Hlib Taranov (1904-1989) was a Ukrainian composer and music educator, a professor, a Doctor of Art History, and the author of the first textbook "Course in Score Reading" and a theoretical monograph "History of Orchestral Styles."

Alongside his contemporaries such as Levko Revutskyi, Borys Lyatoshynskyi, Stanislav Lyudkevych, and others, Hlib Taranov enriched Ukrainian music with a series of significant works. He played an active role in shaping and developing the professional composer school and nurtured dozens of composers and musicologists.

The composer was born in Kyiv on June 15, 1904. He said, "My musical talents emerged very early: during my first piano lessons, I exhibited perfect pitch. Moreover, I started composing music almost from the first days of my acquaintance with it - from the age of six. My first teacher was my mother, who laid the foundations of my musical education."

Later, Hlib Taranov studied music under Reinhold Glière and then enrolled in the Kyiv Conservatory. He studied composition under the renowned Ukrainian composer and educator Borys Lyatoshynskyi and conducting under Felix Blumenfeld and Mykola Malko. "I studied under Borys Lyatoshynskyi until I completed my conservatory education, but I didn't lose contact with Reinhold Glière and took any opportunity to show him my works," Hlib Taranov recalled.

At the age of 21, Hlib Taranov completed his music education at the Mykola Lysenko Music and Drama Institute. Afterward, he taught theoretical disciplines and conducting there.

From 1934, he worked at the Kyiv Conservatory and eventually became a professor and head of the instrumentation department. He contributed significantly to the education of future conductors, composers, and musicologists included the creation and successful implementation of courses in instrumentation, the history of orchestral styles, and score reading.

From 1956 to 1968, he worked as the Deputy Chairman of the Board of the Union of Composers of Ukraine.

He passed away on January 26, 1989, in Kyiv.

In his creative work, Hlib Taranov paid particular attention to orchestral music. His oeuvre includes approximately thirty symphonic works, including symphonies, suites, symphonic poems, and music for films. He also composed an opera titled "The Ice Battle," works for piano, violin, choral compositions with accompaniment, and a cappella pieces.

A distinctive feature of Hlib Taranov's music is his inclination towards programmatic music and vividly concrete representations in his compositions. For instance, his poems "Lights on the Angara", "The First Space", "New Express”, "Three Monuments", and others are programmatic. Out of his nine symphonies, six are programmatic in nature.

Гліб Таранов (1904-1989) – український композитор і педагог музики, професор, доктор мистецтвознавства, автор першого підручника «Курс читання партитур» та теоретичної монографії «Історія оркестрових стилів».

Поруч зі своїми сучасниками Левком Ревуцьким, Борисом Лятошинським, Станіславом Людкевичем та іншими, Гліб Таранов збагатив українську музику низкою значних творів, брав активну участь у формуванні й становленні професійної композиторської школи, виховав десятки композиторів та музикознавців.
 
Народився композитор у Києві 15 червня 1904 року. «Мої музичні здібності виявилися дуже рано: під час перших занять з фортепіано у мене виявили абсолютний слух. Крім того, я почав писати музику майже з перших днів знайомства з нею – з шестирічного віку. Моєю першою вчителькою була мама, яка заклала основи музичної освіти», – казав композитор.

Згодом Гліб Таранов навчався музики у Рейнгольда Глієра, а далі поступив у Київську консерваторію. Композиції навчався у відомого українського композитора та педагога Бориса Лятошинського, а дириґування в Фелікса Блуменфельда та Миколи Малька. «Я навчався у Бориса Лятошинського до завершення консерваторії, однак не втрачав контактів з Рейнгольдом Глієром і використовував будь-яку нагоду показати йому свої твори», – розповідав Гліб Таранов.
У віці 21 року Гліб Таранов завершив музичну освіту у Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка. Після навчання викладав там теоретичні дисципліни і дириґування.

З 1934 року працював у Київській консерваторії, з часом став її професором та завідувачем кафедри інструментування. Вагомим внеском у процес навчання майбутніх дириґентів, композиторів та музикознавців стали створені й блискуче впроваджені ним курси інструментознавства, історії оркестрових стилів і читання партитур.
У 1956-1968 роках був заступником голови правління Спілки композиторів України.
Помер 26 січня 1989 року у Києві.
 
Гліб Таранов у своїй творчості найбільше уваги приділяв оркестрові. У доробку композитора є близько тридцяти симфонічних творів, у тому числі симфонії, сюїти, симфонічні поеми, музика до кінофільмів тощо. Також написав оперу «Льодове побоїще», твори для фортепіано, скрипки; твори для хору з супроводом та a capella.
Відмітною рисою творчості Гліба Таранова є схильність до програмності, образної конкретизації твору. Наприклад, поеми «Вогні на Ангарі», «Перший космічний», «Новий експрес», «Три монументи» та інші. З дев’яти симфоній шість – програмні.