In 1934, he was one of the first in the territory of the "union" to create the children's ballet "Little Stork". In addition, Symphony 1, written in 1945, became the first memorial in the history of music dedicated to the tragedy of Babyn Yar.
A victim of cultural oppression and anti-Semitism during the Soviet era, Ukrainian composer of Jewish origin, Kharkiv resident Dmytro Klebanov joined the list of musicians whose works, "thanks" to the ideology of the Party, are largely forgotten and rarely performed.
Klebanov showed his musical talents at an early age - at 16 he was the youngest student in his class at the Ukrainian Kharkiv Conservatory of Music and Drama.
When Germany attacked the Soviet Union in 1941, Klebanow was among more than 150,000 Jewish refugees evacuated to Tashkent, Uzbekistan. Upon returning to war-torn Ukraine, the composer wrote that first Symphony, dedicating it to the "memory of the martyrs of Babyn Yar," the murder of 34,000 Jews by the Nazis.
The symphony was banned, according to music critic Irma Frumina, immediately after the dress rehearsal: "the intonational content of the work, based on a Jewish melody, contradicted the official version, according to which not Jews, but simply Soviet people died in Babyn Yar." Subsequently, at the First All-Union Congress of Composers, the Symphony was subjected to devastating official criticism. After such a public humiliation of the work and the ban on its performance, the author was destined for not the best future - he was deprived of the post of chairman of the Kharkiv Union of Composers.
Klebanov spent many years in "virtual exile" composing forgotten and politically correct poems of Soviet social realism, while his more independent works received only occasional recognition.
Text by Maks Lunin
Portrait by Hlib Rachmanin
Translated by Hlib Rachmanin
A victim of cultural oppression and anti-Semitism during the Soviet era, Ukrainian composer of Jewish origin, Kharkiv resident Dmytro Klebanov joined the list of musicians whose works, "thanks" to the ideology of the Party, are largely forgotten and rarely performed.
Klebanov showed his musical talents at an early age - at 16 he was the youngest student in his class at the Ukrainian Kharkiv Conservatory of Music and Drama.
When Germany attacked the Soviet Union in 1941, Klebanow was among more than 150,000 Jewish refugees evacuated to Tashkent, Uzbekistan. Upon returning to war-torn Ukraine, the composer wrote that first Symphony, dedicating it to the "memory of the martyrs of Babyn Yar," the murder of 34,000 Jews by the Nazis.
The symphony was banned, according to music critic Irma Frumina, immediately after the dress rehearsal: "the intonational content of the work, based on a Jewish melody, contradicted the official version, according to which not Jews, but simply Soviet people died in Babyn Yar." Subsequently, at the First All-Union Congress of Composers, the Symphony was subjected to devastating official criticism. After such a public humiliation of the work and the ban on its performance, the author was destined for not the best future - he was deprived of the post of chairman of the Kharkiv Union of Composers.
Klebanov spent many years in "virtual exile" composing forgotten and politically correct poems of Soviet social realism, while his more independent works received only occasional recognition.
Text by Maks Lunin
Portrait by Hlib Rachmanin
Translated by Hlib Rachmanin
Він одним із перших на теренах тодішнього «союзу» в 1934 році створив дитячий балет «Лелеченя». А ще, Симфонія 1, написана 1945 р., стала першим у історії музики меморіалом, присвяченим трагедії Бабиного Яру.
Жертва культурного гноблення та антисемітизму за часів СРСР, український композитор єврейського походження, харківʼянин Дмитро Клебанов поповнив список музикантів, чиї твори, «завдячуючи» ідеології Партії, більшою мірою забуті та рідко виконуються.
Свої музичні таланти Клебанов проявив у ранньому віці — у 16 років був наймолодшим учнем свого класу в Українській Харківській консерваторії музики і драми.
Коли Німеччина напала на Радянський Союз у 1941 році, Клебанов був серед більш ніж 150 000 єврейських біженців, евакуйованих до Ташкента, Узбекистан. Повернувшись до спустошеної війною України, композитор написав саме ту першу Симфонію, присвятивши її «пам’яті мучеників Бабиного Яру», вбивству 34 000 євреїв за вказівкою нацистів.
Симфонію було заборонено, як свідчить музична критикиня Ірма Фруміна, одразу після генеральної репетиції: «інтонаційний зміст твору, оснований на єврейському мелосі, суперечив тій офіційній версії, згідно з якою в Бабиному Ярі загинули не євреї, а просто радянські люди». Згодом, на Першому всесоюзному з’їзді композиторів, Симфонія зазнала нищівної офіційної критики. Після такого публічного приниження роботи та заборони її виконання, автору судилось не найкраще майбутнє — його позбавили посади голови Харківської спілки композиторів.
Клебанов багато років провів у «віртуальній еміграції», складаючи забуті та політично коректні вірші радянського соцреалізму, тоді як його більш незалежні твори отримали лише випадкове визнання.
Текст: Максим Лунін
Портрет: Гліб Рахмманін
Жертва культурного гноблення та антисемітизму за часів СРСР, український композитор єврейського походження, харківʼянин Дмитро Клебанов поповнив список музикантів, чиї твори, «завдячуючи» ідеології Партії, більшою мірою забуті та рідко виконуються.
Свої музичні таланти Клебанов проявив у ранньому віці — у 16 років був наймолодшим учнем свого класу в Українській Харківській консерваторії музики і драми.
Коли Німеччина напала на Радянський Союз у 1941 році, Клебанов був серед більш ніж 150 000 єврейських біженців, евакуйованих до Ташкента, Узбекистан. Повернувшись до спустошеної війною України, композитор написав саме ту першу Симфонію, присвятивши її «пам’яті мучеників Бабиного Яру», вбивству 34 000 євреїв за вказівкою нацистів.
Симфонію було заборонено, як свідчить музична критикиня Ірма Фруміна, одразу після генеральної репетиції: «інтонаційний зміст твору, оснований на єврейському мелосі, суперечив тій офіційній версії, згідно з якою в Бабиному Ярі загинули не євреї, а просто радянські люди». Згодом, на Першому всесоюзному з’їзді композиторів, Симфонія зазнала нищівної офіційної критики. Після такого публічного приниження роботи та заборони її виконання, автору судилось не найкраще майбутнє — його позбавили посади голови Харківської спілки композиторів.
Клебанов багато років провів у «віртуальній еміграції», складаючи забуті та політично коректні вірші радянського соцреалізму, тоді як його більш незалежні твори отримали лише випадкове визнання.
Текст: Максим Лунін
Портрет: Гліб Рахмманін