Dankevych Kostyantyn. Biography
Kostyantyn Dankevych (1905, Odessa - 1984, Kyiv) was a Ukrainian composer, pianist, conductor, teacher, social activist.
He received his primary education at a gymnasium, in 1929 he graduated from the Odessa Music and Drama Institute (now the Odessa National Music Academy) with a degree in piano (class of Maria Rybitska-Izvekova), and then became a lecturer there. During WW2 he was evacuated to Tbilisi, and when the war ended he returned to Odessa to work as a rector of the Odessa Conservatory (ONMA), as well as a head of the Composition Department (1944-1951). In 1953-1969 he moved to Kyiv and worked at the Department of Composition Theory in Kyiv State Conservatory (now National Music Academy of Ukraine), and was a chairman of the Ukrainian Soviet Composers Union (1956– 1967). He was a winner of numerous state awards, including the Taras Shevchenko National Prize (1978).
He received his primary education at a gymnasium, in 1929 he graduated from the Odessa Music and Drama Institute (now the Odessa National Music Academy) with a degree in piano (class of Maria Rybitska-Izvekova), and then became a lecturer there. During WW2 he was evacuated to Tbilisi, and when the war ended he returned to Odessa to work as a rector of the Odessa Conservatory (ONMA), as well as a head of the Composition Department (1944-1951). In 1953-1969 he moved to Kyiv and worked at the Department of Composition Theory in Kyiv State Conservatory (now National Music Academy of Ukraine), and was a chairman of the Ukrainian Soviet Composers Union (1956– 1967). He was a winner of numerous state awards, including the Taras Shevchenko National Prize (1978).
The composer’s legacy is distinguished by its genre diversity. He is the author of operas (“Tragedy Night”, “Bogdan Khmelnytsky”, “Nazar Stodolia”), ballet “Lily”, operetta “Golden Keys”, symphonic works (two symphonies, “Solemn Overture”, “Solemn March”, symphonic poems “Taras Shevchenko” and “Othello”, symphonic suites “Bogdan Khmelnytsky” and “Lily”), vocal-symphonic works (poem “In the South of the Motherland, where the sea roars”, oratorio “October”). Dankevych’s works are epic, monumental, they appeal to Ukrainian history, and are characterized by sincerity of expression and persuasive lyrical and dramatic images.
Dankevych's works are also represented by chamber instrumental ensembles (String Quartet, Trio for Violin, Cello and Piano), piano works (Sonata, Three Pieces, Poem), choral works, author's songs (about 100) and arrangements of Ukrainian folk songs. The composer demonstrated rich melodical character and subtle understanding of vocal peculiarities in his songs.
A separate direction of Dankevich's work is music for theatrical performances (“Servant of Two Masters”, “Othello”, “A lot of noise in vain”, “Hamlet”, “Boris Godunov”, “Bogdan Khmelnytsky”, “Yaroslav the Wise”) and movies (“Pedro”, “Born of the Storm”, “Lily”) and others.
A separate direction of Dankevich's work is music for theatrical performances (“Servant of Two Masters”, “Othello”, “A lot of noise in vain”, “Hamlet”, “Boris Godunov”, “Bogdan Khmelnytsky”, “Yaroslav the Wise”) and movies (“Pedro”, “Born of the Storm”, “Lily”) and others.
Translated by Olena Prohyra
Curator Olesya Tatarovska, Lviv National University
Curator Olesya Tatarovska, Lviv National University
Костянтин Данькевич. Біографія
Костянтин Федорович Данькевич (1905, місто Одеса - 1984, місто Київ) – український композитор, піаніст, диригент, педагог, громадський діяч.
Початкову освіту здобув у гімназії, в 1929 році закінчив Одеський музично-драматичний інститут (тепер Одеська національна музична академія імені Антоніни Нежданової, ОНМА) по фаху фортепіано (клас Марії Рибицької-Ізвєкової), де залишився викладати теоретичні дисципліни. Під час Другої світової війни був евакуйований у Тбілісі, а по її завершенні повертається до Одеси, працює на посаді ректора Одеської консерваторії (ОНМА), а також завідувача кафедри композиції (1944–1951). У 1953-1969 роках переїжджає до Києва і працює на кафедрі теорії композиції Київської державної консерваторії (тепер Національна музична академія України), водночас був головою правління Спілки радянських композиторів України (1956–1967). Лауреат численних державних нагород, зокрема Державної премії імені Тараса Шевченка (1978).
Початкову освіту здобув у гімназії, в 1929 році закінчив Одеський музично-драматичний інститут (тепер Одеська національна музична академія імені Антоніни Нежданової, ОНМА) по фаху фортепіано (клас Марії Рибицької-Ізвєкової), де залишився викладати теоретичні дисципліни. Під час Другої світової війни був евакуйований у Тбілісі, а по її завершенні повертається до Одеси, працює на посаді ректора Одеської консерваторії (ОНМА), а також завідувача кафедри композиції (1944–1951). У 1953-1969 роках переїжджає до Києва і працює на кафедрі теорії композиції Київської державної консерваторії (тепер Національна музична академія України), водночас був головою правління Спілки радянських композиторів України (1956–1967). Лауреат численних державних нагород, зокрема Державної премії імені Тараса Шевченка (1978).
Композиторський спадок Данькевича відрізняється жанровою різноманітністю. Він автор опер («Трагедійна ніч», «Богдан Хмельницький», «Назар Стодоля»), балету «Лілея», оперети «Золоті ключі», симфонічних творів (дві симфонії, «Урочиста увертюра», «Урочистий марш», симфонічні поеми «Тарас Шевченко» і «Отелло», симфонічні сюїти «Богдан Хмельницький» і «Лілея»), вокально-симфонічних творів (поема «На півдні Вітчизни, де море шумить», ораторія «Жовтень»). Для творів композитора характерні риси епічності, монументалізму і звертання до української історії, а водночас щирість висловлювання і переконливість у створенні лірико-драматичних образів.
Творчість Данькевича також представлена камерно-інструментальними ансамблями (Струнний квартет, Тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано), фортепіанні твори «Соната, Три п’єси, Поема), хоровими творами, авторськими піснями (близько 100) і обробками українських народних пісень. Композитор демонструє багатий мелодизм пісенного характеру і тонке розуміння особливостей вокалу.
Окремий напрямок творчості Данькевича становить музика до театральних вистав («Слуга двох панів», «Отелло», «Багато галасу даремно», «Гамлет», «Борис Годунов» «Богдан Хмельницький», «Ярослав Мудрий») і кінофільмів («Педро», «Народжені бурею», «Лілея») та ін.
Література:
Михайлов М. Костянтин Данькевич. Київ, 1974. 54 с.
Немкович О. Данькевич Костянтин Федорович // Енциклопедія сучасної України. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=23615