Annotation will be published soon.

Listen to music

Слухати музику


Artists:
Ukrainian Radio Symphony Orchestra Conductor: Vadym Hnedash.
Date of recording: 1973

Сюїта з балету "Співає Трембіта" мі мінор

Людкевич Станіслав

Український композитор і диригент, лауреат Шевченківської премії Климентій Якович Домінчен вписав своє ім’я на скрижалях української музичної культури як видатний симфоніст свого часу. Серед численних концертів, сюїт, увертюр, симфонічних картин та масштабних творів кантатно-ораторіального жанру яскраво вирізняються його балети, які дивують багатством оркестрових барв, динамізмом, багатогранністю, разом з тим довершеністю і логічністю музичної думки.

«Про що співала трембіта» (1970) — один з балетів, написаних для ансамблю «Балет на льоду» у Києві. Лібретистом і, вірогідно, замовником твору став тодішній головний балетмейстер і художній керівник колективу Вахтанг Вронський.

У центрі сюжету — лірична лінія Марічки й Олекси, оповита таємничими легендами Карпат та їх казкових мешканців. Історія кохання має щасливий фінал - пишне гуцульське весілля.

Невелика Сюїта з балету «Співає трембіта» складається з 5 частин із самобутнім музичним матеріалом.

Домінчен, що його стильовим напрямком вважають соцреалізм, у цьому творі цілковито поринає у хвилі неоромантизму та неофольклоризму. У першій частині «Вступ. Гуцульський Танець» звук трембіти передає валторнове соло. Нестримна оркестрова коломийка набирає все більше й більше обертів і не втрачає своєї енергії аж до кінця розділу. Другий номер сюїти - «Дует Марічки та Олекси» - це розкішний лірико-драматичний центр твору, який за красою і широтою звучання наблизився до таких еталонних зразків па-де-де як Дует Спартака і Фригії з балету «Спартак» А. Хачатуряна або дуетів з «Лебединого озера» П. Чайковського.

«Сон Марічки» - найбільш строката частина сюїти, адже експонує музичний матеріал одразу кількох балетних номерів: Танець мавок, Танець золотих рибок, Вихід і танець головної мавки, Танець яструба з пташкою. Без візуального супроводу ця музика породжує в уяві дуже барвисті, ніби у калейдоскопі, картинки.

«Весільний дует Марічки й Олекси» - передзаключний розділ сюїти. Прозора фактура на початку - ніби хвилююча зустріч двох закоханих: в дечому несміливих, проте щирих у своїх почуттях. Але гучне весілля не за горами - закінчення цього номеру, а також початок останньої частини циклу («Фінальний танець») це доводить. Інтонаційна і настроєва спорідненість із першою частиною створює обрамлення циклу. Щоправда, закінчення сюїти за рахунок значного ритмічного розширення та fortissimo несе особливий грандіозний характер як втілення тріумфу кохання і добра!

Важко переоцінити здобутки М. Лисенка у жанрі вокальної музики. Адже його творчість піднесла питомо український жанр солоспіву на один щабель з найкращими зразками європейських музично-поетичних форм: Lied (Kunstlied), art song, melodie, започаткованими композиторами-романтиками на початку ХІХ ст. Приклад високохудожнього виконання усіх відомих творів Лисенка цього жанру дає можливість пересвідчитися в його унікальному для світового мистецтва значенні.

Текст: Вікторія Антошевська