Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.
The Piano Concerto in A Minor by Anatoliy Kos-Anatolskyi is a remarkable piece in the history of Ukrainian music. Created in the mid-20th century, it showcases the composer’s mastery in blending folk motifs with classical musical forms. In this work, folk motifs are presented in a refined academic form, and the vivid imagery of the music transports the listener to the unique atmosphere of the Ukrainian Carpathians.
Kos-Anatolskyi, known for his interest in folklore, skillfully interprets Ukrainian musical tradition in this concerto through the lens of modern harmony and orchestration, creating a true musical masterpiece.

It is symbolic that in the recording featured in the Ukrainian Live Classic app, the concerto is performed by the renowned pianist, composer, and musicologist Oleksandr Kozarenko, who, like Kos-Anatolskyi, hails from Kolomyia in the Ivano-Frankivsk region. This means that the Carpathian mood and color in this concerto grow exponentially, and listeners have a unique opportunity to escape daily worries and intrusive thoughts, diving into the symphony of piano and orchestra.

The Lviv National Philharmonic Symphony Orchestra on this recording is conducted by the renowned conductor Nazar Yatskiv, who, during the full-scale russian-Ukrainian war, joined the ranks of the Armed Forces of Ukraine to defend his homeland.

Bright moments, pleasant surprises, unexpected impressions - everyone seeks a certain diversity and excitement for the soul, but, of course, exclusively in a positive and uplifting key. Such emotions are evoked by listening to the Piano Concerto in A Minor by Anatoliy Kos-Anatolskyi.
Text by Viktoriia Antoshevska
Translated by Taras Demko
Performers:
The Lviv National Philharmonic Symphony Orchestra,
conductor – Nazar Yatskiv, piano – Oleksandr Kozarenko.

Концерт для фортепіано з оркестром ля мінор

Анатолій Кос-Анатольський

Концерт для фортепіано з оркестром ля мінор Анатолія Кос-Анатольського – видатний твір в історії української. Створений у середині XX століття, він демонструє майстерність композитора у поєднанні народних мотивів з класичними музичними формами. У ньому народні мотиви постають у довершеній академічній формі, а образна яскравість музики переносить слухача у самобутню атмосферу, яка панує в Українських Карпатах.

Кос-Анатольський, відомий своїм інтересом до фольклору, у цьому концерті майстерно інтерпретує українську музичну традицію крізь призму сучасної гармонії та оркестровки, створюючи справжній музичний шедевр.

Символічно, що на записі, представленому у додатку Ukrainian Live Classic в Концерті солює знаний піаніст, композитор та музикознавець Олександр Козаренко, який, так само як і Кос-Анатольський, родом з Коломиї, що на Івано-Франківщині. А це значить, що карпатський настрій та колорит у цьому Концерті зростає у геометричній прогресії, а слухачі мають унікальну нагоду відкинути буденні клопоти та навʼязливі думки, пірнувши у феєрію звучання фортепіано та оркестру.

Симфонічним оркестром Львівської національної філармонії на цьому записі керує знаний дириґент Назар Яцків, який в часі повномасштабної російсько-української війни став на захист батьківщини у лавах Збройних Сил України.

Яскраві моменти, приємні несподіванки, неочікувані враження – всі ми прагнемо відчувати певне різноманіття та хвилювання душі, але, звісно, виключно у позитивному, піднесеному ключі. Саме такі емоції дарує прослуховування Концерту для фортепіано з оркестром ля мінор Анатолія Кос-Анатольського. 
Виконавці:
Симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, диригент – Назар Яцків, фортепіано – Олександр Козаренко.

Текст: Вікторія Антошевська
Turkevych remained in L’viv during World War II. In 1946, when her works were banned throughout the USSR for their failure to comply with Socialist Realism, she fled to Austria and then to Italy, and she finally settled in the UK, where she composed her largest body of work—including Серце Оксани (Тhe Heart of Oksana). At some point in the 1940s, she separated from her first husband and married her second husband, Narcyz Lukianowicz (a doctor and poet).14 Her family lived for five years in Brighton (where she worked as an organist and pianist) and a year in London before moving to Bristol. (It was in London that Turkevych discovered a network of Canadian Ukrainians descent who had moved to the UK.) Ten years later, Turkevych moved to Belfast in Northern Ireland. For the last four years of her life, she settled in Cambridge, where she passed away in 1977 at the age of 78. Turkevych had two daughters: Zoya (with her first husband, Robert Lisovski) and Maria (with her second husband, Narsyz Lukianowicz).

Listen to music

Слухати музику

Симфонії. Частина ІІ

Вербицький Михайло

Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Туркевич-Лукіянович Стефанія [Stefanie Turkewicz-Lukianowicz], уроджена Туркевич – композиторка, музичний педагог; народилася 25 квітня 1898 р. у Львові (Україна; тоді – австрійська Галичина); померла 8 квітня 1977 р. у Кембриджі, Англія (Сполучене Королівство); похована на цвинтарі Св. Марка в Кембриджі. Дружина Роберта Лісовського (перше подружжя), Нарциза Лукіяновича (друге подружжя).
Закінчила приватну дівочу гімназію сестер Василіянок у Львові. Гру на фортепіано вивчала спочатку вдома, відтак у Вищому музичному інституті (ВМІ) ім. Миколи Лисенка у Львові, а в 1914-1916 рр. у Відні. Після цього студіювала філософію, педагогіку і музикологію у Львівському університеті, навчала музики в державній yчительській семінарії у Львові (1919-1920 рр.), студіювала в консерваторії Польського музичного товариства у Львові (1921 р.) та давала приватні уроки з музики. 1919 р. написала свій перший музичний твір – Службу Божу, яку було виконано декілька разів у соборі Св. Юра у Львові. 1921 р. повернулася до Відня, де навчалася в університеті, який закінчила 1923 р. отримавши вчительський диплом. Також продовжувала студії з фортепіано і теорії музики у Віденській музичній академії. Відтак повернулася до Львова, а 1927 р. виїхала до Берліна, де студіювала композицію в Музичній академії до 1929 р., коли переїхала до Праги. Студіювала композицію в Празькій консерваторії, а рівночасно при Українському Вільному Університеті писала докторську дисертацію на тему українського фольклору в російських операх, яку захистила 1934 р. Повернувшись до Львова, з 1934 р. до початку Другої світової війни працювала викладачем музичної теорії і фортепіано, спочатку у Львівській музичній консерваторії ім. К. Шимановського, а відтак – у ВМІ ім. М. Лисенка. Стала членом Союзу українських професійних музик.