Bezborodko Oleg. Biography

Stefania Turkevych (1898-1977) was born in L’viv, one of the cultural epicenters of Galicia. During her lifetime, Galicia was part of the Austrian Empire, then Poland, then part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. This region bore the marks of Austrian, Hungarian, Lithuanian, Russian, and Polish influence and would soon witness the rise of the Soviet state. Turkevych’s father and grandfather were priests, and her mother was a pianist. Turkevych herself played piano, harp, and harmonium.1 Her prodigious talent led her to study in Vienna (1914-16; 1921-25), at the L’viv Conservatory (1918-19), and at the Prague Conservatory and the Ukrainian Free University in Prague (1930-34). Her early education was remarkably cosmopolitan.

Turkevych’s compositional language is unique.
Although one can hear the technical influence of Schoenberg and can detect certain expressionist tendencies, her music is generally quite lyrical, with occasional folk influence. This is typical of Turkevych’s style: she walks the line between tonality and expressionism—especially in her art songs—occasionally incorporating elements of pointillism and impressionism.
 
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).

Якименко Федір. Біографія

Федір Степанович Якименко (1876, с. Піски - 1945, м. Париж (Франція)) - український композитор, піаніст, теоретик і педагог. Рідний брат українського композитора Якова Степового (Яків Якименко).
Десятилітнім хлопцем був відібраним до Придворної капели у Петербурзі. У 1886 — 1895 рр. навчався гри на фортепіано у російського композитора і піаніста М. Балакірєва, у 1900 р. закінчив Петербурзьку консерваторію (по класу композиції у М. Римського-Корсакова та А. Лядова).
З 1897 р. працював учителем на диригентських курсах Придворної капели. Працював директором музичних шкіл у Тбілісі (1901-1903 рр.) та в Ніцці (1903-1906 рр.), викладав композицію і теорію музики у Санкт-Петербурзькій консерваторії (1914-1923), де навчав Ігоря Стравінського.
Коротко перебував у Харкові, а з 1924 р. працював професором музичного відділу Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова у Празі. Серед його учнів були 3еновій Лисько, Микола Колесса. В цей час пише «Практичний курс науки гармонії у двох частинах з задачником» (1925 р.), виступає як піаніст-концертант і диригент хору. З 1928 р. і до смерті живе у Франції.

Ф. Якименко - один з визначних представників неоромантичної течії в музиці ХХ ст. з помітним впливом імпресіонізму і деякими віяннями сучасного йому модерністичного напряму. Для музичних творів Ф. Якименка характерна досконала композиторська техніка, витончений смак, елегантність і поетичність настрою.

Автор опери «Фея снігів», проте основне місце в його творчості належить інструментальній музиці, зокрема до творчого доробку композитора належать дві симфонії, симфонічні поеми, Увертюра, Сюїта, струнне тріо, сонати:  для віолончелі, для скрипки, «Consolation» для арфи, численні фортепіанні твори та ін. Окремі твори Ф. Якименка побудовані на мелодиці українських народних пісень: Перший симфонічний балет «На українських пагорбах», Шість українських п’єс для фортепіано в чотири руки, «Романси та пісня на українські вірші». Він автор численних солоспівів, церковних творів («Отче наш», «Херувимська» та ін.) та хорових обробок українських народних пісень.

 Багато творів Ф. Якименка публікувалися у німецьких, французьких, українських та російських видавництвах.

Література:
Маценко П. Якименко Федір Степанович. Вінніпеґ, 1954. 20 с.
Новосядла І. Федір Якименко: портрет митця у дзеркалі епохи // Музичнa україністика: європейський контекст. Івано-Франківськ, 2015. С. 112–123.
Савченко І. Федір Якименко. До 140-річчя від дня народження // Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. URL: http://nbuv.gov.ua/node/2759



Ф. Якименко - один з визначних представників неоромантичної течії в музиці ХХ ст. з помітним впливом імпресіонізму і деякими віяннями сучасного йому модерністичного напряму. Для музичних творів Ф. Якименка характерна досконала композиторська техніка, витончений смак, елегантність і поетичність настрою.
Turkevych displayed an early proclivity for composition. During her time at the L’viv Conservatory, she composed a series of liturgical works for the choir at St. George’s Cathedral, the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church.6 Shortly after marrying the rising Ukrainian-German expressionist painter Robert Lisowski in 1925,7 Turkevych moved to Berlin and studied composition privately with Arnold Schoenberg (1874-1951) and Franz Shreker (1878-1934). Turkevych earned a PhD in Musicology from the Ukrainian Free University in Prague in 1934, becoming the first woman from Galicia to receive a doctorate. Her boldly nationalistic dissertation was entitled “Ukrainian Folklore in Russian Operas.” She is now considered Ukraine’s first female composer.8 Immediately after receiving her PhD, Turkevych returned to L’viv, where she taught at the L’viv National Music Academy (sometimes called the L’viv Conservatory). She maintained this position until 1939, when she began working as a coach and accompanist at the L’viv National Opera alongside her sister, Irina Martynec (an opera singer). It was here that the two sisters met prima ballerina Daria NyzankiwskaSnihurowycz, who would become an important co-collaborator both in Ukraine and on Canadian soil more than 30 years later (for the premiere of Turkevych’s 1969 operaballet, Серце Оксани).

Listen to music in the App
Слухати музику в додатку