Mykola Leontovych. Biography
Mykola Leontovych (b.1877, Monastyrok – d.1921, Markivka)
Outstanding composer, choral conductor, pedagogue, and public figure. Recognized worldwide for composing the popular and critically acclaimed Shchedryk/ The Carol of the Bells. He died tragically in 1921, at the age of only 43.
Outstanding composer, choral conductor, pedagogue, and public figure. Recognized worldwide for composing the popular and critically acclaimed Shchedryk/ The Carol of the Bells. He died tragically in 1921, at the age of only 43.
Mykola Leontovych was born on December 13, 1877 in the village of Monastyrok, Vinnytsia Oblast. His father was a village priest, skilled at playing cello, violin and guitar. Leontovych received his first musical lessons from him. Leontovych attended the district primary school in Sharhorod. From 1892 until 1899, he attended the theological seminary in Kamianets-Podilskyi, where he began to study Ukrainian music and made his first attempts at choral arranging. Upon graduation, he did not become a priest but chose teaching as his profession.
For 20 years, he taught voice and music in public and theological educational institutions of Podillya and Donbas (Chukiv, Vinnytsia, Tulchyn, Hryshyne). He continuously pursued his musical education in St. Petersburg (1903-1904), singing at the Court Choir and earning his credentials as church choir director. From 1909, Leontovych studied composition under the famous Boleslav Yavorskyi whom he periodically visited in Moscow and Kyiv. Under Yavorskyi, the composer created an arrangement of the folk song Shchedryk/The Carol of the Bells that remains very popular to this day.
In addition to teaching, Leontovych was very active in musical and organizational activities. He organized amateur choirs and orchestras, staged musical performances and popularized choral arts. He created numerous choral arrangements of Ukrainian folk songs, namely Dudaryk/ The Piper, Mother had only one daughter, and others. In 1901 and 1903, he published two collections of Podillya folk song arrangements for choirs, without instrumental accompaniment. In 1916, at the invitation of Kyrylo Stetsenko, Pylyp Kozytskyi and Oleksandr Koshyts, he performed his arrangement of Shchedryk with accompaniment by full choir, achieving great success from the public in Kyiv.
In 1918–1919, during the period of short-lived Ukrainian Independence, Leontovych was active in the revival of Ukrainian cultural life. He began teaching at the Mykola Lysenko Institute of Music and Drama, as well as the Kyiv Conservatory. He established a music school in Tulchyn, conducted amateur choirs and, performed concerts. He wrote textbooks on music pedagogy and methodology. Leontovych also created his own choral poems: Legend and Icebreaker. He also started work on a Ukrainian opera, On Rusalka’s Easter based on the fairy tale by Borys Hrinchenko; however, he was not able to complete it. The opera was completed and orchestrated by Myroslav Skoryk in 1978.
Mykola Leontovych died tragically young - he was killed by a Chekist (Soviet state security) agent at the home of his parents in the village of Markivka, Vinnytsia Oblast on January 22, 1921.
In 1922, the Mykola Leontovych Musical Society was established.
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
In addition to teaching, Leontovych was very active in musical and organizational activities. He organized amateur choirs and orchestras, staged musical performances and popularized choral arts. He created numerous choral arrangements of Ukrainian folk songs, namely Dudaryk/ The Piper, Mother had only one daughter, and others. In 1901 and 1903, he published two collections of Podillya folk song arrangements for choirs, without instrumental accompaniment. In 1916, at the invitation of Kyrylo Stetsenko, Pylyp Kozytskyi and Oleksandr Koshyts, he performed his arrangement of Shchedryk with accompaniment by full choir, achieving great success from the public in Kyiv.
In 1918–1919, during the period of short-lived Ukrainian Independence, Leontovych was active in the revival of Ukrainian cultural life. He began teaching at the Mykola Lysenko Institute of Music and Drama, as well as the Kyiv Conservatory. He established a music school in Tulchyn, conducted amateur choirs and, performed concerts. He wrote textbooks on music pedagogy and methodology. Leontovych also created his own choral poems: Legend and Icebreaker. He also started work on a Ukrainian opera, On Rusalka’s Easter based on the fairy tale by Borys Hrinchenko; however, he was not able to complete it. The opera was completed and orchestrated by Myroslav Skoryk in 1978.
Mykola Leontovych died tragically young - he was killed by a Chekist (Soviet state security) agent at the home of his parents in the village of Markivka, Vinnytsia Oblast on January 22, 1921.
In 1922, the Mykola Leontovych Musical Society was established.
Text created by Galician Music Society experts: Lyubov Kiyanovska, Teresa Mazepa, Natalia Syrotynska
Translated by Lydia Eliashevsky-Replansky and Christine Eliashevsky-Chraibi (Euromaidan Press)
Leontovych is the author of choral arrangements of classical works, more than 150 Ukrainian folk songs, choral songs and spiritual compositions. His creative compositions are well appreciated in Ukraine and are frequently included in the repertoire of professional choirs. His original arrangements of folk songs have achieved worldwide renown and his Shchedryk/The Carol of the Bells remains immensely popular in Europe, and particularly in the United States and Canada.
Микола Леонтович. Біографія
Леонтович Микола Дмитрович (1877, с. Монастирьок - 1921, с. Марківка) - видатний український композитор трагічної долі, хоровий диригент, педагог, громадський діяч. Автор світового символу різдвяних свят - «Щедрика».
Походив з інтелігентної та музикальної родини священника. Закінчив повітове училище в Шаргороді, потім поступив до духовної семінарії в Кам’янець-Подільському, де розпочав свої перші композиторські спроби, звертаючись одразу до обробок народної пісні. Після закінчення семінарії в 1898 р. не став священиком, а обрав професію учителя.
Протягом 20 років вчителював - викладав спів, музику та немузичні дисципліни у світських і духовних навчальних закладах Поділля та Донбасу (в с. селі Чуків, м. Вінниці, станції Гришино (Донбас), м. Тульчин). Постійно займався самовдосконаленням своєї музичної освіти: під час канікул 1903 та 1904 рр. навчався у класах при Придворній співочій капелі в Петербурзі, отримуючи право бути регентом церковних хорів. Від 1909 періодично їздив до Болєслава Яворського в Москву та Київ, щоб навчатися композиції. У процесі занять з Б. Яворським композитор створює ряд найцікавіших своїх хорів, серед них славнозвісного «Щедрика», а також ряд інших, різних за жанрами і характером: «Козака несуть», «Пряля», «За городом качки пливуть» та інші.
Крім педагогічної, М. Леонтович вів дуже активну музично-організаційну діяльність, популяризував хорове мистецтво - займався організацією аматорських хорів, оркестрів, якими керував, ставив музичні вистави. Для музичних колективів йому потрібен був український репертуар, тому, через відсутність навчального хорового матеріалу М. Леонтович сам писав обробки українських народних пісень. Таким чином виникли хорові обробки, зокрема «Дударик», «Мала мати одну дочку» та ін. У 1901 та 1903 рр. композитор видав дві збірки обробок подільських народних пісень для хорового співу без інструментального супроводу. В 1916 р. на запрошення К. Стеценка, П. Козицького, О. Кошиця виконував у Києві разом з хором свої обробки, серед них «Щедрика», який преніс йому великий успіх у києвської публіки.
В 1918–1919 рр. активно діє в сфері національного культурного відродження – стає одним з організаторів першої національної хорової капели - Народної аматорської хорової капели, викладає у державному Музично-драматичному інституті імені М. В. Лисенка, Київській учительській семінарії, на диригентських курсах та курсах дошкільного виховання, засновує музичну школу у Тульчині, керує самодіяльними хорами, виступає з концертами. Укладає праці з педагогіки та методики музичного виховання. Його творчі здобутки отримують визнання, включаються до програм професійних хорових капел. М. Леонтович пробує свої сили в оригінальній творчості, пише хори «Легенда», «Льодолом» та ін., працює над першим великим симфонічним твором - народно-фантастичною оперою «На русалчин Великдень» за однойменною казкою Б. Грінченка (завершена Мирославом Скориком).
Життя композитора обірвалося раптово і трагічно (вбитий у спланованій ЧК акції) у 1921 р.
В 1922 році було створено «Музичне товариство імені Миколи Леонтовича».
М. Леонтович автор обробок для хору класичних творів, понад 150 українських народних пісень, хорових пісень та духовних творів. Його обробки регіональних пісень здобули славу в усьому світі, а його «Щедрик» став надзвичайно популярним в країнах Європи, а особливо в США та Канаді.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Завальнюк А. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. Вінниця, 2002. 273 с.
Кияновська Л. Українська музична культура: навч.посібник. Київ, 2002. С. 67-71.
Крім педагогічної, М. Леонтович вів дуже активну музично-організаційну діяльність, популяризував хорове мистецтво - займався організацією аматорських хорів, оркестрів, якими керував, ставив музичні вистави. Для музичних колективів йому потрібен був український репертуар, тому, через відсутність навчального хорового матеріалу М. Леонтович сам писав обробки українських народних пісень. Таким чином виникли хорові обробки, зокрема «Дударик», «Мала мати одну дочку» та ін. У 1901 та 1903 рр. композитор видав дві збірки обробок подільських народних пісень для хорового співу без інструментального супроводу. В 1916 р. на запрошення К. Стеценка, П. Козицького, О. Кошиця виконував у Києві разом з хором свої обробки, серед них «Щедрика», який преніс йому великий успіх у києвської публіки.
В 1918–1919 рр. активно діє в сфері національного культурного відродження – стає одним з організаторів першої національної хорової капели - Народної аматорської хорової капели, викладає у державному Музично-драматичному інституті імені М. В. Лисенка, Київській учительській семінарії, на диригентських курсах та курсах дошкільного виховання, засновує музичну школу у Тульчині, керує самодіяльними хорами, виступає з концертами. Укладає праці з педагогіки та методики музичного виховання. Його творчі здобутки отримують визнання, включаються до програм професійних хорових капел. М. Леонтович пробує свої сили в оригінальній творчості, пише хори «Легенда», «Льодолом» та ін., працює над першим великим симфонічним твором - народно-фантастичною оперою «На русалчин Великдень» за однойменною казкою Б. Грінченка (завершена Мирославом Скориком).
Життя композитора обірвалося раптово і трагічно (вбитий у спланованій ЧК акції) у 1921 р.
В 1922 році було створено «Музичне товариство імені Миколи Леонтовича».
М. Леонтович автор обробок для хору класичних творів, понад 150 українських народних пісень, хорових пісень та духовних творів. Його обробки регіональних пісень здобули славу в усьому світі, а його «Щедрик» став надзвичайно популярним в країнах Європи, а особливо в США та Канаді.
Над текстом працювали експертки Галицького Музичного Товариства: Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська
Література:
Завальнюк А. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. Вінниця, 2002. 273 с.
Кияновська Л. Українська музична культура: навч.посібник. Київ, 2002. С. 67-71.