Viktor Kosenko. Biography

Viktor Kosenko (1896, St. Petersburg - 1938, Kyiv) 
Ukrainian composer, pedagogue, and pianist. Kosenko was regarded by his contemporaries as an outstanding master of lyricism.

Viktor Kosenko was born in 1896 in St. Petersburg, where his father served as an officer. Shortly after Kosenko’s birth, the family moved to Warsaw, where he enrolled at the gymnasium in 1905 and took lessons from Professor Aleksander Michałowski of the Warsaw Conservatory. In 1914, Kosenko entered the St. Petersburg Conservatory, and in 1918, he graduated with two diplomas, one in piano studies and the other in music composition. 
 After his graduation, Kosenko moved to Zhytomyr, where he worked as a piano teacher at a local music school and organized a chamber trio. The Zhytomyr period was the most fruitful in Kostenko’s musical career. He wrote his most famous opuses, including two epic poems, a cycle of Eleven Études for Piano in the Form of Old Dances, Op. 19, poems and miniatures for piano, Piano Concerto, Sonata for violin and orchestra, and numerous romances. The composer also collaborated with the local theatre, creating music for dramatic performances.
   In 1929, Kosenko was invited to work at the Lysenko Music and Drama Institute in Kyiv, where he taught special piano classes, as well as courses in chamber ensemble and theory. In Kyiv, he often appeared in solo concerts and played in an ensemble with soloists.
Kosenko spent most of his life in Zhytomyr, living with his wife in extreme poverty.  During the last years of his life, he suffered from a severe illness, which was probably caused by the difficult years of the Holodomor (Great Famine of 1933). As the composer did not have the strength to leave his house, his last concerts were broadcast on the radio from his home. Viktor Kosenko lived for only 42 years; he passed away on October 3, 1938.
Kosenko’s style is embedded in post-Romanticism. The opuses from his Kyiv period stand out: the orchestral Heroic Overture, Two Concert Waltzes for piano, Concerto for piano and orchestra, and romances based on poems by Aleksandr Pushkin. His piano and teaching skills are especially noticeable in Twenty-four Pieces for Children, which are widely used by young musicians.

Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska

Listen to music in the App
Слухати музику в додатку

Віктор Косенко. Біографія

Віктор Степанович Косенко (1896, м. Санкт-Петербург - 1938, м. Київ) - український композитор, блискучий педагог, піаніст. Один з найтонших і чутливих ліриків в українській музиці першої  третини ХХ ст.
Народився в 1896 р. у Петербурзі, де його батько служив офіцером. Невдовзі після народження сина сім’я переїхала у Варшаву, де він в 1905 р. вступив у гімназію, а паралельно брав уроки у професорів Варшавської консерваторії А. Юдицького та А. Михайловського. У 1914 р. В.Косенко вступив до Петербурзької консерваторії, у 1918 р. отримує два дипломи - піаніста і композитора.
Після закінчення консерваторії В. Косенко переїжджає в Житомир, працює викладачем по класу фортепіано в місцевій музичній школі, організовує камерне тріо. Житомирський період став найбільш плідним для його творчості,тут виникають такі найвідоміші його опуси,зокрема дві поеми-легенди, цикл «Одинадцять етюдів у формі старовинних танців», програмні поеми та мініатюри для фортепіано, Концерт та соната для скрипки з оркестром, численні романси. Співпрацював композитор і з місцевим театром, створивши музику до вистав.

   У 1929 р. В. Косенка запрошують на роботу до Київського Музично-драматичного інституту ім. М. В. Лисенка, де він вів клас спеціального фортепіано, камерного ансамблю, теоретичні предмети. У Києві він часто виступає з сольними концертами і в ансамблі зі співаками.

        Останні роки життя композитора були затьмарені важкою виснажливою хворобою, далися взнаки тяжкі роки Голодомору. Навіть останні його концерти транслювались з дому по радіо – композитор не мав сил виходити з дому. У 1938 р. Віктора Косенка не стало.

Стиль композитора вкладається в течію постромантизму і становить найціннішу природну рису обдарування В. Косенка. Вона виявились у таких опусах київського періоду, як оркестрова «Героїчна увертюра», Два концертні вальси для фортепіано, Концерт для фортепіано з оркестром, романси на вірші О. Пушкіна. Досвід піаніста-педагога помітний у дитячому збірнику «24 дитячі п’єси для фортепіано», котрим і сьогодні охоче користуються музиканти-початківці.


Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська

Література:
Олійник О. Фортепіанна творчість В.Косенка. Київ, 1977.152 с.
Стецюк Р. Віктор Косенко. Київ, 1989. 54 с.
В. С. Косенко і культурно-мистецькі традиції Волині – Житомирщи­­ни: наук. зб.  Житомир, 2005. 128 с.