанру мініатюри, лаконічність та яскравість музичного висловлювання. “24 прелюдії” Берковича написані у 24-х тональностях і розташовані за квінтовим колом, чергуючи мажор і паралельний мінор, так само, як і в однойменному шопенівському циклі прелюдій. Більше того, лише одній зі своїх прелюдій (№ 11) Беркович присвоює назву: "В стилі Шопена", таким чином віддаючи шану геніальному польському композитору.

Музика циклу “24 прелюдії для фортепіано” Ісаака Берковича підкорює слухача органічним поєднанням доступності та оригінальності. Вона слугує чудовим приводом відкрити для себе постать цього талановитого композитора і познайомитися з низкою інших його творів.

Текст: Вікторія Антошевська, Андрій Макаревич