The Piano Trio in E minor (1926) by the Ukrainian composer, pianist, music critic, and public figure Nestor Nyzhankivskyi belongs to the Prague period, when Nestor studied in the class of Vitezslav Novak.
This work concentrates the result of his studies: a balanced form, chamber transparency of texture, and restrained late-romantic expression. The author himself associated the music of the trio with personal experiences – the pain of loss after his father’s death and the disappearance of friends. During his time in Prague, along with the E-moll Trio, Nyzhankivskyi wrote the piano suite "Letters to Her" and "Memory" – works of contemplative, intimate lyricism.
The Trio naturally fits into this line: an individual, emotionally balanced musical language, focused on the inner monologue, memory, and the experience of loss. However, this emotional tension is combined with nobility, good tast,e and Secessionist freedom. The key of E minor sets a pensive, concentrated tone. The leading themes of the Trio are broad, singing, touching with clearly defined intonational nuclei; they unfold in a real ensemble dialogue, where no instrument is purely an accompaniment. Flowing cantilenas alternate with moving episodes; the increases are built up in a wave-like manner, with climaxes that do not destroy the overall intimacy of chamber music.
The late romantic harmonic language with soft chromatics, the use of the Hutsul mode, and characteristic folk intonations is moving and very lively, close to the listener. The overall wide register and dynamic palette create a voluminous, full sound. The overall dramaturgy combines elegiac and restrained pathos, leading the listener from concentrated reflections to emotional outbursts.
This work concentrates the result of his studies: a balanced form, chamber transparency of texture, and restrained late-romantic expression. The author himself associated the music of the trio with personal experiences – the pain of loss after his father’s death and the disappearance of friends. During his time in Prague, along with the E-moll Trio, Nyzhankivskyi wrote the piano suite "Letters to Her" and "Memory" – works of contemplative, intimate lyricism.
The Trio naturally fits into this line: an individual, emotionally balanced musical language, focused on the inner monologue, memory, and the experience of loss. However, this emotional tension is combined with nobility, good tast,e and Secessionist freedom. The key of E minor sets a pensive, concentrated tone. The leading themes of the Trio are broad, singing, touching with clearly defined intonational nuclei; they unfold in a real ensemble dialogue, where no instrument is purely an accompaniment. Flowing cantilenas alternate with moving episodes; the increases are built up in a wave-like manner, with climaxes that do not destroy the overall intimacy of chamber music.
The late romantic harmonic language with soft chromatics, the use of the Hutsul mode, and characteristic folk intonations is moving and very lively, close to the listener. The overall wide register and dynamic palette create a voluminous, full sound. The overall dramaturgy combines elegiac and restrained pathos, leading the listener from concentrated reflections to emotional outbursts.
Text: Victoriia Antoshevska
Listen to music
Слухати музику
Performers: Adrian Bodnar - violin, Serhiy Korovyatsky - cello, Dmytro Mykytyn - piano.
Project directors: Taras Demko, Ivan Ostapovych.
Ukrainian Radio Recording House, 2020.
Supported by Ukrainian Cultural Foundation.
Project directors: Taras Demko, Ivan Ostapovych.
Ukrainian Radio Recording House, 2020.
Supported by Ukrainian Cultural Foundation.
Фортепіанне тріо
Нестор Нижанківський
Фортепіанне тріо e-moll (1926) українського композитора, піаніста, музичного критика та громадського діяча Нестора Нижанківського належить до празького періоду, коли Нестор навчався у класі Вітезслава Новака. У цьому творі зосереджено підсумок його навчання: виважена форма, камерна прозорість фактури та стримана пізньоромантична експресія. Сам автор пов’язував музику тріо з особистими переживаннями — болем утрат після смерті батька і зникнення друзів.
У празький час поряд із тріо e-moll Нижанківський пише фортепіанну сюїту "Листи до Неї" та "Спомин" — твори споглядальної, інтимної лірики. Тріо природно вписується в цю лінію: індивідуальна, емоційно виважена мова, зосереджена на внутрішньому монолозі, пам’яті та переживанні втрати. Утім ця емоційна напруга поєднується зі шляхетністю, добрим смаком та сецесійною свободою.
Тональність мі мінор задає задумливий, зосереджений тон. Провідні теми тріо широкі, співучі, зворушливі із чітко окресленими інтонаційними ядрами; вони розгортаються у справжньому ансамблевому діалозі, де жоден інструмент не є суто акомпанементом. Пластичні кантилени чергуються з рухомими епізодами; наростання вибудовуються хвилеподібно, з кульмінаціями, що не руйнують загальної камерності.
Пізньоромантична гармонічна мова з м’якою хроматикою, використанням гуцульського ладу, характерними народними інтонаціями зворушує і є дуже живою, близькою для слухача. А загальна широка регістрова і динамічна палітра створює обʼємне, наповнене звучання. Загальна драматургія поєднує елегійність і стриману патетику, ведучи слухача від зосереджених роздумів до емоційних сплесків.
У празький час поряд із тріо e-moll Нижанківський пише фортепіанну сюїту "Листи до Неї" та "Спомин" — твори споглядальної, інтимної лірики. Тріо природно вписується в цю лінію: індивідуальна, емоційно виважена мова, зосереджена на внутрішньому монолозі, пам’яті та переживанні втрати. Утім ця емоційна напруга поєднується зі шляхетністю, добрим смаком та сецесійною свободою.
Тональність мі мінор задає задумливий, зосереджений тон. Провідні теми тріо широкі, співучі, зворушливі із чітко окресленими інтонаційними ядрами; вони розгортаються у справжньому ансамблевому діалозі, де жоден інструмент не є суто акомпанементом. Пластичні кантилени чергуються з рухомими епізодами; наростання вибудовуються хвилеподібно, з кульмінаціями, що не руйнують загальної камерності.
Пізньоромантична гармонічна мова з м’якою хроматикою, використанням гуцульського ладу, характерними народними інтонаціями зворушує і є дуже живою, близькою для слухача. А загальна широка регістрова і динамічна палітра створює обʼємне, наповнене звучання. Загальна драматургія поєднує елегійність і стриману патетику, ведучи слухача від зосереджених роздумів до емоційних сплесків.
Виконавці: Адріан Боднар — скрипка, Сергій Коровʼяцький — віолончель, Дмитро Микитин — фортепіано.
Директори проєкту: Тарас Демко, Іван Остапович.
Запис здійснено наживо у Будинку звукозапису Українського радіо в межах проєкту Ukrainian Live у 2020 році.
Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Текст: Вікторія Антошевська
Директори проєкту: Тарас Демко, Іван Остапович.
Запис здійснено наживо у Будинку звукозапису Українського радіо в межах проєкту Ukrainian Live у 2020 році.
Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Текст: Вікторія Антошевська