Semen Hulak-Artemovskyi. Biography
Semen Hulak-Artemovskyi (Horodyshche, 1813 - Moscow, 1873 (1874?) was a Ukrainian composer: a brilliant professional opera singer (bass-baritone), composer, dramatic actor, playwright, talented miniaturist, engineer (he was working on the project of the water supply of St. Petersburg). Hulak-Artemovskyi was fascinated by statistics and practiced medicine (non-traditional methods of treatment).
He came from a priestly family, so according to the tradition, Hulak-Artemovskyi studied at the Kyiv Theological Seminary. There, his remarkable voice attracted the attention of the Kyiv Metropolitan. He was recommended to join the St. Sophia of Kyiv bishop choir, and later the choir of St. Michael's Monastery.
In 1838, under the patronage of the Russian composer Mikhail Glinka, who took care of him, Hulak-Artemovskyi moved to St. Petersburg. The same year he met there poet Taras Shevchenko, with whom he became friends and who he supported in every way. Shortly before his death, he dedicated to Shevchenko the song "There is a sycamore tree above the water." Under Glinka's guidance, in St. Petersburg, he prepared for a career as a singer. Later Hulak-Artemovskyi started his studies in France and Italy. After two years, in 1841, he made his debut at the Opera House in Florence. After returning to Russia in 1842, he became a soloist at the Imperial Opera in St. Petersburg (1842-1864) and the Bolshoi Theater in Moscow (1864-1865). During his 23-year opera career, Hulak-Artemovskyi performed in more than 50 opera parts, participated in concerts, performed Ukrainian songs among diverse repertoires, played as a dramatic actor in Ukrainian comedies and vaudeville ("The Russian Magician" and "Natalka Poltavka" by I. Kotlyarevskyi).
Besides concert activity, Hulak-Artemovskyi was a prolific composer, converting to the genre of Ukrainian folk songs and dances, creating musical and theatrical plays: vaudeville "Picture of the steppe life of gypsies" (1851), vocal and choreographic divertissement "Ukrainian Wedding" on themes of Ukrainian life (1851), comedy-vaudeville "Night on the Eve of Ivan Kupalo" (1851), composing music for the dramatic play "Destroyers of Ships" (1853).
Hulak-Artemovskyi's most outstanding achievement is the first Ukrainian opera "Zaporozhets za Dunayem," written in 1862 (premiere - 1863, in St. Petersburg).
The opera skillfully combines modern European musical language and Italian comic opera with a Ukrainian national melody. Due to the government's Ukrainophobic manifestations, the censorship banned opera production for almost 20 years. The opera was renewed in 1884. Now it is one of the most famous Ukrainian operas.
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
The opera skillfully combines modern European musical language and Italian comic opera with a Ukrainian national melody. Due to the government's Ukrainophobic manifestations, the censorship banned opera production for almost 20 years. The opera was renewed in 1884. Now it is one of the most famous Ukrainian operas.
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Семен Гулак-Артемовський (Артемовський). Біографія
Семен Степанович Гулак-Артемовський (Артемовський) (м. Городище, 1813 ‒ м. Москва, 1873 (1874?) – різнобічно обдарований український митець: блискучий професійний оперний співак (бас-баритон), композитор, драматичний актор, драматург, талановитий художник-мініатюрист, інженер (займався проектом водопостачання Санкт-Петербурга), захоплювася статистикою, займався лікарською практикою (практикував нетрадиційні методи лікування). Автор першої популярної української опери, яка прославила його на весь світ – «Запорожець за Дунаєм».
За родинною традицією (походив зі священницької сім’ї) Г.-А. навчався у Київському духовному училищі, де його чудовий голос привернув увагу київського митрополита. За його рекомендацією С. Гулака–Артемовського зараховують до архиєрейського хору Софії Київської, а згодом і до хору Михайлівського монастиря з продовженням навчання в Київській духовній семінарії.
У 1838 році, за протекції російського композитора Михайла Глинки, який ним опікувався, переїжджає до С.-Петербурга. В цьому ж році Г.-А. познайомився там з Т. Шевченком, з яким потоваришував та всіляко підтримував, а незадовго до його смерті написав і присвятив йому пісню «Стоїть явір над водою». В Петербурзі під керівництвом Глінки готувався до кар'єри співака. Для вдосконалення вокальної майстерності вирушає навчатись до Франції та Італії, де після двох років навчання, в 1841 році дебютує в оперному театрі у Флоренції. Після повернення у 1842 році до Росії, стає солістом Імператорської опери в Санкт-Петербурзі (1842-1864) та Великого театру в Москві (1864–1865). За період 23-річної оперної кар’єри Гулак-Артемовський виступив у понад 50-ти оперних партіях, брав участь у концертах, виконуючи серед різноманітного репертуару і українські пісні, грав як драматичний актор в українських комедіях та водевілях («Москаль-чарівник» та «Наталка Полтавка» І. Котляревського).
Окрім артистичної діяльності, С. Гулак-Артемовський приділяв увагу композиторській сфері, звертаючись до жанру обробки українських народних пісень і танців, створюючи музично-театральні п’єси: водевіль «Картина степового життя циган» (1851 р.), вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля» на сюжети з українського життя, (1851 р.), комедія-водевіль «Ніч напередодні Івана Купала» (1851 р.), компонуючи музику до драматичної п’єси «Руйнівники кораблів» (1853 р.).
Найбільше досягнення С. Гулак-Артемовського – перша українська опера «Запорожець за Дунаєм», написана в 1862 році (прем’єра - 1863 р., в C.-Петербурзі). В опері майстерно поєднались сучасна європейська музична мова та форма італійської комічної опери з національним мелосом. Через українофобські утиски з боку уряду, цензура майже 20 років забороняла постановку опери. Поновлена опера була в 1884 р. Тепер це одна з найбільш популярних українських опер.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Загайкевич М. Українська музична культура // Історія української культури : у п'яти томах. Київ, 2005. Т. 4, Кн. 2: Українська культура 2-ої пол. ХІХ ст. С. 207–284.
Кауфман Л. Семен Гулак-Артемовский: монография. Київ, 1981. 52 с.
Окрім артистичної діяльності, С. Гулак-Артемовський приділяв увагу композиторській сфері, звертаючись до жанру обробки українських народних пісень і танців, створюючи музично-театральні п’єси: водевіль «Картина степового життя циган» (1851 р.), вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля» на сюжети з українського життя, (1851 р.), комедія-водевіль «Ніч напередодні Івана Купала» (1851 р.), компонуючи музику до драматичної п’єси «Руйнівники кораблів» (1853 р.).
Найбільше досягнення С. Гулак-Артемовського – перша українська опера «Запорожець за Дунаєм», написана в 1862 році (прем’єра - 1863 р., в C.-Петербурзі). В опері майстерно поєднались сучасна європейська музична мова та форма італійської комічної опери з національним мелосом. Через українофобські утиски з боку уряду, цензура майже 20 років забороняла постановку опери. Поновлена опера була в 1884 р. Тепер це одна з найбільш популярних українських опер.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Загайкевич М. Українська музична культура // Історія української культури : у п'яти томах. Київ, 2005. Т. 4, Кн. 2: Українська культура 2-ої пол. ХІХ ст. С. 207–284.
Кауфман Л. Семен Гулак-Артемовский: монография. Київ, 1981. 52 с.