The prominent composer Viktor Kosenko is rightfully considered a luminary of Ukrainian piano music. He created a vast array of works in various forms and genres, primarily for the piano, an instrument he mastered flawlessly. There’s a famous story about how, at the age of six, the child prodigy played Beethoven’s “Pathétique” Sonata by ear, without sheet music! Kosenko’s favorite composer, by the way, was always Chopin - the virtuoso pianist and connoisseur of the subtlest shades of piano sound. Throughout his life, Kosenko not only performed solo but was also a skilled ensemble player, accompanist, and talented teacher. His deep love and interest in piano music, therefore, is quite natural.

In the 20th century, Europe saw the emergence of several new artistic movements, where artists sought to combine the principles of classical forms with the latest artistic language. These movements were collectively known as neoclassicism. In Ukrainian music, Kosenko’s "11 Etudes in the Form of Old Dances", composed between 1928-1930, stands as a prime example of this style.

In early 20th-century piano literature, the genre of the concert etude evolved into the etude-picture. Kosenko, however, discovered a different, original facet of this genre - the etude-dance. For his cycle, the composer drew inspiration from the Baroque dance keyboard suite of the 17th-18th centuries, which featured both obligatory and optional dances. Additionally, Kosenko gives the etudes a distinct national flavor, saturating the texture with stylistic features of Ukrainian music. Through his creative imagination, much like Ivan Kotliarevskyi did in “Eneyida”, he "reinterprets and refashions" the forms of ancient Western European dances in a uniquely Ukrainian manner. Continuing the tradition of creating concert etudes, Kosenko, with his "11 Etudes" Op. 8 and "11 Etudes in the Form of Old Dances" Op. 19, ranks alongside the creators of the finest examples of world classics. After Chopin, Liszt, Rachmaninoff, and Scriabin, no other composer in the world’s musical literature worked as prolifically in the genre of the concert etude as Kosenko.

The release presented in this project features an archival recording made in 1976. The cycle is performed by the remarkable pianist of her time, winner of the First Mykola Lysenko Competition (1962), and honored artist of Ukraine, Maria Krushelnytska.

Performed by
Maria Krushelnytska - piano

Year of recording: 1976

Видатного композитора Віктора Косенка по праву вважають корифеєм української фортепіанної музики. Найбільшу кількість творів різноманітних форм та жанрів він створив саме для фортепіано, грою на якому володів бездоганно. Відома історія, коли ще у шестирічному віці вундеркінд грав “Патетичну” сонату Бетховена на слух, без нот! Улюбленим композитором Косенка, до слова, завжди був Шопен — піаніст-віртуоз, знавець найтонших відтінків звучання фортепіано. Протягом життя Косенко не лише виступав сольно, але й був добрим ансамблістом, концертмейстером, талановитим педагогом. Тому любов і цікавість Віктора до фортепіанної музики цілком закономірна.

 У мистецькому житті ХХ століття в Європі виникла низка нових мистецьких течій, представники яких прагнули поєднати принципи класичних форм з найновішими засобами мистецької мови. Ці напрямки дістали загальну назву — неокласицизм. В українській музиці зразком неокласицизму став, власне, цикл Косенка “11 етюдів у формі старовинних танців”, написаний ним упродовж 1928-1930 років.

У фортепіанній літературі на початку ХХ століття сформувався жанровий підрозділ концертного етюду — етюд-картина. Косенко знайшов іншу оригінальну грань цього жанру — етюд-танець. За взірець для свого циклу композитор взяв барокову танцювальну клавірну сюїту XVII-XVIII cтоліття з обов’язковими та вставними танцями. Крім цього, Косенко надає етюдам яскравого національного забарвлення, насичує всю фактуру стильовими особливостями української музики. Через творчу фантазію, подібно як робив Іван Котляревський в “Енеїді”, “переінтоновує, перелицьовує на українську манеру” форми старовинних західноєвропейських танців. Продовжуючи лінію створення концертного етюду, Косенко своїми “11 етюдами” ор. 8 та “11 етюдами у формі старовинних танців” ор. 19 став на одному щаблі з авторами найкращих зразків світової класики. Після Шопена, Ліста, Рахманінова, Скрябіна жоден композитор у світовій музичній літературі не працював так плідно у жанрі концертного етюду, як Косенко.

Реліз, що представлений у проєкті, презентує фондовий запис, зроблений 1976 року. Цикл виконує неперевершена піаністка свого часу, лауреатка Першого конкурсу імені Миколи Лисенка (1962), заслужена артистка України Марія Крушельницька.