Tenderness, nostalgia, emotional impulse, and patriotic epic – all these elements are combined in the new release of solo songs by the composer Nestor Nyzhankivskyi (1893-1940). In the composer's oeuvre, the genre of vocal lyricism holds the second place after piano works. He turned to this genre throughout his creative journey. Soprano Liliya Kostruba and pianist Myroslav Drahan recorded and released an album in November 2013 dedicated to the 120th anniversary of the composer's birth, which includes seven unique works. Today, we are delighted to share them with the listeners of the Ukrainian Live Classic app.

Contents of the Release:
1. Bohorodytse Divo (Mother of God, Virgin)
2. Vzhe osin (It's Autumn). Words by Melaniya Semaka
3. Snyshsya meni (You Appear in My Dreams). Words by Bohdan Lepkyi
4. Ne spivai po vesni (Don't Sing after the Spring). Words by Ivan Manzhura
5. Pryidy, pryidy (Come, Come). Words by Oleksandr Oles
6. Zasumui, trembito (Mourn, Trembita). Words by Roman Kupchynskyi
7.  Ty, lyubchyku, za horoyu (You, My Love, Beyond the Mountain). Words by Ulyana Kravchenko

In his early solo songs, Nestor Nyzhankivskyi draws from the traditions of old Galician songs of the 19th century: such as "Ne spivai po vesni" to the words of Ivan Manzhura, partially "Pryidy, pryidy" to the words of Oleksandr Oles, and "Snyshsya meni" to the words of Bohdan Lepkyi. These songs are characterized by a generalized song-like melody that embodies the main image of the poem. The emotional content of Nyzhankivskyi's solo songs from this period lies within the realm of light, delicate, softly sentimental lyricism. The internal emotional equilibrium of the music is facilitated by three-part reprise forms with soft contrasts in the middle sections, painted in light tones. Each of these songs is dominated by the vocal part with traditional melody, close in intonation to Ukrainian songs-romances of the 19th century.

The style of solo songs written during the years of emigration and studies in Vienna changes significantly. Here, individualization comes to the fore, realized in the impulsive plasticity of aria-recitative melodies. The composer strives to convey the content and intonations of individual words or phrases, making the emotional tone of the expression more immediate. The textural complexity of the piano part and its role in the development of musical thought also significantly increase. Each solo song becomes a dramatic monologue with its own plot. The tension of continuous development dominates in the solo song "Vzhe osin" to the words of Melaniya Semaka-Nyzhankivska.

Separately, as interesting and original attempts to embody the Ukrainian national color in music, stand out the solo songs "Zasumui, trembito" to the words of Roman Kupchynskyi and "Ty, lyubchyku, za horoyu" to the words of Ulyana Kravchenko. The first is an epic-dramatic solo song, whose numerous melismas and characteristic melodic cadences recreate the spirit of Cossack historical songs and dumas. "Ty, lyubchyku, za horoyu" is a charming lyrical miniature masterfully stylized as a kolomyika. Due to the specific expressiveness of the melody, the role of the piano part here is significantly more modest compared to the previous solo songs.

The solo song-prayer "Bohorodytse Divo" is particularly expressive. It is based on a song melody of a nobly elevated romantic type. In general, the solo songs demonstrate a certain evolution in Nestor Nyzhankivskyi's authorial style, aimed at deepening the psychological expressiveness of the music.

Ніжність, ностальгія, емоційний порив та патріотична епіка – усе це поєдналося в новому релізі солоспівів композитора Нестора Нижанківського (1893-1940). У творчості композитора жанр вокальної лірики посідає друге, після фортепіанних творів, місце. До нього він звертався впродовж усього свого творчого шляху. Сопрано Лілія Коструба та піаніст Мирослав Драган у листопаді 2013 року записали та видали альбом, присвячений 120-річчю з дня народження композитора, до якого увійшли сім самобутніх творів. А сьогодні ми з радістю ділимося ними зі слухачами застосунку Ukrainian Live Classic.  

Зміст релізу:

1. "Богородице  Діво"
2 Вже осінь". Слова Меланії Семаки
3. "Снишся мені". Слова Богдана Лепкого
4. "Не співай по весні". Слова Івана Манжури
5. "Прийди, прийди". Слова Олександра Олеся
6. "Засумуй, трембіто". Слова Романа Купчинського
7. "Ти, любчику, за горою". Слова Уляни Кравченко

У своїх ранніх солоспівах Нестор Нижанківський відштовхується від традицій старої галицької пісні XIX століття: це “Не співай по весні” на слова Івана Манжури, частково “Прийди, прийди” на слова Олександра Олеся та “Снишся мені” на слова Богдана Лепкого. У них переважає мелодика узагальненого пісенного типу, яка втілює характер основного образу вірша. Емоційний зміст солоспівів Нижанківського цього періоду перебуває в сфері світлої, тендітної, м'яко-сентиментальної лірики. Внутрішній емоційній врівноваженості музики сприяють репризні тричастинні форми з м'якими контрастами середин, забарвлених у світлі тони. У кожному з них домінує вокальна партія з традиційною мелодикою, близькою за інтонаційним строєм до українських пісень-романсів XIX століття.

Стиль солоспівів, написаних у роки еміграції й навчання у Відні, значно міняється. Тут на перше місце виходить індивідуалізація, яка втілюється в імпульсивній пластиці аріозно-речитативної мелодики. Композитор прагне передати зміст та інтонації окремого слова чи фрази починають, емоційний тон вислову стає більш безпосереднім. Значно зростає також фактурна розвинутість фортепіанної партії та її роль у розгортанні музичної думки. Кожен із солоспівів стає драматичним монологом із своїм сюжетом. Напруженість наскрізного розвитку домінує також у солоспіві “Вже осінь” на слова Меланії Семаки-Нижанківської.  

Окремо,  як цікаві й самобутні спроби втілення в музиці українського національного колориту, виділяються солоспіви “Засумуй, трембіто” на слова Романа Купчинського та “Ти, любчику, за горою” на слова Уляни Кравченко. Перший з них — солоспів епічно-драматичного звучання, в численних мелізмах і характерних мелодичних каденціях якого відтворений дух козацьких історичних пісень і дум. “Ти, любчику, за горою” — чарівна лірична мініатюра, майстерно стилізована під коломийку. Внаслідок специфічної виразовості мелодики тут значно скромніша роль фортепіанної партії (порівняно з попередніми солоспівами).

Особливою виразністю наділений солоспів-молитва “Богородице Діво”. Вона базується на пісенній мелодиці благородно-піднесеного романтичного типу.  У цілому, на прикладі солоспівів спостерігається певна еволюція авторського стилю Нестора Нижанківського, спрямована на поглиблення психологічної виразовості музики.