Kostiantyn Dankevych, like many of us today, didn't immediately find his way in his professional life. Several factors influenced his decision: his youth coincided with the difficult times at the beginning of the 20th century, the premature death of his father, the need to acquire a profession and work, and so on. After finishing gymnasium, Kostyantyn enrolled in an electrical engineering school in 1919. However, he had an irresistible desire to pursue music, which he couldn't ignore. So Dankevych decided to obtain a music education at the Odessa Music and Drama Institute in the piano and composition departments.
Thanks to his charisma and artistic talent, which he displayed not only in playing instruments and reading music but also in his acting and vocal abilities, he quickly gained the respect of his teachers and the love of the public.
Dankevych also loved poetry. His fascination with words played a huge role in shaping his worldview and creativity. He often wrote his music to the works of Taras Shevchenko, which the composer highly valued and often recited from memory. One of such works is the ballet "Lily" and the symphonic poem "Taras Shevchenko" written in 1939.
Like most composers of his time, Dankevych also experienced oppression from the Soviet government. In the early 1950s, he focused on working at the Union of Composers, which he led for 12 years. Among the great artistic achievements of that time, the opera "Bohdan Khmelnytskyi" written in 1951 stands out. The performance gained wide political publicity, and the composer was accused of bourgeois nationalism. After some time, Dankevych was forced to make a second edition of the work with ideological corrections typical of that time.
A street in Kyiv was named after Dankevych in his honor, and a memorial shield was installed on the building where he lived. In the composer's hometown, the Odessa College of Arts bears his name.
Text: Maks Lunin
Translated by Taras Demko
Portrait: Hlib Rachmanin
Thanks to his charisma and artistic talent, which he displayed not only in playing instruments and reading music but also in his acting and vocal abilities, he quickly gained the respect of his teachers and the love of the public.
Dankevych also loved poetry. His fascination with words played a huge role in shaping his worldview and creativity. He often wrote his music to the works of Taras Shevchenko, which the composer highly valued and often recited from memory. One of such works is the ballet "Lily" and the symphonic poem "Taras Shevchenko" written in 1939.
Like most composers of his time, Dankevych also experienced oppression from the Soviet government. In the early 1950s, he focused on working at the Union of Composers, which he led for 12 years. Among the great artistic achievements of that time, the opera "Bohdan Khmelnytskyi" written in 1951 stands out. The performance gained wide political publicity, and the composer was accused of bourgeois nationalism. After some time, Dankevych was forced to make a second edition of the work with ideological corrections typical of that time.
A street in Kyiv was named after Dankevych in his honor, and a memorial shield was installed on the building where he lived. In the composer's hometown, the Odessa College of Arts bears his name.
Text: Maks Lunin
Translated by Taras Demko
Portrait: Hlib Rachmanin
Одесит Костянтин Данькевич, як і багато хто з нас сьогодні, не відразу знайшов свою дорогу в професійному житті. На вибір впливало чимало факторів: юнацькі роки припали на складні часи початку ХХ століття, передчасна смерть батька хлопця, потреба в здобутті професії та роботи, і т. д. Тож після гімназії, у 1919 році Костянтин вступив до електротехнікуму, проте в нього було нестримне бажання займатися музикою, яке його не полишало, тому Данькевич вирішує здобути музичну освіту в Одеському музично-драматичному інституті на факультетах фортепіано та композиції.
Завдяки своїй харизмі та творчому обдаруванню, яке виявлялося не лише у володінні інструментом й нотами, але і неабияких акторських та вокальних здібностях, він швидко завойовує авторитет серед педагогів та любов публіки.
Любив Данькевич і поезію. Захоплення словом відіграло величезну роль у формуванні його світогляду та творчості. До творів Тараса Шевченка, які композитор високо цінував та часто читав напам’ять, часто писав свою музику. Одним із таких творів є балет «Лілея» та симфонічна поема «Тарас Шевченко», написані у 1939 році.
Як більшість композиторів того часу Костянтин Данькевич також зазнав утисків з боку радянської влади. На початку 50-х років, він зосереджується на роботі у Спілці композиторів, яку очолював 12 років. Серед великих творчих здобутків того часу відзначається опера «Богдан Хмельницький», написана у 1951 році. Вистава набула широкого політичного розголошення, а самого композитора звинувачують у буржуазному націоналізмі. Через деякий час композитор змушений зробити 2-гу редакцію твору з ідеологічними корективами, характерними для того часу.
На честь Костянтина Данькевича у Києві було названо вулицю, а на будинку де він мешкав встановили меморіальну дошку. У рідному місті композитора його ім’я носить Одеський коледж Мистецтв.
Текст: Максим Лунін
Портрет: Гліб Рахманін
Завдяки своїй харизмі та творчому обдаруванню, яке виявлялося не лише у володінні інструментом й нотами, але і неабияких акторських та вокальних здібностях, він швидко завойовує авторитет серед педагогів та любов публіки.
Любив Данькевич і поезію. Захоплення словом відіграло величезну роль у формуванні його світогляду та творчості. До творів Тараса Шевченка, які композитор високо цінував та часто читав напам’ять, часто писав свою музику. Одним із таких творів є балет «Лілея» та симфонічна поема «Тарас Шевченко», написані у 1939 році.
Як більшість композиторів того часу Костянтин Данькевич також зазнав утисків з боку радянської влади. На початку 50-х років, він зосереджується на роботі у Спілці композиторів, яку очолював 12 років. Серед великих творчих здобутків того часу відзначається опера «Богдан Хмельницький», написана у 1951 році. Вистава набула широкого політичного розголошення, а самого композитора звинувачують у буржуазному націоналізмі. Через деякий час композитор змушений зробити 2-гу редакцію твору з ідеологічними корективами, характерними для того часу.
На честь Костянтина Данькевича у Києві було названо вулицю, а на будинку де він мешкав встановили меморіальну дошку. У рідному місті композитора його ім’я носить Одеський коледж Мистецтв.
Текст: Максим Лунін
Портрет: Гліб Рахманін