Bezborodko Oleg. Biography
Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.
Turkevych’s compositional language is unique.
Although one can hear the technical influence of Schoenberg and can detect certain expressionist tendencies, her music is generally quite lyrical, with occasional folk influence. This is typical of Turkevych’s style: she walks the line between tonality and expressionism—especially in her art songs—occasionally incorporating elements of pointillism and impressionism.
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).
The 1940s through the 1970s represent Turkevych’s most prolific compositional period. Her Ukrainian-language operas from this era are particularly worthy of note— among them Серце Оксани (The Heart of Oksana), which was commissioned in 1969 by the Winnipeg division of Prosvita. This organization, founded in late nineteenth-century Ukraine to promote Ukrainian culture through literature, scholarship, and the arts, later took root in Canada
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).
Olexandr Mykhailovych Kanerstein (1933, Kyiv - 2006, ibid.) was a famous composer, talented pianist, teacher, musician of encyclopedic knowledge. Son of conductor and teacher Michael Kanerstein. He studied at the Kyiv State Conservatory named after Petro Tchaikovsky (now - the National Music Academy of Ukraine named after Petro Tchaikovsky), which he graduated in 1955 as a composer (class of Boris Lyatoshynsky), and in 1956 as a pianist (piano class of Konstantin Mikhailov).
The performance of his First Symphony under the guidance of N. Rakhlin (1955) was praised by critics, who noted the talent of the composer in creating a truly great form, full of symphonies. After graduating from the conservatory, from 1956 to 1957 he worked as a soloist at the Lviv Philharmonic (now the Lviv National Philharmonic), and from 1957 as a teacher at the Kyiv Music School (now the Kyiv Municipal Academy of Music named after RM Glier).
During his work he proved to be a talented teacher, actively promoting the development of interest in ensemble music among students. As a modern composer, he constantly popularized the educational repertoire of the department of chamber ensembles. Since 1961 he has been a member of the National Union of Composers of Ukraine, Laureate of the Borys Lyatoshynskyi Prize (1996), and the M. Verykovsky Prize (2003).
He died in Kyiv in 2006.
The performance of his First Symphony under the guidance of N. Rakhlin (1955) was praised by critics, who noted the talent of the composer in creating a truly great form, full of symphonies. After graduating from the conservatory, from 1956 to 1957 he worked as a soloist at the Lviv Philharmonic (now the Lviv National Philharmonic), and from 1957 as a teacher at the Kyiv Music School (now the Kyiv Municipal Academy of Music named after RM Glier).
During his work he proved to be a talented teacher, actively promoting the development of interest in ensemble music among students. As a modern composer, he constantly popularized the educational repertoire of the department of chamber ensembles. Since 1961 he has been a member of the National Union of Composers of Ukraine, Laureate of the Borys Lyatoshynskyi Prize (1996), and the M. Verykovsky Prize (2003).
He died in Kyiv in 2006.
Olexandr Karenstein's compositions are represented by various works of various genres and scales: operas (opera "Rebellious", chamber operas "Meeting with the Past", "Hotel of Love"), ballets (including children's ballet on the historical-revolutionary theme "Boy-Kibalchysh", "Euphraxia”), musical and choreographic paintings (“Pass”, “Don Quixote and Dulcinea”), symphonic compositions (7 symphonies, symphonic fresco “Kievan Rus”), concerts for symphony orchestra and instruments: piano, violin, wind and percussion quintet, balalaika; vocal and instrumental works, two cantatas, "Kyiv Diptych - Memories" for mixed chorus, piano trio and cymbal on the words of M. Zerova, Author of instrumental works for chamber orchestra and chamber and instrumental compositions (including "Images", "Epitaph: September 29, 1941", Quintet for strings, string quartets, Piano Quintet, Piano Sonata, Three Fugues), music for cartoons. Ensemble works are a significant contribution of the composer to Ukrainian musical culture and are often performed by students and concert ensemble members.
Kanerstein's artistic handwriting is marked by original features of expression, subordinated to the decipherment of the content of works.
Literature:
Kolomiets Anatoliy. Olexandr Kanerstein. URL: http://mus.art.co.ua/oleksandr-kanershte-jn/
Literature:
Kolomiets Anatoliy. Olexandr Kanerstein. URL: http://mus.art.co.ua/oleksandr-kanershte-jn/
Translated by Oleg Bufan
Curator Olesya Tatarovska, Lviv National University
Curator Olesya Tatarovska, Lviv National University
Listen to music in the App
Слухати музику в додатку
Олександр Канерштейн. Біографія
Канерштейн Олександр Михайлович (1933, м. Київ – 2006, там само) — композитор, талановитий піаніст, педагог, музикант енциклопедичних знань. Син диригента і педагога Михайла Канерштейна.
Навчався в Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського (тепер - Національна музична академія України імені П. І. Чайковського), яку закінчив в 1955 році як композитор (клас Бориса Лятошинського), а в 1956 році як піаніст (клас фортепіано Костянтина Михайлова). Виконання його Першої симфонії під батутом Н. Рахліна (1955) отримало схвальну оцінку критиків, що відзначали талант композитора у створенні справжньої великої форми, насиченої симфонізмом.
Після закінчення консерваторії, в період 1956—1957 рр. працював як соліст у Львівській філармонії (тепер Львівська національна філармонія), а від 1957 року як викладач Київського музичного училища (тепер – Київська муніципальна акдемія музики імені Р. М. Глієра). Під час роботи проявив себе як талановитий педагог, активно сприяв розвитку зацікавленню ансамблевим музикуванням серед студентів. Як сучасний композитор, постійно розширював навчальний репертуар відділу камерних ансамблів. Від 1961 року член Національної спілки композиторів України, Лауреат премії імені Бориса Лятошинського (1996), та премії М. Вериковского (2003).
Помер у Києві в 2006 році.
Творчість О. Каренштейна представлена різноманітними творами різних жанрів і масштабів: опери (опера «Непокірні», камерні опери «Зустріч із минулим», «Готель кохання»), балети (зокрема дитячий балет на історико-революційну тему «Хлопчиш-Кибальчиш», «Євпраксія»), музично-хореографічні картини («Перевал», «Дон Кіхот і Дульцінея»), симфонічні композиції (7 симфоній, симфонічна фреска «Київська Русь»), концерти для симфонічного оркестру та інструментів: фортепіано, скрипки, квінтету духових та ударних, балалайки; вокально-інструментальні твори - дві кантати, «Київський диптих – спогади» для мішаного хору, фортепіанного тріо та цимбал на сл. М. Зерова, Автор камерно-інструментальних творів для камерного оркестру та камерно-інструментальних складів (зокрема «Образи», «Епітафія: 29 вересня 1941 р.», Квінтет для струнних, струнні квартети, Фортепіанний квінтет, Соната для фортепіано, Три фуги), музики до мультфільмів. Ансамблеві твори творчого доробку є значним внеском композитора в українську музичну культуру і часто виконуються студентами та концертуючими ансамблістами.
Мистецький почерк О. Канерштейна відзначається оригінальними виразовими засобами, підпорядкованими розкриттю змісту творів
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Коломієць Анатолій. Олександр Канерштейн. URL: http://mus.art.co.ua/oleksandr-kanershte-jn/
Помер у Києві в 2006 році.
Творчість О. Каренштейна представлена різноманітними творами різних жанрів і масштабів: опери (опера «Непокірні», камерні опери «Зустріч із минулим», «Готель кохання»), балети (зокрема дитячий балет на історико-революційну тему «Хлопчиш-Кибальчиш», «Євпраксія»), музично-хореографічні картини («Перевал», «Дон Кіхот і Дульцінея»), симфонічні композиції (7 симфоній, симфонічна фреска «Київська Русь»), концерти для симфонічного оркестру та інструментів: фортепіано, скрипки, квінтету духових та ударних, балалайки; вокально-інструментальні твори - дві кантати, «Київський диптих – спогади» для мішаного хору, фортепіанного тріо та цимбал на сл. М. Зерова, Автор камерно-інструментальних творів для камерного оркестру та камерно-інструментальних складів (зокрема «Образи», «Епітафія: 29 вересня 1941 р.», Квінтет для струнних, струнні квартети, Фортепіанний квінтет, Соната для фортепіано, Три фуги), музики до мультфільмів. Ансамблеві твори творчого доробку є значним внеском композитора в українську музичну культуру і часто виконуються студентами та концертуючими ансамблістами.
Мистецький почерк О. Канерштейна відзначається оригінальними виразовими засобами, підпорядкованими розкриттю змісту творів
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Коломієць Анатолій. Олександр Канерштейн. URL: http://mus.art.co.ua/oleksandr-kanershte-jn/