Nyzhankivskyi Nestor. Biography

Nestor Nizhankivskyi (1893, Berezhany - 1940, Lodz (Poland) - Ukrainian composer, choir conductor, pianist, teacher, musical critic, son of Ostap Nyzhankivskyi. (In 1993, on the initiative of his son composer and singer Oleh Nyzhankivskyi, the remains of Nestor Nyzhankivskyi's body were transported to Ukraine and reburied in Stryi, near his father's grave).

He received his secondary education at the Stryi Gymnasium, then studied at the M. Lysenko Higher Music Institute in Lviv: music theory under Stanislav Lyudkevych, harmony under Adolf Khibinsky (privately). As a composer, he studied under prof. Jerzy Lialewicz of the Vienna Academy of Music (privately).
 
He acquired his composing skills at the Vienna Academy of Music (in the class of Josef Marx), which he graduated as a Doctor of Philosophy (1923). During the First World War, he was drafted into the army, taken prisoner. After his return (1918), he continued his studies at the Prague Conservatory under Vitezslav Novak, graduating in 1926 with a piano trio in E minor for piano, violin, and cello. In Prague, he first met composer Vasyl Barvinskyi in person (1923).
Since 1929, N. Nyzhankivskyi was teaching at the Lysenko Higher Music Institute in Lviv, became a member of the musicological section of the T. Shevchenko Scientific Society, was a music critic of the newspaper "Ukrainian News", co-organizer and first chairman of the Union of Ukrainian Professional Musicians. He shared a professional interest in photography and published his photos in the magazine "Light and Shadow".
N. Nyzhankivskyi's music embodies Art Nouveau style features with a great tendency to chamber sophistication of piano and vocal genres. He preferred lyrical and psychological mood, which appeals to romanticism's principles, with a subtle variety of poetic images.
He preferred lyrical and psychological mood, which appeals to romanticism's principles, with a subtle variety of poetic images.
N. Nyzhankivskyi's music heritage includes piano pieces ("Great Variations", "Intermezzo", "Small Suite", "Prelude and Fugue on a Ukrainian Theme", "Kolomiyka", etc.), choral music (including "Mercenary", "Many Summers" (Mnohaya lita))", "It was May"), pieces for symphony orchestra ("Funeral March"), music for the theater, for children. The composer also wrote romances based on the words by various poets ("Play, trembita", "Come, come", "Dream of me", etc.), two prayer songs "Pater noster" and "Virgin Mary ", arrangements of Ukrainian folk and partisan songs.

Listen to music in the App 
Слухати музику в додатку

Нижанківський Нестор. Біографія

Нестор Остапович Нижанківський (1893, м. Бережани – 1940, м. Лодзь (Польща) –  український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, музичний критик і музичний діяч, син о. Остапа Нижанківського (УГКЦ). У 1993 році з ініціативи сина композитора, співака Олега Нижанківського, останки Нестора Нижанківського були перевезені на Україну і перезаховані в Стрию, біля могили батька.
Середню освіту здобув у Стрийській гімназії, надалі навчався у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка (ВМІ) у Львові: теорію у Станіслава Людкевича, гармонію у Адольфа Хибінського (приватно), фортепіано у проф. Віденської музичної академії Єжи Лялевича (приватно). Композиторську майстерність здобував у Віденській музичній академії в класі Йозефа Маркса, яку закінчив, здобувши ступінь доктора філософії (1923).
Під час Першої світової війни був покликаний до війська, потрапив у полон, а після повернення (1918) продовжив навчання у Празькій консерваторії у Вітезслава Новака, яку закінчив 1926 р. виконанням фортепіанного Тріо  мі-мінор для фортепіано, скрипки та віолончелі. У Празі вперше особисто знайомиться з Василем Барвінським (1923).
З осені 1929 р. Н. Нижанківський викладає у ВМІ у Львові, є членом музикологічної секції Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (НТШ), музичним критиком газети «Українські Вісті», співорганізатором і першим головою Союзу Українських Професійних Музик, а також професійно захоплюється фотографією і публікується в  журналі «Світло й тінь».

Творчість Н. Нижанківського втілює ознаки сецесійної стилістики з великим ухилом до камерної рафінованості фортепіанних і вокальних жанрів. В тематиці переважає лірико-психологічний настрій, що апелює до засад романтизму із витонченим різноманіттям ліричних образів.

До композиторської спадщини Н. Нижанківського належать фортепіанні твори («Великі варіації», «Інтермеццо», «Мала сюїта», «Прелюдія і фуга на українську тему», «Коломийкa» та ін), хорові (зокрема «Наймит», «Многая літа», «Був май», «На городі пастернак» з «Гайдамаків» Шевченка), композиції для симфонічного оркестру («Похоронний марш»), духового оркестру, музика до театру, твори для дітей. У творчому доробку композитора є також солоспіви на слова різних поетів («Грай, трембіто», «Прийди, прийди», «Снишся мені», «Ти любчику за горою»та ін.), дві пісні-молитви «Отче Наш» і «Богородице Діво», обробки українських народних і стрілецьких пісень.

Література:
Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ — ХХ ст. Тернопіль, 2000. 339 с.
Булка Ю. Нестор Нижанківський. Київ, 1972. 39 с.
Молчанова Т. Гідний спадкоємець батьківських традицій: до 120-річчя від дня народження композитора, музично-громадського діяча Нестора Нижанківського // Дзвін. Львів, 2013. № 9. С. 95-98.