Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.
We invite you to delve into the mystery of Mykola Leontovych's choral music, which seems to open the heavens above the listeners, inviting them into a world of upliftment, sincerity and peace of mind.
Mykola Leontovych, known primarily for his choral arrangements of folk songs, created music for the Liturgy in 1919. Initially, he took Church Slavonic texts as a basis, and later adapted the music to the Ukrainian canonical text. The cycle is the pinnacle of his sacred work, combining deep symbolism, national melos and an innovative approach to choral writing.
“Liturgy” by Mykola Leontovych embodies the interaction of powerful Ukrainian choral traditions and relevant European music of the early 20th century. The use of melodies from Podillia and Galician church traditions, which the composer began to explore while studying at the seminary, became the basis for creating original harmonic and textural solutions. The harmony of the cycle is characterized by smooth vocalization and an abundance of modern sounds (wide chords and their inversions, second consonances, which add special movingness and sensuality to the cycle). The rhythm of the cycle is subordinated to the text of the “Liturgy of St. John Chrysostom”, emphasizing its leading prayerful role and recitative nature. Leontovych also masterfully uses various types of texture, alternating monumental choral sections with chamber, intimate fragments. Thus, the Liturgy of Mykola Leontovych becomes a compositionally complete cycle, the aesthetics and originality of which go far beyond the boundaries of specifically liturgical music.
The release of Leontovych’s choral music in the UL Classic mobile application contains 11 parts of the cycle, including key numbers “In Thy Kingdom”, “Our Father”, “Let Thy Kingdom Come” and others.
Track list:
Mykola Leontovych, known primarily for his choral arrangements of folk songs, created music for the Liturgy in 1919. Initially, he took Church Slavonic texts as a basis, and later adapted the music to the Ukrainian canonical text. The cycle is the pinnacle of his sacred work, combining deep symbolism, national melos and an innovative approach to choral writing.
“Liturgy” by Mykola Leontovych embodies the interaction of powerful Ukrainian choral traditions and relevant European music of the early 20th century. The use of melodies from Podillia and Galician church traditions, which the composer began to explore while studying at the seminary, became the basis for creating original harmonic and textural solutions. The harmony of the cycle is characterized by smooth vocalization and an abundance of modern sounds (wide chords and their inversions, second consonances, which add special movingness and sensuality to the cycle). The rhythm of the cycle is subordinated to the text of the “Liturgy of St. John Chrysostom”, emphasizing its leading prayerful role and recitative nature. Leontovych also masterfully uses various types of texture, alternating monumental choral sections with chamber, intimate fragments. Thus, the Liturgy of Mykola Leontovych becomes a compositionally complete cycle, the aesthetics and originality of which go far beyond the boundaries of specifically liturgical music.
The release of Leontovych’s choral music in the UL Classic mobile application contains 11 parts of the cycle, including key numbers “In Thy Kingdom”, “Our Father”, “Let Thy Kingdom Come” and others.
Track list:
- Velyka Yekteniia (Great Ectenia)
- U Tsarstvi Tvoim (In Thy Kingdom of Yours)
- Pryidite, Poklonimos’ (Come Let Us Adore Him)
- Alleluia
- Viruiu (Credo)
- Dostojno Ye (Worthy Is He)
- Otche Nash (Our Father)
- Yedyn Sviat (The Holy One)
- Blahosloven, khto jde (Blessed Is He)
- My vydily svitlo istyny (We Have Seen…)
- Nekhai Spovniatsis (May They Be Filled)
Text by Viktoriia Antoshevska
Translated by Taras Demko
Translated by Taras Demko
Performers: National Honored Academic Chapel of Ukraine “Dumka”, artistic director and conductor – Yevhen Savchuk.
Хорові твори
Леонтович Микола
Запрошуємо поринути в містерію хорової музики Миколи Леонтовича, що, здається, відкриває небеса над слухачами, запрошуючи у світ піднесення, щирості та душевного миру.
Микола Леонтович, відомий насамперед хоровими обробками народних пісень, створив музику до Літургії в 1919 році. Спочатку за основу він узяв церковнослов’янські тексти, а згодом адаптував музику до українського канонічного тексту. Цикл є вершиною його сакральної творчості, де поєднуються глибокий символізм, національна мелодика і новаторський підхід до хорового письма.
“Літургія” Леонтовича уособлює взаємодію потужних українських хорових традицій та актуальної європейської музики початку ХХ століття. Використання мелодій подільської й галицької церковних традицій, які композитор почав досліджувати ще під час навчання в семінарії, стало основою для створення оригінальних гармонічних і фактурних рішень. Для гармонії циклу характерна плавність голосоведення і вдосталь сучасних звучань (широких акордів та їх обернень, секундових співзвуч, які додають циклу особливої зворушливості та чуттєвості). Ритміка циклу підпорядкована тексту “Літургії св. Йоана Золотоустого”, підкреслюючи його провідну молитовну роль та речитативну природу. Леонтович також майстерно використовує різноманітні види фактури, чергуючи монументальні хорові розділи з камерними, інтимними фрагментами. Таким чином, Літургія Миколи Леонтовича стає композиційно довершеним циклом, естетика й оригінальність якого виходять далеко за межі питомо богослужбової музики.
Реліз хорової музики Леонтовича в мобільному додатку UL Classic містить 11 частин циклу, серед яких ключові номери “У Царстві Твоїм”, “Отче наш”, “Нехай буде царство Твоє” та інші.
Зміст альбому:
Виконавці: Національна заслужена академічна капела України «Думка», художній керівник та дириґент – Євген Савчук.
Текст: Вікторія Антошевська
Микола Леонтович, відомий насамперед хоровими обробками народних пісень, створив музику до Літургії в 1919 році. Спочатку за основу він узяв церковнослов’янські тексти, а згодом адаптував музику до українського канонічного тексту. Цикл є вершиною його сакральної творчості, де поєднуються глибокий символізм, національна мелодика і новаторський підхід до хорового письма.
“Літургія” Леонтовича уособлює взаємодію потужних українських хорових традицій та актуальної європейської музики початку ХХ століття. Використання мелодій подільської й галицької церковних традицій, які композитор почав досліджувати ще під час навчання в семінарії, стало основою для створення оригінальних гармонічних і фактурних рішень. Для гармонії циклу характерна плавність голосоведення і вдосталь сучасних звучань (широких акордів та їх обернень, секундових співзвуч, які додають циклу особливої зворушливості та чуттєвості). Ритміка циклу підпорядкована тексту “Літургії св. Йоана Золотоустого”, підкреслюючи його провідну молитовну роль та речитативну природу. Леонтович також майстерно використовує різноманітні види фактури, чергуючи монументальні хорові розділи з камерними, інтимними фрагментами. Таким чином, Літургія Миколи Леонтовича стає композиційно довершеним циклом, естетика й оригінальність якого виходять далеко за межі питомо богослужбової музики.
Реліз хорової музики Леонтовича в мобільному додатку UL Classic містить 11 частин циклу, серед яких ключові номери “У Царстві Твоїм”, “Отче наш”, “Нехай буде царство Твоє” та інші.
Зміст альбому:
- Велика єктенія
- У Царствії Твоїм
- Приідіте поклонімось
- Аллилуйя
- Вірую
- Достойно є
- Отче наш
- Єдин свят
- Благословен хто йде
- Ми виділи світло істини
- Нехай буде царство Твоє
Виконавці: Національна заслужена академічна капела України «Думка», художній керівник та дириґент – Євген Савчук.
Текст: Вікторія Антошевська
Turkevych remained in L’viv during World War II. In 1946, when her works were banned throughout the USSR for their failure to comply with Socialist Realism, she fled to Austria and then to Italy, and she finally settled in the UK, where she composed her largest body of work—including Серце Оксани (Тhe Heart of Oksana). At some point in the 1940s, she separated from her first husband and married her second husband, Narcyz Lukianowicz (a doctor and poet).14 Her family lived for five years in Brighton (where she worked as an organist and pianist) and a year in London before moving to Bristol. (It was in London that Turkevych discovered a network of Canadian Ukrainians descent who had moved to the UK.) Ten years later, Turkevych moved to Belfast in Northern Ireland. For the last four years of her life, she settled in Cambridge, where she passed away in 1977 at the age of 78. Turkevych had two daughters: Zoya (with her first husband, Robert Lisovski) and Maria (with her second husband, Narsyz Lukianowicz).
Listen to music
Слухати музику
Симфонії. Частина ІІ
Вербицький Михайло
Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Закінчила приватну дівочу гімназію сестер Василіянок у Львові. Гру на фортепіано вивчала спочатку вдома, відтак у Вищому музичному інституті (ВМІ) ім. Миколи Лисенка у Львові, а в 1914-1916 рр. у Відні. Після цього студіювала філософію, педагогіку і музикологію у Львівському університеті, навчала музики в державній yчительській семінарії у Львові (1919-1920 рр.), студіювала в консерваторії Польського музичного товариства у Львові (1921 р.) та давала приватні уроки з музики. 1919 р. написала свій перший музичний твір – Службу Божу, яку було виконано декілька разів у соборі Св. Юра у Львові. 1921 р. повернулася до Відня, де навчалася в університеті, який закінчила 1923 р. отримавши вчительський диплом. Також продовжувала студії з фортепіано і теорії музики у Віденській музичній академії. Відтак повернулася до Львова, а 1927 р. виїхала до Берліна, де студіювала композицію в Музичній академії до 1929 р., коли переїхала до Праги. Студіювала композицію в Празькій консерваторії, а рівночасно при Українському Вільному Університеті писала докторську дисертацію на тему українського фольклору в російських операх, яку захистила 1934 р. Повернувшись до Львова, з 1934 р. до початку Другої світової війни працювала викладачем музичної теорії і фортепіано, спочатку у Львівській музичній консерваторії ім. К. Шимановського, а відтак – у ВМІ ім. М. Лисенка. Стала членом Союзу українських професійних музик.