Illya Lyzohub. Biography
"A wonderful musician, pianist, cellist, singer and composer, a good painter, a passionate hydraulist, he decorates Sedniv with gardens, fountains and lives quietly, modestly, but like an aristocrat"
Mykola Markevych, Ukrainian historian, encyclopedist
Mykola Markevych, Ukrainian historian, encyclopedist
The biography of Ilya Lyzohub (1787-1867), unfortunately, has not been the subject of detailed research for historians or musicologists, although it is well worth it. Ilya Lyzohub, a politician, philanthropist, musician, and amateur composer seems to have been destined from birth to be a successful man worthy of his ancient noble family.
The family of Lyzohubs is the most famous Chernihiv Cossack family. Ilya`s grandfather, Yuhym Lyzohub, was married to the daughter of Hetman of the Left Bank of Ukraine Petro Doroshenko. The writer Mykola Gogol also comes from the Lyzohub family (maternal line). For almost 250 years, the fate of the Lyzohubs was closely connected with Chernihiv, although the family originates from the Cherkasy region. It is a military dynasty, which included hetmans, colonels, and representatives of the high-rank general, who distinguished themselves in many battles of the Cossack army during the seventeenth and eighteenth centuries. The Lyzohubs greatly influenced the course of historical events, participated in the political and economic life of Ukraine, developed trade relations, and introduced new means of management.
The patronage of this family deserves special attention. Lyzohubs built churches at their own expense, made significant donations to the churches of Chernihiv and Kyiv, and invited prominent masters to cooperate. The powerful national idea that prevailed in the Lyzohub family brought together prominent figures of Ukrainian culture in their estate. The famous Ukrainian Kobzar, Taras Shevchenko became friends with 3 brothers Ilya and Oleksandr Lyzohubs who were composers and Andriy Lyzohub.
Little is known about the life of Ilya Lyzohub. According to family tradition, he became a soldier and participated in military campaigns and battles. At the age of 34, he retired and returned to the family estate in Sedniv, where he lived with his wife. He had no descendants but was always surrounded by people. He was a good, just, and respected man, a true intellectual and master of everything he did.
The work of cellist, pianist, and composer Ilya Lyzohub, unfortunately, is almost unknown to our generation. Due to the fire in the estate, all scores were lost. The Sonata for Cello and Piano is the only piece whose sound can be heard today from chamber scenes. We invite you to listen to this wonderful music in the mobile app Ukrainian Live Classic.
The family of Lyzohubs is the most famous Chernihiv Cossack family. Ilya`s grandfather, Yuhym Lyzohub, was married to the daughter of Hetman of the Left Bank of Ukraine Petro Doroshenko. The writer Mykola Gogol also comes from the Lyzohub family (maternal line). For almost 250 years, the fate of the Lyzohubs was closely connected with Chernihiv, although the family originates from the Cherkasy region. It is a military dynasty, which included hetmans, colonels, and representatives of the high-rank general, who distinguished themselves in many battles of the Cossack army during the seventeenth and eighteenth centuries. The Lyzohubs greatly influenced the course of historical events, participated in the political and economic life of Ukraine, developed trade relations, and introduced new means of management.
The patronage of this family deserves special attention. Lyzohubs built churches at their own expense, made significant donations to the churches of Chernihiv and Kyiv, and invited prominent masters to cooperate. The powerful national idea that prevailed in the Lyzohub family brought together prominent figures of Ukrainian culture in their estate. The famous Ukrainian Kobzar, Taras Shevchenko became friends with 3 brothers Ilya and Oleksandr Lyzohubs who were composers and Andriy Lyzohub.
Little is known about the life of Ilya Lyzohub. According to family tradition, he became a soldier and participated in military campaigns and battles. At the age of 34, he retired and returned to the family estate in Sedniv, where he lived with his wife. He had no descendants but was always surrounded by people. He was a good, just, and respected man, a true intellectual and master of everything he did.
The work of cellist, pianist, and composer Ilya Lyzohub, unfortunately, is almost unknown to our generation. Due to the fire in the estate, all scores were lost. The Sonata for Cello and Piano is the only piece whose sound can be heard today from chamber scenes. We invite you to listen to this wonderful music in the mobile app Ukrainian Live Classic.
Text: Viktoriia Antoshevska
Translated by Taras Demko
Translated by Taras Demko
Ілля Лизогуб. Біографія
«Чудовий музикант, піаніст, віолончеліст, співак і композитор, гарний живописець, пристрасний гідравлік, він прикрашає Седнів садами, фонтанами і живе тихо, скромно, але як пан… »
Микола Маркевич, український історик, енциклопедист
Микола Маркевич, український історик, енциклопедист
Біографія непересічної особистості Іллі Івановича Лизогуба (1787-1867), на жаль, так і не стала об’єктом детальних досліджень ні для істориків, ні для музикознавців, хоча цілком на це заслуговує. Політичному діячеві, меценатові, музикантові і композитору-аматору Іллі Лизогубу, здається, ще від народження судилося бути успішним чоловіком, гідним свого давнього шляхетного роду.
Лизогуби – найвідоміша чернігівська козацька родина. Дід Іллі Івановича, Юхим Лизогуб був одружений на дочці гетьмана Лівобережної України Петра Дорошенка. З родини Лизогубів (по материнській лінії) також походить письменник Микола Гоголь. Впродовж майже 250 років долі Лизогубів були тісно пов'язані з Черніговом, хоча рід бере початок із Черкащини. Це військова династія, до якої входили наказні гетьмани, полковники, представники генеральної старшини, що відзначились у багатьох битвах козацького війська протягом ХVII-XVIII століть. Лизогуби значною мірою вплинули на хід історичних подій, брали участь в політичному та економічному житті України; розвивали торгові відносини, впроваджували нові засоби господарювання.
Окремої уваги заслуговує меценацтво цієї родини. Власним коштом Лизогуби будували церкви, здійснювали вагомі пожертви до храмів Чернігова та Києва, запрошували до співпраці визначних майстрів. Потужна національна ідея, яка панувала в родині Лизогубів, гуртувала в їхньому маєтку видатних діячів української культури. Приятелював з братами Іллею, Олександром, теж композитором, і Андрієм Лизогубами й український Кобзар – Тарас Шевченко.
Про життєвий шлях Іллі Лизогуба відомо небагато. За сімейною традицією він став військовим, брав участь у військових походах і битвах. У віці 34 років пішов у відставку, повернувся до родинного маєтку у Седневі, де проживав з дружиною. Нащадків не мав, але завжди був оточений людьми. Був доброю, справедливою і шанованою людиною, справжнім інтелектуалом та господарем у всьому, до чого би не брався.
Творчість віолончеліста, піаніста і композитора Іллі Лизогуба, на жаль, невідома нашому поколінню. Через пожежу в маєтку усі партитури були втрачені. Соната для віолончелі і фортепіано – єдиний твір, звучання якого можемо сьогодні почути з камерних сцен. Запрошуємо послухати цю прекрасну музику у мобільному додатку Ukrainian Live Classic.
Лизогуби – найвідоміша чернігівська козацька родина. Дід Іллі Івановича, Юхим Лизогуб був одружений на дочці гетьмана Лівобережної України Петра Дорошенка. З родини Лизогубів (по материнській лінії) також походить письменник Микола Гоголь. Впродовж майже 250 років долі Лизогубів були тісно пов'язані з Черніговом, хоча рід бере початок із Черкащини. Це військова династія, до якої входили наказні гетьмани, полковники, представники генеральної старшини, що відзначились у багатьох битвах козацького війська протягом ХVII-XVIII століть. Лизогуби значною мірою вплинули на хід історичних подій, брали участь в політичному та економічному житті України; розвивали торгові відносини, впроваджували нові засоби господарювання.
Окремої уваги заслуговує меценацтво цієї родини. Власним коштом Лизогуби будували церкви, здійснювали вагомі пожертви до храмів Чернігова та Києва, запрошували до співпраці визначних майстрів. Потужна національна ідея, яка панувала в родині Лизогубів, гуртувала в їхньому маєтку видатних діячів української культури. Приятелював з братами Іллею, Олександром, теж композитором, і Андрієм Лизогубами й український Кобзар – Тарас Шевченко.
Про життєвий шлях Іллі Лизогуба відомо небагато. За сімейною традицією він став військовим, брав участь у військових походах і битвах. У віці 34 років пішов у відставку, повернувся до родинного маєтку у Седневі, де проживав з дружиною. Нащадків не мав, але завжди був оточений людьми. Був доброю, справедливою і шанованою людиною, справжнім інтелектуалом та господарем у всьому, до чого би не брався.
Творчість віолончеліста, піаніста і композитора Іллі Лизогуба, на жаль, невідома нашому поколінню. Через пожежу в маєтку усі партитури були втрачені. Соната для віолончелі і фортепіано – єдиний твір, звучання якого можемо сьогодні почути з камерних сцен. Запрошуємо послухати цю прекрасну музику у мобільному додатку Ukrainian Live Classic.
Текст: Вікторія Антошевська
Джерела:
Дорошенко Д. Нарис історії України, т. 2. К., 1992
Самохіна Н. Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури // Скарбниця української культури: Збірник наукових праць. — Випуск 7. — Чернігів, 2006.
Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976.
Дорошенко Д. Нарис історії України, т. 2. К., 1992
Самохіна Н. Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури // Скарбниця української культури: Збірник наукових праць. — Випуск 7. — Чернігів, 2006.
Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976.