Story of Turkevych

The world is rediscovering her, even though she was already the first. 
She was the first female composer who actually influenced the course of the history of Ukrainian classical music. She globally changed the understanding of Ukrainian music in global context. 

Stephania lived a long, rich life. She traveled a lot. She studied in Vienna, Prague, and Berlin, so in her work, she liked to combine many different trends, different schools of composition, and techniques. Also, the musicians she studied under, such as the Austrian composer Arnold Schoenberg or the Hungarian composer Zdenek Néjedly, who was a neo-folklorist, were people who were basically driving musical progress, and whose names were considered synonymous with the latest in music.

The composer from Galicia lived in England for almost half of her life. At the end of World War II, she and her family went abroad and until her last days, she kept the "title" of an emigrant, which is why in her native country, occupied by the Soviet authorities, her works disappeared from concert programs, and her name and achievements were silenced because Stephania Turkevych came from a family of priests, and this was a taboo for the Soviet authorities. 

However, it was not only because of her emigration or her origin that Turkevych's works were not accepted. She wrote a lot of music, but there were very, very few pieces actually performed during her lifetime. Stephania also differs from other Ukrainian composers of the time, especially those of Galicia, in that she turned more to symphonic music. This distinguishes her from other composers of her time. She was current, by the standards of the European world, and completely different from the people she was friends with, or met, and worked with at the conservatory.

But this modernity and dissimilarity did not frighten her. On the contrary, the composer desired it, she wanted to correspond to the trends and currents of her time.

Світ заново відкриває її, хоча вона вже була першою.
Першою жінкою композиторкою, котра фактично повпливала на хід історії української класичної музики. Вона глобально змінила розуміння української музики у світовому контексті.

Стефанія прожила довге, насичене життя. Багато подорожувала. Навчалась у Відні, Празі, Берліні, тому у своїй творчості любила поєднувати багато різних течій, різних композиторських шкіл, технік. Також музиканти, в яких вона навчалась: австрієць Арнольд Шоенберґ чи угорський композитор Зденек Неєдли, який був неофольклористом —  Ñ†Ðµ Ñ‚Ñ– люди, які в принципі рухали музичний прогрес, були на слуху Ñ– вважалися синонімом найновішого в музиці.

Майже половину свого життя композиторка з Галичини прожила в Англії. Наприкінці 2 Світової війни разом зі своєю сім`єю вона виїхала за кордон та до останніх днів носила «звання» емігрантки, через що в рідній країні, окупованій радянською владою Її твори зникли з концертних програм, а ім`я та здобутки Стефанії Туркевич — замовчувати ще й тому, що походила Стефанія з роду священиків, а для радянської влади це було табу.

Проте не тільки через свою еміграцію чи походження твори Туркевич не сприймали. Вона писала багато музики, але реально виконаних творів за життя було дуже і дуже мало. Стефанія відрізняється від інших українських композиторів того часу, а особливо композиторів Галичини, ще й тим, що вона більше зверталася до симфонічної музики. Це й відрізняють її від композиторів-сучасників. Вона була сучасною, за мірками європейського світу, і абсолютно не такою як люди, з якими вона дружила, зустрічалась, працювала в консерваторії.

Але ця сучасність і несхожість її не лякала. Навпаки, композиторка прагнула цього, вона хотіла шукати те, що найбільш сприймається зараз, тобто в її час, і відповідати цьому.