There are such words on his tomb, just below the date of birth and death: "He loved the people, and the people loved him". But is it true that they loved him so much? Why did they forget him then? This is the story of Porphyriy Bazhanskyi, a Ukrainian composer, writer, priest and outstanding beekeeper.
He is one of the Ukrainian composers who, by all means, were looking for an opportunity to create and not suffer. That is why he chose to study at a theological seminary to become a priest to have an education and a certain role in society.
Bazhanskyi read a lot and was interested in history, mythology, and psychology. In his autobiography, there are also references to trips to the cities of Western Europe. He possessed a wide range of scientific knowledge, which shaped his philosophy and established his conservatism, which somewhat separated the composer at an already respectable age from his younger contemporaries, due to which he did not always receive approval from them.
Bazhanskyi's ideas grew out of folklore. He is considered one of the most active collectors of Galician folk art of his time. In addition, he not only collected folk melodies but also successfully interpreted them and constantly published ready-made collections. His passion for folklore grew into something he called "folk opera", to which he often referred.
But at some point (we know under whose authority - under the Soviet regime) they wanted to forget about Bazhanskyi, his works were transferred to the archives and were not brought up for more than 100 years. Until the time an accident brought Bazhanskyi's music back to life. The directors of the Lviv Organ Hall, Ivan Ostapovych and Taras Demko, while searching the archives for materials about the composer with a similar fate, Mykhailo Verbytskyi, came across a separate fund of the previously unheard-of Bazhanskyi. From that time, a new era of Bazhanskyi in the world of Ukrainian music began - his two forgotten operas were finally performed.
By the way, an interesting fact about Bazhanskyi: he shared a hobby with one of the former Presidents of Ukraine — beekeeping. This hobby grew into a big business: he invented a beehive of his own design, and also invented a new method of swarming bees, which made it possible to significantly increase the collection of honey.
Text by Maks Lunin
Translated by Taras Demko
Portrait by Hlib Rachmanin.
He is one of the Ukrainian composers who, by all means, were looking for an opportunity to create and not suffer. That is why he chose to study at a theological seminary to become a priest to have an education and a certain role in society.
Bazhanskyi read a lot and was interested in history, mythology, and psychology. In his autobiography, there are also references to trips to the cities of Western Europe. He possessed a wide range of scientific knowledge, which shaped his philosophy and established his conservatism, which somewhat separated the composer at an already respectable age from his younger contemporaries, due to which he did not always receive approval from them.
Bazhanskyi's ideas grew out of folklore. He is considered one of the most active collectors of Galician folk art of his time. In addition, he not only collected folk melodies but also successfully interpreted them and constantly published ready-made collections. His passion for folklore grew into something he called "folk opera", to which he often referred.
But at some point (we know under whose authority - under the Soviet regime) they wanted to forget about Bazhanskyi, his works were transferred to the archives and were not brought up for more than 100 years. Until the time an accident brought Bazhanskyi's music back to life. The directors of the Lviv Organ Hall, Ivan Ostapovych and Taras Demko, while searching the archives for materials about the composer with a similar fate, Mykhailo Verbytskyi, came across a separate fund of the previously unheard-of Bazhanskyi. From that time, a new era of Bazhanskyi in the world of Ukrainian music began - his two forgotten operas were finally performed.
By the way, an interesting fact about Bazhanskyi: he shared a hobby with one of the former Presidents of Ukraine — beekeeping. This hobby grew into a big business: he invented a beehive of his own design, and also invented a new method of swarming bees, which made it possible to significantly increase the collection of honey.
Text by Maks Lunin
Translated by Taras Demko
Portrait by Hlib Rachmanin.
На його памʼятнику, нижче дати народження та смерті, викарбувані такі слова: «Любив народ, а народ – його». Та чи правда так його любили? Чому ж тоді забули? Це історія Порфирія Бажанського — українського композитора, письменника та священика та непересічного бджоляра.
Він – один із тієї когорти українських митців, які всіма способами шукали можливості творити й не бідувати. Тому обрав навчатись у духовній семінарії на священика, щоб мати освіту й певну роль у суспільстві.
Бажанський багато читав, цікавився історією, міфологією, психологією. У його автобіографії є також згадки про мандрівки містами Західної Європи. Він володів широким спектром наукових знань, що сформувало його філософію й консерватизм, який дещо виокремлював композитора в уже поважному віці від його молодших сучасників, через що він не завжди отримував схвалення від них.
Ідеї Бажанського виростали з фольклору. Його вважають одним з найактивніших галицьких збирачів народного мистецтва свого часу. До того ж він не просто збирав народні мелодії, але й вдало їх інтерпретував та постійно видавав друком вже готові збірники. Захоплення фольклором вилилося у той напрям, який він сам назвав «простонародною оперою», в якому часто творив.
Та в якийсь момент (самі знаєте за чиєї влади) про Бажанського побажали забути, його праці перенесли у архіви й більше 100 років не піднімали їх. До того часу як випадковість не повернула музику Бажанського до життя. Директори Львівського органного залу Іван Остапович і Тарас Демко, шукаючи в архівах матеріали про композитора зі схожою долею Михайла Вербицького, натрапили на окремий фонд нечуваного для себе раніше Порфирія Бажанського. З того часу почалась нова епоха Бажанського у світі української музики — його дві забуті опери нарешті виконали.
До речі, цікавий факт про Бажанського: у нього є спільне хобі із одним з колишніх Президентів України — бджільництво. Це захоплення виросло у велику справу: він вигадав вулик власної конструкції, а також винайшов новий метод роювання бджіл, що дав змогу істотно збільшити збір меду.
Текст: Максим Лунін
Портрет Гліб Рахманін
Спеціально для Ukrainian Live Classic
Він – один із тієї когорти українських митців, які всіма способами шукали можливості творити й не бідувати. Тому обрав навчатись у духовній семінарії на священика, щоб мати освіту й певну роль у суспільстві.
Бажанський багато читав, цікавився історією, міфологією, психологією. У його автобіографії є також згадки про мандрівки містами Західної Європи. Він володів широким спектром наукових знань, що сформувало його філософію й консерватизм, який дещо виокремлював композитора в уже поважному віці від його молодших сучасників, через що він не завжди отримував схвалення від них.
Ідеї Бажанського виростали з фольклору. Його вважають одним з найактивніших галицьких збирачів народного мистецтва свого часу. До того ж він не просто збирав народні мелодії, але й вдало їх інтерпретував та постійно видавав друком вже готові збірники. Захоплення фольклором вилилося у той напрям, який він сам назвав «простонародною оперою», в якому часто творив.
Та в якийсь момент (самі знаєте за чиєї влади) про Бажанського побажали забути, його праці перенесли у архіви й більше 100 років не піднімали їх. До того часу як випадковість не повернула музику Бажанського до життя. Директори Львівського органного залу Іван Остапович і Тарас Демко, шукаючи в архівах матеріали про композитора зі схожою долею Михайла Вербицького, натрапили на окремий фонд нечуваного для себе раніше Порфирія Бажанського. З того часу почалась нова епоха Бажанського у світі української музики — його дві забуті опери нарешті виконали.
До речі, цікавий факт про Бажанського: у нього є спільне хобі із одним з колишніх Президентів України — бджільництво. Це захоплення виросло у велику справу: він вигадав вулик власної конструкції, а також винайшов новий метод роювання бджіл, що дав змогу істотно збільшити збір меду.
Текст: Максим Лунін
Портрет Гліб Рахманін
Спеціально для Ukrainian Live Classic