Sonata for Cello and Piano by Illya Lyzohub (1797-1867) is the composer`s only surviving piece. Most of his works were destroyed by fire in 1883. This is the first Ukrainian cello sonata, written between 1825-1828 and dedicated to Lyzohub`s friend and son-in-law, amateur cellist Andriy Hudovych. It is worth mentioning that the composer Illya Lyzohub perfectly mastered both instruments - cello and piano.

The sonata consists of three contrasting parts:
I. Allegro
II. Adagio
III. Round. Moderato

The sonata is written in the Biedermeier style, which has long dominated in Europe. Thanks to chamber music (including amateur, home) classical music has become an integral part of mass culture and leisure for people of any status or profession. Such music was played in the estate of Lyzohubs in the village of Sedniv, Chernihiv region, which was a kind of art center and a meeting place for art lovers. In particular, Lyzohub met Taras Shevchenko on the estate, which turned into a long-term friendship. The composer then bought several drawings by Shevchenko. Instead, Shevchenko painted the only portrait of Lyzohub.

At the beginning of the 2022 Russian invasion of Ukraine, it was reported that the aggressors attacked and destroyed the Lyzohub family estate, a branch of the Tarnovskiy Chernihiv Regional Historical Museum, as well as other surrounding buildings. Fortunately, public sources have denied the threat to the estate. Consequently, only after the war will it be possible to analyze the damage caused to the museum complex.

 This music fascinates with its sophistication and frankness, and today, thanks to the Ukrainian Scores project, it can be heard anywhere in the world. After all, every interested musician has the opportunity to receive scores of this sonata and perform it themselves.

Text: Victoria Antoshevska
Translation: Taras Demko
Vadym Chervov - cello
Mykhaylo Stepanenko - piano

Соната для віолончелі та фортепіано

Ілля Лизогуб

Соната для віолончелі і фортепіано Іллі Лизогуба (1797-1867) – єдиний твір композитора, що зберігся до наших днів, оскільки  більшість  його робіт знищила пожежа 1883 року. Це перша українська відолончельна соната, написана між 1825-1828 рр. і присвячена його другу та зятеві, віолончелісту-аматору Андрію Гудовичу. Варто сказати, що композитор Ілля Лизогуб прекрасно володів обидвома інструментами – і віолончеллю, і фортепіано.

Соната складається з трьох контрастних частин:
I. Allegro
II. Adagio
III. Rondo. Moderato

Твір написаний у стилі бідермаєр, який довгий час панував у Європі. Завдяки камерному музикуванню (в тому числі аматорському, домашньому) класична музика стала невід'ємною частиною масової культури і дозвілля людей будь-якого статусу чи професії. Саме така музика звучала у садибі Лизогубів в селищі Седнів Чернігівської області, яка була своєрідним хабом і місцем зустрічі любителів мистецтва. Зокрема, у маєтку відбулось знайомство Лизогуба з Тарасом Шевченко, яке перетворилося на багаторічну дружбу. Ілля Іванович тоді придбав кілька малюнків Тараса. Натомість Шевченко написав єдиний портрет Лизогуба.

На початку російського вторгнення в Україну з’явилась інформація, що окупанти захопили і понищили Родинну садибу Лизогубів, яка є філією Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського, так само як й інші навколишні будинки. На щастя, джерела Суспільного спростували інформацію про загрозу для маєтку. А отже, лише після війни можна буде проаналізувати завдану музейному комплексу шкоду.

Ця музика чарує своєю вишуканістю та відвертістю, і сьогодні, завдяки проєкту Ukrainian Scores, може звучати у будь-якому куточку світу. Адже кожен бажаючий музикант має нагоду отримати ноти цієї сонати і виконати її особисто.

Текст: Вікторія Антошевська