Meitus Yuliy. Biography

Yuliy Meitus (1903, Yelisavetgrad (now Kropyvnytskyi) - 1997, Kyiv) - composer, pianist, public figure.

He graduated from the music school as a pianist (studied under Heinrich Neuhaus (1919), the Kharkiv Institute of Music and Drama in the composition class of S. Bohatyrev (1931). During World War II, he was in Ashgabat, where he helped create the Turkmen National Opera. He also lived in Irkutsk, where he staged his own opera "Haidamaky," with Kyiv's colleagues. In 1944 he moved to Kyiv. He was honored with numerous state awards, particularly the Taras Shevchenko State Award (1996).
 
Yuliy Meitus is considered the founder of modern Ukrainian opera; he wrote 17 operas of various genres, in particular, "Haidamaky", "Stolen Happiness", "Anna Karenina", "Yaroslav the Wise", "Mariana Pineda", "Anthony and Cleopatra", "Daughter of the Wind", four operas in co-authorship ("Perekop", "Abadan", "Leila and Majnun", "Makhtumkuli"). Stylistic and genre diversity is also manifested in symphonic works. He is the author of works for symphony orchestra (5 suites, "Turkmen Symphony", the poem "Ways of Glory", Overture); vocal and symphonic works (Cantata "Oath", 5 Ukrainian folk songs in the free arrangement for low voice with orchestra); chamber and instrumental works (Variations on a Ukrainian theme for violin and piano, Allegro for violin and piano, Poem, Nocturne, "In the Carpathians" for piano, 12 children's pieces).
Choral and chamber-vocal music plays an essential role in the work of Meitus. He is the author of choirs "Partisan Suite", unaccompanied choirs based on T. Shevchenko, A. Pushkin, P. Voronko poetry); vocal cycles on poems by M. Jalil ("From the Moabite Notebooks"), A. Malyshko, L. Vysheslavskyi, E. Mezhelaitis, Lesya Ukrainka, Bulgarian poets; about 300 romances and ballads to the words of various poets.
Meitus wrote music for theatrical performances, in particular, collaborated with Les Kurbas Theater "Berezil" ("People's Malachi", "Hello, on the wave of 477!", "Mina Mazailo", etc.) and movies. He also directed one of the first jazz bands of Ukraine at the Berezil Theater (1924-1926).
As a composer, Meitus reveals the depth of senses.His music is based on high professionalism, and reliance on folklore sources. Richness of emotional gradations contributed to the brightness of the musical style of many works of the composer.

Listen to music
Слухати музику

Мейтус Юлій. Біографія

Юлій Сергійович Мейтус (1903, м. Єлисаветград (тепер м. Кропивницький) — 1997, м. Київ) — композитор, піаність, громадський діяч.
Закінчив музичну школу по класу фортепіано в Генріха Нейгауза (1919), Харківський музично-драматичний інститут по класу композиції С. Богатирьова (1931). У роки Другої світової війни перебував в Ашгабаді, де допомагав створювати туркменську національну оперу та Іркутську, де з киянами поставив власну оперу «Гайдамаки». У 1944-му переїхав Києва. Вшанований чисельними державними нагородами, зокрема, Державною премією імені Тараса Шевченка (1996).
Юлій Мейтус вважається фундатором модерної української опери, він написав 17 різножанрових опер, зокрема, «Гайдамаки», «Украдене щастя», «Анна Кареніна», «Ярослав Мудрий», «Мар’яна Пінеда», «Антоній і Клеопатра», «Донька вітру», з них 4 опери у співавторстві («Перекоп», «Абадан», «Лейла і Меджнун», «Махтумкулі»). Стильове й жанрове розмаїття виявляється також і в симфонічній творчості. Він є автором творів для симфонічного оркестру (5 сюїт, «Туркменська симфонія», поема «Шляхами слави», Увертюра); вокально-симфонічних творів (Кантата «Клятва», 5 українських народних пісень у вільній обробці для низького голосу з оркестром); камерно-інструментальних творів (Варіації на українську тему для скрипки і фортепіано, Алегро для скрипки і фортепіано, Поема, Ноктюрн, «В Карпатах» для фортепіано, 12 дитячих п’єс).

У творчості Ю. Мейтуса важливу роль посідає хорова і камерно-вокальна музика. Він автор хорів («Партизанська сюїта», хори без супроводу на сл. Т. Шевченка, О. Пушкіна, П. Воронька); вокальних циклів на сл. М. Джаліля («Із Моабітських зошитів»), А. Малишка, Л. Вишеславського, Е. Межелайтіса, Лесі Українки, болгарських поетів; близько 300 романсів і балад на слова різних поетів.

Ю. Мейтус писав музику до театральних вистав, зокрема, співпрацював з театром «Березіль» Леся Курбаса («Народний Малахій», «Алло, на хвилі 477!», «Мина Мазайло» та ін.) і кінофільмів, також керував одним з перших джаз-бендів України при театрі «Березіль» (1924-1926).

Багатогранна творчість Ю. Мейтуса виявляє глибинну змістовність, оперту на високий професіоналізм, а спирання на фольклорні джерела й багатство емоційних градацій сприяли яскравості музичної стилістики багатьох творів композитора.

Література:
Бас Л. Юлій Мейтус. Київ, 1973. 57 с.
Костюк Н. Мейтус Юлій Сергійович. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=66167