Mykola Dyletskyi. Biography
Dyletskyi's exact dates of life are unknown and contradictory: he was probably born in Kyiv in 1650, probably died in Moscow or Smolensk in 1723.
The most famous Ukrainian musician of the XVII century; he was a composer, educator, conductor, teacher, and creator of national music and pedagogical systems. He played a significant role in forming the XVII-XVIII centuries' musical culture. The composer contributed a lot to the formation of professionalism and the growth of innovative Ukrainian polyphonic, multi-part harmonized singing, "partes."
Dyletskyi's biography is full of gaps; for example, we do not know about Dyletskyi's early life. It is known that he was educated at the Vilnius Jesuit Academy and worked as a regent and teacher of church singing in Vilno (Vilnius), Kyiv, Smolensk, St. Petersburg, and Moscow.
Author of the theoretical treatise "Musical Grammar" ("Грамматика пѣнія мусикійскаго"), a fundamental work in the development of Ukrainian musical artistry which exists in several editions and translated versions (1675–1681, 1723).
For the first time, this work compiled and generalized music theory, previously only available through oral tradition or Western European academic treatises. In "Musical Grammar," Dyletskyi explains the basics of music theory, composition, and new Ukrainian polyphonic "partes" singing, which replaced the church monody.
Author of the theoretical treatise "Musical Grammar" ("Грамматика пѣнія мусикійскаго"), a fundamental work in the development of Ukrainian musical artistry which exists in several editions and translated versions (1675–1681, 1723).
For the first time, this work compiled and generalized music theory, previously only available through oral tradition or Western European academic treatises. In "Musical Grammar," Dyletskyi explains the basics of music theory, composition, and new Ukrainian polyphonic "partes" singing, which replaced the church monody.
One of the most outstanding creators of a cappella, Mykola Dyletskyi, harmonized partes concert music for choirs. His partes concerts demonstrate the synthesis and interaction of national Ukrainian and European cultural traditions and the richness and diversity of stylistics. The pieces were written both for large choirs and chamber singing groups.
He is the author of Liturgies: "Liturgy for Four Voices", "Kyiv Liturgy", "Preportional Liturgy"; partes concerts: "Like Your Image" (Іже образу Твоєму), "Come, people" (Прийдіте, людіє), "Entered the church" (Вошел єси в церков), "Confession and Praise" (Ісповідайтесь та Хваліте); the sacramental poems "The Body of Christ", "Resurrection canon"; chants; and psalms. In 2012, 36 previously unknown Dyletskyi's 4-part harmonized choral arrangements were found.
Dyletskyi's contribution as a theorist, teacher, and creator of the vocal arts school was of great practical importance. It inspired many singers, regents, and composers of the second half of the XVII and early XVIII centuries. Mykola Dyletskyi in Ukrainian music can be equated to Bach's role for German musical culture.
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Dyletskyi's contribution as a theorist, teacher, and creator of the vocal arts school was of great practical importance. It inspired many singers, regents, and composers of the second half of the XVII and early XVIII centuries. Mykola Dyletskyi in Ukrainian music can be equated to Bach's role for German musical culture.
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Микола Дилецький. Біографія
Точні дати життя невідомі та суперечливі: ймовірно народився у Києві в 1650 р., ймовірно помер у Москві або в Смоленську у 1723 р.
Найвідоміший український музикант XVIІ ст., композитор, просвітитель, творець національної музично-педагогічної системи, диригент та педагог. Відіграв визначну роль у становленні музичної культури XVIІ-XVIІІ ст., у формуванні професіоналізму і поширенні новаторського українського багатоголосого, партесного співу (лат. pars, partes – «частина, партія»; партія кожного голосу записувалась в окремій книжечці-партії «поголоснику» - звідси назва «партесний»).
Біографія М. Дилецького повна прогалин, напр. жодних подробиць про раннє життя Дилецького ми не знаємо. Відомо, що М. Дилецький здобув освіту у Віленській єзуїтській академії, працював регентом і вчителем церковного співу у Вільно (Вільнюс), Києві, Смоленську, Петербурзі, Москві.
Автор основоположного для розвитку українського музичного мистецтва теоретичного трактату «Мусикійская граматика» («Грамматика пѣнія мусикійскаго»), яка існує в кількох редакціях та мовних версіях (1675–1681, 1723).
В праці вперше узагальнено музично-теоретичні знання, доти засвоювані переважно завдяки західноєвропейським трактатам або через усну традицію. В «Мусикійскій граматиці» М. Дилецький пояснює основи музичної теорії і композиції, описує основи нового українського багатоголосого «партесного» співу, що прийшов на зміну церковній монодії (одноголосся).
Микола Дилецький був одним з найвидатніших творців такого жанру як партесний концерт для хору a cappella. Його партесна творчість презентує собою синтез і взаємодію національної та європейської культурних традицій, багатство й різноманітність стилістики. Твори написані як для великих хорових складів, так і для камерних співацьких груп.
Автор Літургій: «Чотириголосої», «Київської», «Препорціональної», партесних концертів: «Іже образу Твоєму», «Прийдіте, людіє», «Вошел єси в церков», «Ісповідайтесь та Хваліте», причасний вірш «Тіло Христово», «Воскресенський канон», кантів, псальмів. У 2012 році віднайдено 36 раніше не відомих партесних концертів М. Дилецького для 4-х голосого хору.
Діяльність Дилецького як теоретика та педагога,творця школи мистецтва співу мала велике практичне значення, сприяла плідній діяльності багатьох співаків, регентів та композиторів другої половини XVII й початку XVIII століття. Значення М. Дилецького в українській музичній культурі можна прирівняти до ролі Баха для німецької музичної культури.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в XVII-XVIII ст. Київ, 1978. 184 с.
Шуміліна О. Віртуозна концертна мініатюра в хоровій творчості Миколи Дилецького // Українська музика. Львів, 2018. Число 2. С. 12-20.
Якименко О. Київська школа музики XVII століття. Київ; Львів; Полтава, 2002. 500 с.
Автор основоположного для розвитку українського музичного мистецтва теоретичного трактату «Мусикійская граматика» («Грамматика пѣнія мусикійскаго»), яка існує в кількох редакціях та мовних версіях (1675–1681, 1723).
В праці вперше узагальнено музично-теоретичні знання, доти засвоювані переважно завдяки західноєвропейським трактатам або через усну традицію. В «Мусикійскій граматиці» М. Дилецький пояснює основи музичної теорії і композиції, описує основи нового українського багатоголосого «партесного» співу, що прийшов на зміну церковній монодії (одноголосся).
Микола Дилецький був одним з найвидатніших творців такого жанру як партесний концерт для хору a cappella. Його партесна творчість презентує собою синтез і взаємодію національної та європейської культурних традицій, багатство й різноманітність стилістики. Твори написані як для великих хорових складів, так і для камерних співацьких груп.
Автор Літургій: «Чотириголосої», «Київської», «Препорціональної», партесних концертів: «Іже образу Твоєму», «Прийдіте, людіє», «Вошел єси в церков», «Ісповідайтесь та Хваліте», причасний вірш «Тіло Христово», «Воскресенський канон», кантів, псальмів. У 2012 році віднайдено 36 раніше не відомих партесних концертів М. Дилецького для 4-х голосого хору.
Діяльність Дилецького як теоретика та педагога,творця школи мистецтва співу мала велике практичне значення, сприяла плідній діяльності багатьох співаків, регентів та композиторів другої половини XVII й початку XVIII століття. Значення М. Дилецького в українській музичній культурі можна прирівняти до ролі Баха для німецької музичної культури.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в XVII-XVIII ст. Київ, 1978. 184 с.
Шуміліна О. Віртуозна концертна мініатюра в хоровій творчості Миколи Дилецького // Українська музика. Львів, 2018. Число 2. С. 12-20.
Якименко О. Київська школа музики XVII століття. Київ; Львів; Полтава, 2002. 500 с.