Symphony is one of the most popular genres in the academic (classical) music. But have you ever heard a symphony for soprano, string orchestra, harpsichord, and piano? What about a symphony with a poetic text in the Ukrainian language? Symphony No. 4 by Oleksandr Kanerstein (1933-2006) is a unique example of Ukrainian symphonic music that demonstrates the freedom and creativity of the artist in working with classical genres.
First and foremost, the Fourth Symphony surprises with its instrumentation and the composer's interpretation of this genre. Soprano, strings, harpsichord, and piano are not standard choices of timbre for a symphonic work. Soprano takes the leading role here. In fact, the symphony becomes a grand vocal work accompanied by an orchestra. However, the author insists on the symphonic form: he preserves the classical four-movement structure of the cycle, and the chronological and emotional scale of such a work goes beyond the boundaries of the symphonic stage, a poem, or even a concerto. The vivid first, contemplative second and third parts, and the dynamic finale entirely correspond to the concept of symphonic drama. The coda of Symphony No. 4, however, returns the listener to the initial mood of the piece – an atmosphere of deep personal and ephemeral nature. The final words sung by the soprano while the strings dissolve into silence are, "I immerse my face into your hands, and won’t emerge from the tender twilight."
In his chamber and symphonic works, including the Violin Concerto, Kanerstein had already demonstrated a monological approach to the idea of a composition. The same goes for Symphony No. 4, where the leading voice is the solo soprano. The soloist's part is the formative basis of the symphony, only framed and enhanced by orchestral accompaniment. In the unique recording presented in our mobile App Ukrainian Live Classic, the solo soprano is performed by a young Ukrainian opera and jazz singer, and now a recognized Artist and a long-time soloist of the National Opera of Ukraine, Liliya Hrevtsova. The singer has repeatedly presented works by contemporary Ukrainian composers on Ukrainian and international stages, including the International Music Festival "Kyiv Music Fest," "Stairs to Heaven," and others. She performed with the National Honored Academic Chapel of Ukraine "Dumka" and the chamber orchestra "Kyiv Camerata."
Although the role of the orchestra in Symphony No. 4 is significantly reimagined, the amplitude of moods in the instrumental part is extremely wide, ranging from extremely expressive and dissonant to remarkably airy, sometimes even passive. The harpsichord's orchestration sounds particularly original. As a carrier of a noble and recognizable timbre, usually associated exclusively with early music, in this work, the harpsichord creates an original and even futuristic effect.
First and foremost, the Fourth Symphony surprises with its instrumentation and the composer's interpretation of this genre. Soprano, strings, harpsichord, and piano are not standard choices of timbre for a symphonic work. Soprano takes the leading role here. In fact, the symphony becomes a grand vocal work accompanied by an orchestra. However, the author insists on the symphonic form: he preserves the classical four-movement structure of the cycle, and the chronological and emotional scale of such a work goes beyond the boundaries of the symphonic stage, a poem, or even a concerto. The vivid first, contemplative second and third parts, and the dynamic finale entirely correspond to the concept of symphonic drama. The coda of Symphony No. 4, however, returns the listener to the initial mood of the piece – an atmosphere of deep personal and ephemeral nature. The final words sung by the soprano while the strings dissolve into silence are, "I immerse my face into your hands, and won’t emerge from the tender twilight."
In his chamber and symphonic works, including the Violin Concerto, Kanerstein had already demonstrated a monological approach to the idea of a composition. The same goes for Symphony No. 4, where the leading voice is the solo soprano. The soloist's part is the formative basis of the symphony, only framed and enhanced by orchestral accompaniment. In the unique recording presented in our mobile App Ukrainian Live Classic, the solo soprano is performed by a young Ukrainian opera and jazz singer, and now a recognized Artist and a long-time soloist of the National Opera of Ukraine, Liliya Hrevtsova. The singer has repeatedly presented works by contemporary Ukrainian composers on Ukrainian and international stages, including the International Music Festival "Kyiv Music Fest," "Stairs to Heaven," and others. She performed with the National Honored Academic Chapel of Ukraine "Dumka" and the chamber orchestra "Kyiv Camerata."
Although the role of the orchestra in Symphony No. 4 is significantly reimagined, the amplitude of moods in the instrumental part is extremely wide, ranging from extremely expressive and dissonant to remarkably airy, sometimes even passive. The harpsichord's orchestration sounds particularly original. As a carrier of a noble and recognizable timbre, usually associated exclusively with early music, in this work, the harpsichord creates an original and even futuristic effect.
Text by Victoriia Antoshevska
Translated by Taras Demko
Translated by Taras Demko
Performed by:
State Variety Orchestra of Ukraine, Liliya Hrevtsova – soprano, conductor – Viktor Zdorenko.
Recording from 1994.
State Variety Orchestra of Ukraine, Liliya Hrevtsova – soprano, conductor – Viktor Zdorenko.
Recording from 1994.
Симфонія №4
Олександр Канерштейн
Симфонія – один з найпопулярніших жанрів академічної музики. Та чи доводилось вам колись чути симфонію для сопрано, струнного оркестру, клавесина й фортепіано? А як щодо симфонії на поетичний текст українською мовою? Симфонія №4 Олександра Канерштейна (1933-2006) – унікальний зразок української симфонічної музики, що демонструє свободу і креатив митця в роботі з класичними жанрами.
Насамперед, Четверта симфонія дивує своїм інструментуванням та власне трактуванням цього жанру композитором. Сопрано, струнні, клавесин та фортепіано – зовсім нестандартний як для симфонічного твору вибір тембрів. Провідну роль у тут посідає сопрано. Фактично, симфонія стає масштабованим вокальним твором у супроводі оркестру. Та при цьому, автор наполягає на формі симфонії: він зберігає класичну чотиричастинну структуру циклу, а хронологічний та емоційний масштаб такого твору виходить за рамки симфонічної сцени, поеми чи навіть концерту. Яскрава перша, споглядальні друга і третя частини та динамічний фінал цілком відповідають уявленню про драматургію симфонії. Кода Симфонії №4, щоправда, повертає слухача в початковий настрій твору – в атмосферу глибоко особистого й ефемерного. Останні слова, що звучать у виконанні сопрано, доки партія струнних розчиняється у тиші: “Занурюся до рук твоїх обличчям, не вирину із ніжної пітьми”.
У своїх камерних та симфонічних творах, зокрема Скрипковому концерті, Канерштейн вже демонстрував монологічний підхід до ідеї твору. Так і в Симфонії №4 провідним голосом виступає саме соло сопрано. Партія солістки – це формотворча основа симфонії, що лише обрамлюється і підсилюється оркестровим супроводом. На унікальному записі, представленому в нашому мобільному додатку Ukrainian Live Classic соло сопрано виконує молода українська оперна та джазова співачка, а нині народна артистка й багаторічна солістка Національної опери України Лілія Гревцова. Співачка неодноразова презентувала твори українських сучасних композиторів на українських та міжнародних сценах, зокрема на Міжнародному музичному фестивалі «Київ Музик Фест», «Сходи до неба» та інші. Виступала з Національною заслуженою академічною капелою України «Думка» та камерним оркестром «Київська камерата».
Хоча роль оркестру у Симфонії №4 значно переосмислена, амплітуда настроїв інструментальної партії надзвичайно широка: від гранично експресивної і дисонансної до напрочуд повітряної, часом навіть пасивної. Особливо оригінально звучить в оркеструванні клавесин. Носій благородного впізнаваного тембру, що зазвичай асоціюється виключно зі старовинною музикою, у цьому творі клавесин навпаки створює оригінальний і навіть футуристичний ефект.
Насамперед, Четверта симфонія дивує своїм інструментуванням та власне трактуванням цього жанру композитором. Сопрано, струнні, клавесин та фортепіано – зовсім нестандартний як для симфонічного твору вибір тембрів. Провідну роль у тут посідає сопрано. Фактично, симфонія стає масштабованим вокальним твором у супроводі оркестру. Та при цьому, автор наполягає на формі симфонії: він зберігає класичну чотиричастинну структуру циклу, а хронологічний та емоційний масштаб такого твору виходить за рамки симфонічної сцени, поеми чи навіть концерту. Яскрава перша, споглядальні друга і третя частини та динамічний фінал цілком відповідають уявленню про драматургію симфонії. Кода Симфонії №4, щоправда, повертає слухача в початковий настрій твору – в атмосферу глибоко особистого й ефемерного. Останні слова, що звучать у виконанні сопрано, доки партія струнних розчиняється у тиші: “Занурюся до рук твоїх обличчям, не вирину із ніжної пітьми”.
У своїх камерних та симфонічних творах, зокрема Скрипковому концерті, Канерштейн вже демонстрував монологічний підхід до ідеї твору. Так і в Симфонії №4 провідним голосом виступає саме соло сопрано. Партія солістки – це формотворча основа симфонії, що лише обрамлюється і підсилюється оркестровим супроводом. На унікальному записі, представленому в нашому мобільному додатку Ukrainian Live Classic соло сопрано виконує молода українська оперна та джазова співачка, а нині народна артистка й багаторічна солістка Національної опери України Лілія Гревцова. Співачка неодноразова презентувала твори українських сучасних композиторів на українських та міжнародних сценах, зокрема на Міжнародному музичному фестивалі «Київ Музик Фест», «Сходи до неба» та інші. Виступала з Національною заслуженою академічною капелою України «Думка» та камерним оркестром «Київська камерата».
Хоча роль оркестру у Симфонії №4 значно переосмислена, амплітуда настроїв інструментальної партії надзвичайно широка: від гранично експресивної і дисонансної до напрочуд повітряної, часом навіть пасивної. Особливо оригінально звучить в оркеструванні клавесин. Носій благородного впізнаваного тембру, що зазвичай асоціюється виключно зі старовинною музикою, у цьому творі клавесин навпаки створює оригінальний і навіть футуристичний ефект.
Текст: Вікторія Антошевська
Виконавці:
Державний естрадно-симфонічний оркестр України, Лілія Гревцова – сопрано, диригент – Віктор Здоренко.
Запис 1994 року.
Державний естрадно-симфонічний оркестр України, Лілія Гревцова – сопрано, диригент – Віктор Здоренко.
Запис 1994 року.