The love for song is an inherent trait of Ukrainians, which has strengthened and evolved over centuries. Folklorists count nearly half a million Ukrainian folk songs alone. If you add the numerous original works, arrangements, and song compositions created by contemporary Ukrainian authors, their total number increases exponentially. This is why the rich Ukrainian choral heritage is a true phenomenon in the world.

In addition to being an integral part of people's daily lives and customs, songs have invariably served as carriers of historical and cultural memory, acting as national and religious markers and fostering a connection between generations, which we can still feel today. The cycle of 10 arrangements of religious cantatas and psalms (1918), created by the researcher and conductor Oleksandr Koshyts (1875-1944), was also crafted with great love for Ukrainian songs. The goal was to make the treasures of Ukrainian music accessible to as many people as possible.

In the preface to his collection of harmonizations, Oleksandr Koshyts writes about the exceptional role of spiritual songs for Ukrainians: "...The sincerity of the Ukrainian people in their faith is best reflected in their religious songs, which the people themselves call 'psalms' or 'cantos' (chants). A marvelous and sincere melody, resonant with the ancient Ukrainian church singing; exquisite high-poetic verses of folk poetry with their naive, charming images and expressions, and an overall religious sentiment slightly surpassed—all of these are the characteristics that elevate our religious songs to a high artistic pedestal..."

The popular genre of polyphonic song in the 17th and 18th centuries underwent numerous influences and transformations, from the work of the monks of the Pochaiv Lavra to high-artistic musical and literary adaptations. The periods of Ukraine's subjugation had a negative impact on the national song culture, often resulting in prohibitions and even destruction. Nevertheless, folk spiritual music remained in use, remaining understandable and close to Ukrainians. Rare examples of this music seemed to rise from the ashes of oblivion time and time again.

Oleksandr Koshyts' arrangements of ten psalms and cantatas, presented in this release, were published in 1918. Less than a year later, the legendary Ukrainian Republican Capella embarked on a world tour under the leadership of Oleksandr Koshyts. Created by the order of the head of the Directorate, Symon Petliura, for over 5 years, the ensemble would captivate hundreds of thousands of listeners on three continents, in 17 countries, and over 200 cities worldwide. The repertoire of the choir always included religious songs harmonized by Koshyts.

Sincere and melodic, these songs have a unique emotional depth and richness, as the recording involved a powerful student choir from the National Music Academy, comprising 97 (!) participants. The recording location also contributes to the special atmosphere and excellent acoustics—the St. Sophia Cathedral of the Kyiv-Pechersk Lavra, one of the most important Orthodox shrines in Ukraine.

Любов до пісні – невідʼємна риса українців, що протягом століть міцніла й розвивалася. Лише українських народних пісень фольклористи налічують близько півмільйона. Якщо ж додати усі авторські твори, численні аранжування та пісенні композиції, що створюють сучасні українські автори, то їх загальне число збільшиться в геометричній прогресії. Саме тому справжнім феноменом у світі є багата українська хорова спадщина.

Крім того, що пісні щодня супроводжували життя та побут людей, вони неодмінно ставали носіями історичної та культурної памʼяті, слугували національними й релігійними маркерами, а також забезпечували звʼязок поколінь, який ми можемо відчути і сьогодні. Цикл з 10 аранжувань релігійних кантів і псальмів (1918) дослідник і дириґент Олександр Кошиць (1875-1944) так само створив з великої любові до української пісні. Щоб якомога більше людей змогли відкрити для себе ці скарби української музики.

У передмові до своєї збірки гармонізацій Олександр Кошиць пише про виключну роль духовної пісні для українців: “...Щирість українського народу до своєї віри одбилась найкраще на його релігійній пісні, котру сам народ називає “псальмою” або “кантом”. Чудова, щира, так само як народне серце, мельодія, з відгуком старовинного українського церковного співу; прекрасний високопоетичний вірш народної поезії, з її наївними чарівними образами та виразами, загальний релігійний трохи перевищений настрій – все це ті риси, котрі ставлять нашу релігійну пісню на височенний художній пʼєдестал…”.

Популярний у XVII-XVIII століттях жанр багатоголосної пісні зазнавав численних впливів і трансформацій – від творчості монахів Почаївської Лаври до високохудожніх музичних та літературних опрацювань. Періоди поневолення України негативно відбилися на національній пісенній культурі, яка часто потрапляла під заборону чи взагалі знищення. Попри це народна духовна музика не виходила з ужитку, залишаючись зрозумілою і близькою українцям. А її рідкісні зразки ніби знову й знову поставали з попелу забуття.
Аранжування десяти псальмів і кантів, представлених у релізі, Олександр Кошиць видав у 1918 році. Не пройде і року, як на чолі дириґента у своє світове турне вирушить легендарна Українська республіканська капела. Створена за дорученням голови Директорії Симона Петлюри, протягом понад 5 років колектив закохуватиме в українську пісню сотні тисяч слухачів на трьох континентах, у 17 країнах та понад 200 містах світу. До репертуару хору обовʼязково увійдуть релігійні пісні в гармонізації Кошиця.

Щирі та мелодійні, ці пісні звучать по-особливому проникливо і обʼємно, адже запис відбувся за участі потужного студентського хору Національної музичної академії, що налічував 97 (!) учасників. Особливу атмосферу і прекрасні акустичні умови створює і місце запису — Свято-Успенський собор Києво-Печерської Лаври — одна з найважливіших православних святинь України.