Pianists Natalya Zubko and Petro Dovhan, in collaboration with the Stanislav Lyudkevych Memorial Museum and with the support of the Ukrainian Cultural Foundation, have worked on, recorded, and released the world’s first recording of Lyudkevych’s piano duets (1879–1979). Notably, Lyudkevych composed the first professional works in this genre in the history of Ukrainian music. Drawing on the domestic tradition of home music-making, the composer elevated the piano duet genre by creating virtuosic concert pieces.

The album of piano duets marks the beginning of a series of recordings of Lyudkevych's complete works within the framework of the project Lyudkevych: Legacy. The collection includes seven pieces (one cycle and six standalone compositions), all related to dance genres and marches.

"Bar-Kokhba": A Jewish military march initially conceived as an introduction or finale to the opera Bar-Kokhba, which was to portray the Jewish uprising in the 2nd century against slavery and the Roman Empire. Lyudkevych worked on the opera between 1901 and 1926, but it remained unfinished; this march is the only completed fragment. The piece reflects a central theme in Lyudkevych’s work — national liberation struggles — as the composer saw a parallel between the Jewish rebellion and the Ukrainian fight for independence. In 1902, Lyudkevych composed the Jewish military march for piano four-hands, followed by an orchestral version two years later.

"Shvachka": This march for piano four-hands is based on historical Cossack songs about Shvachka, Kharko, and Nechay, which Lyudkevych transcribed from Hnat Khotkevych and Mykola Sadovyi in 1906. The composer’s manuscript is preserved in the Stanislav Lyudkevych Memorial Museum, with the title "Chvatchka-Marche (pour piano a 4 mains)" and the date 1909 inscribed on the cover. A note on the first page margin reads: "March song 'Kharko is returning from Turkey, singing' (sung by Hn. Khotk. – Hnat Khotkevych)."

"Oh, Our Glorious Zaporizhians": A Sich march. According to research by the composer's widow, Zenoviya Shtunder, there are two versions of this piece's origin. One suggests it was composed in 1909 during Lyudkevych's time teaching at the Ukrainian Institute for Girls in Przemyśl. The second version states that in 1911 Lyudkevych composed "Zaporizhian Campaign" — a march based on the folk song "Hey, on the hill, the reapers reap" for a wind orchestra, to be performed at a Sokil sports society congress. Later, Lyudkevych reworked this march for piano four-hands and named it the Sich march Oh, Our Glorious Zaporizhians. Both versions suggest that the piece had an educational aim, intended to teach music students the art of duet playing on a single piano using Ukrainian musical material.

Chabarashka No. 1: Lyudkevych composed the cycle of Chabarashkas for piano four-hands in 1912 while serving as the director of the Mykola Lysenko Higher Music Institute in Lviv. The cycle draws from two volumes of Galician-Ruthenian Folk Melodies, particularly the second volume, which contains a section titled "Other Variants of Kolomyikas," featuring shumkas, dribushkas, chabarashkas, kozachkas, tropakas, and others. The composition includes eight humorous songs and lively dance tunes in a fast kolomyika rhythm.

"Kharko is Returning from Turkey": A Chabarashka written in 1912, this piece revisits the historical song Kharko is Returning from Turkey, which tells the story of a mythical Cossack whose name, according to legend, gave rise to the city of Kharkiv. This song’s arrangement played a role in nurturing the patriotic consciousness of Ukrainian youth.

Chabarashka No. 2: Written in 1913, this is Lyudkevych's arrangement for piano four-hands of his popular Chabarashkafor violin and piano. However, there are many differences between Chabarashka No. 2 and the violin version in terms of melody, harmony, and the total number of measures. The manuscript contains several empty and incomplete measures, prompting the Dovhan & Zubko Piano Duo to conduct a thorough analytical study to fill in these gaps. Their efforts enabled not only the first performance but also the recording of this work.

Valse mélancolique: Based on Olha Kobylianska’s novella, this piece was composed in late 1917 while Lyudkevych was in russian captivity in Perovsk. It stands out among Lyudkevych's piano duet compositions for its complexity and genre specificity (described as an extended poem-ballad). The work’s emotional and psychological depth vividly conveys the heroine's inner experiences. These emotions likely resonated with Lyudkevych's own feelings during his imprisonment, as he faced despair and anxiety about the future far from home and loved ones. Thus, this work can be considered partly autobiographical.

Піаністи Наталя Зубко та Петро Довгань у співпраці з Меморіальним музеєм Станіслава Людкевича та за підтримки Українського культурного фонду опрацювали записали та видали перший у світі запис фортепіанних дуетів Станіслава Людкевича (1879–1979). Важливо, що саме Людкевичу належать перші в історії української музики зразки професійної творчості в цьому жанрі.  Відштовхнувшись від побутового рівня традиції домашнього музикування, композитор підніс жанр фортепіанного дуету, створивши віртуозні концертні твори.

Альбом фортепіанних дуетів започатковує серію звукозаписів повного видання музики Станіслава Людкевича в межах проєкту "Людкевич. Спадщина". До збірки увійшло сім творів (один цикл і шість окремих композицій), повʼязаних з танцювальними жанрами та маршами.

"Бар-Кохба". Єврейський військовий марш, що початково був задуманий як вступ або фінал опери "Бар-Кохба", яка мала висвітлювати повстання юдеїв у ІІ столітті проти рабовласництва та панування Римської імперії. Робота над оперою тривала впродовж 1901–1926 років, однак вона так і залишилася незакінченою; цей марш став єдиним завершеним фрагментом. Твір відбиває провідну для творчості Людкевича тему національно-визвольної боротьби, адже, узявшись писати музику до опери, композитор убачав аналогію з історією боротьби українців за власну державність. Одразу ж, 1902 року, створено єврейський військовий марш для фортепіано в чотири руки, а за два роки здійснено його переклад для симфонічного оркестру.

Швачка-марш для фортепіано в чотири руки створено на основі історичних пісень про козаків Швачку, Харка, Нечая, які Людкевич 1906 року записав від Гната Хоткевича й Миколи Садового. Авторський рукопис твору зберігається у фондах Меморіального музею Станіслава Людкевича. На титульній сторінці зазначено назву — "Chvatchka-Marche (pour piano a 4 mains)" — та рік написання — 1909-й.  На полях першої сторінки дописано: "Маршова “Їде Харко із Туреччини, їде та й співає” (співав Гн. Хотк. – Гнат Хоткевич, ред.)".

"Ой ішли наші славні запорожці". Січовий марш. Згідно з дослідженням удови композитора Зеновії Штундер, є дві версії створення цієї композиції. Згідно з першою, твір написано 1909 року під час викладання Станіслава Людкевича в Українському інституті для дівчат у Перемишлі. Друга полягає в тому, що композитор спочатку (1911 року) створив "Запорозький похід" — марш на тему народної пісні "Гей на горі там женці жнуть" для духового оркестру — з метою презентувати його на з’їзді спортивно-виховного товариства "Сокіл". Згодом автор переробив цей марш для виконання на фортепіано в чотири руки, назвавши січовим маршем "Ой ішли наші славні запорожці". І перша, і друга версії написання твору дають підстави стверджувати, що він має дидактичне спрямування й призначений для того, щоб студенти музичних закладів опановували мистецтво дуетної гри на одному фортепіано на основі українського музичного матеріалу.

Чабарашки №1. Цикл чабарашок для фортепіано в чотири руки Людкевич скомпонував 1912 року під час перебування на посаді директора Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові. Джерелом народних пісень для чабарашок стали два томи "Галицько-руських народних мелодій", особливо другий, який містить окремий розділ "Інші відміни коломийок", куди увійшли шумки, дрібушки, чабарашки, козачки, тропаки та інші. Композиція складається з восьми жартівливих пісень і танцювальних мелодій у швидкому коломийковому темпі.

"Їде Харко із Туреччини". Чабарашка. Написавши цей твір 1912 року, коли Людкевич ще раз звернувся до історичної пісні "Їде Харко та із Туреччини". Опрацювання цієї пісні про міфічну постать козака,  іменем якого, за легендою, названо місто Харків, набувало актуальності в процесі виховання української молоді, формування її патріотичної свідомості.

Чабарашку №2 написано 1913 року. Вона є авторським опрацюванням для виконання в чотири руки популярного твору композитора Чабарашки для скрипки та фортепіано. Однак між Чабарашкою №2 і скрипковим твором наявні численні розбіжності, які стосуються мелодичної та гармонічної мов, а також загальної кількості тактів.  Рукопис рясніє порожніми й незаповненими тактами, тож учасники дуету "Dovhan & Zubko Piano Duo" провели ґрунтовну аналітичну роботу, щоб заповнити прогалини в тексті, їхні зусилля уможливили не лише перші виконання, а й запис цього твору.

Valse mélancolique за мотивами новели Ольги  Кобилянської написано за однойменною новелою письменниці наприкінці 1917 року під час перебування композитора в російському полоні у Перовську. Він вирізняється з-поміж інших композицій для фортепіанного дуету не лише складністю виконання та жанровою специфікою (яку можна окреслити як розгорнуту поему-баладу). Головною особливістю композиції є її емоційно-психологічне забарвлення: автор надзвичайно тонко передає всю палітру внутрішньо-психологічних переживань героїні новели. Ймовірно, ці переживання були суголосні настроям самого Людкевича в часі російського полону, коли далеко від рідного краю та близьких людей композитора охоплювали розпач і тривога про майбутнє. Тож можна припустити, що цей твір певною мірою автобіографічний.

Виконавці:
"Dovhan & Zubko Piano Duo" (Наталя Зубко – фортепіано, Петро Довгань – фортепіано).
Звукорежисер, мастеринг – Мар’ян Криськув ("Jenny Records").